Ухвала суду № 24258189, 22.05.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 р. Справа № 125960/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Носа С.П.

за участю секретаря судового засідання Саламаха О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року у справі за позовом Приватного підприємства «Магніт» до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2011 року позивач - Приватне підприємство «Магніт» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000372303 та №0000362303 від 7 червня 2011 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що за результатами перевірки працівниками ДПІ складено Акт №1337/23-3/33705946 від 20 травня 2011 року, в якому зазначені необгрунтовані висновки про допущені зі сторони позивача порушення вимог пп. 1.22.1 п.1.22, п.1.23, п.1.25 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». На підставі Акту відповідачем 7 червня 2011 року винесено податкові повідомлення-рішення №0000362303, яким позивачу визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 612 959 грн., та №0000372303, яким позивачу визначено суму зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 989 312 грн. Стверджує, що позивачем правомірно, на підставі первинних документів, визначено суму валового доходу, валових витрат та сформовано податковий кредит.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області №№0000372303 та 0000362303 від 7 червня 2011 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що в ході аналізу податкової звітності контрагентів позивача - ПП «Сігма-Сервіс» та ПП «Алакран» встановлено наявність незначної кількості найманих працівників і відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств. Відсутність у ПП «Сігма-Сервіс» та ПП «Алакран» основних фондів та виробничих потужностей, транспортних засобів, незначна кількість трудових ресурсів вказує про неможливість фактичного отримання та продажу товарів (робіт, послуг). Таким чином, перевіркою встановлено проведення контрагентами позивача транзитних операцій, що спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту.

В підтвердження того, що ПП «Сігма-Сервіс» належить до «транзитних» підприємств є також постанова старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Моргуна Є.В. по кримінальній справі № 49-3015 від 8 лютого 2011 року, у якій зазначено, що під час розслідування кримінальної справи встановлено, що групою осіб шляхом підробки документів було створено, з метою прикриття незаконної діяльності та ухилення від сплати податків, ряд суб'єктів підприємницької діяльності, які використовувались у складі злочинного механізму, діяльність якого спрямована на надання легально діючим суб'єктам господарювання послуг з протиправної мінімізації податкового навантаження шляхом безпідставного віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ сум податку на додану вартість, які виникли внаслідок взаєморозрахунків із залученими у злочинній сфері фіктивних підприємств.

Апелянт звертає увагу, що єдиною метою проведення фактично не здійснених, але документально оформлених господарських операцій по отриманню продукції ПП «Алакран» та ПП «Сігма-Сервіс» є отримання ПП «Магніт» податкової вигоди, і як няслідок, несплата платежів до бюджету. В ході проведення перевірки встановлено, що операції по взаємовідносинах ПП «Магніт» із ПП «Алакран» та ПП «Сігма-Сервіс» не мали реального товарного характеру.

Відповідач акцентує увагу, що під час проведення перевірки та на момент підписання акту перевірки посадовими особами підприємства не надано жодних підтверджуючих документів, які б переривали перебіг терміну позовної давності чи спростовували б термін простроченої кредиторської заборгованості. Проведеною перевіркою встановлено, що по закінченні терміну позовної давності, загальний строк якого відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України встановлюється три роки, ПП «Магніт» не розрахувався з постачальниками за раніше отримані товари (роботи, послуги). А сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою. Підприємством не здійснено компенсацію вартості товарів, робіт (послуг) постачальнику та фактично не понесено витрат на їх придбання.

Виходячи з вищенаведеного, на порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 року (із змінами і доповненнями) ПП «Магніт» завищено суму валових витрати за 4 квартал 2010 року на 324529,00 грн..

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі направлення від 27.04.2011 №000290/23-3, виданих ДПІ у Стрийському районі, згідно ст. 77 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ та відповідно до наказу ДПІ у Стрийському районі від 13.04.2011 року №386, працівниками ДПІ в період з 27 квітня по 13 травня 2011 року проведена планова виїзна перевірка приватного підприємства «Магніт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2010 року.За наслідками перевірки складено акт №1337/23-3/33705946 від 20.05.2011 року, згідно якого встановлені порушення, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення: №0000362303, яким позивачу визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 612 959 грн., з яких 490 367 грн. за основним платежем і 122 592 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та №0000372303, яким позивачу визначено суму зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 989 312 грн., з яких 791 450 грн. за основним платежем і 197 862 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідач стверджує, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені в вартості отриманих товарів згідно договорів укладених з його контрагентами - Приватним підприємством «Сігма-Сервіс» та Приватним підприємством «Алакран». Вважає, що такі правочини є удаваними та укладеними без мети реального настання правових наслідків, так як вказані котрагенти за зареєстрованими адресами не знаходяться, в таких відсутні основні фонди та виробничі потужності. Посилається на те, що позивачем на час перевірки не представлено усіх первинних документів, які б підтверджували товарність господарських операцій за участі вказаних контрагентів. Стверджує, що відповідачем правомірно та обгрунтовано винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Зазначає, що аргументи позивача не спростовують наявних порушень, зафіксованих в Акті перевірки та відповідно не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Крім того вважає, що позивачем безпідставно занижено валовий дохід в 4 кварталі 2010 року на суму 389 435 грн., оскільки за позивачем числиться сума кредиторської заборгованості, що виникла згідно договору поставки, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ільметсервіс», за якою минув строк позовної давності, а відтак така є безповоротною фінансовою допомогою. Оскільки позивачем не здійснено компенсації вартості товарів вищевказаному постачальнику та фактично не понесено витрат на їх придбання, таким безпідставно занижено суму валового доходу з отриманої фінансової допомоги та не проведено зменшення валових витрат на суму вартості оприбуткованих товарів.

Відповідно до пп 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону Україн «Про податок на додану вартість» (чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп.7.4.5. п.7.4 та пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 вищенаведеного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції проте, що що відсутність в суб'єкта господарювання виробничих потужностей, транспортних засобів та великого штату працівників, на що посилається відповідач, не може бути достатнім підтвердженням його висновків про неможливість ведення підприємницької діяльності таким суб'єктом, оскільки вказані ресурси можуть залучатися на підставі договорів підряду. А наявні у податкового органу відомості про ймовірні випадки порушення суб'єктами господарювання вимог податкового законодавства при заповненні податкових декларацій та несплата податку на додану вартість продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця га суму бюджетного відшкодування.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В матеріалах справи містяться первинні документи, що підтверджують товарність операцій, здійснених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ільмет-сервіс» та його контрагентами - Приватним підприємством «Сігма-Сервіс» та Приватним підприємством «Алакран», зокрема податкові та видаткові накладні, відповідні договори, укладені між такими суб'єктами господарювання.

Щодо посилання органу державної податкової служби на відсутність товарно- транспортних накладних, судом встановлено, що Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, в частині обов'язковості складання товарно-транспортних накладних на сьогодні не є чинними на підставі рішення Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 24 лютого 2006 року №27.

Кім того, згідно постанови Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 1 серпня 2011 року закрито провадження у справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, директора ПП «Магніт», за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченного ч.1 ст.163-1 КУпАП. Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 5 серпня 2011 року закрито провадження у справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, головного бухгалтера ПП «Магніт», за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченного ч.1 ст.163-1 КУпАП. Встановлено відсутність порушень податкового законодавства ПП «Магніт» за період, що перевірявся. Зазначені постанови набрали законної сили.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Встановлено також, що між ПП «Магніт» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ільметсервіс-2» (продавець), 25 серпня 2007 року було укладено договір №26/07, згідно якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти і оплатити брухт сталевий. Товариством з обмеженою відповідальністю «Ільметсервіс-2» виписано і вручено позивачу податкові та видаткові накладні на суму 389 434, 70 грн. щодо господарських операцій згідно вищенаведного договору, копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно договору ДГ-31/19 від 30 листопада 2007 року ТзОВ «Ільметсервіс-2» відступило право вимоги в сумі 389 434,70 грн. ПП «Сігма Груп»; ПП «Сігма Груп» за договором ДГ-04 від 31 серпня 2009 року відступило право вимоги ПП «Віста Плюс»; ПП «Віста Плюс» за договором №000000009 від 31 серпня 2010 року відступило право вимоги ПП «Інтех сервіс»; ПП «Інтех сервіс» за договором №00003 від 25 жовтня 2010 року відступило право вимоги ТзОВ «ТД Металпром».

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 вищенаведеного Закону, валових доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, зокрема, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

У відповідності до п. 1.12 ст.1 вищенаведеного Закону, безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вищенаведеного Закону, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 вищенаведеного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 257 ЦПК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦПК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частинами 1 та 3 ст.264 ЦПК України передбачено, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Платіжним дорученням №1305 від 13 липня 2011 року підтверджується факт сплати позивачем заборгованості перед ТзОВ «ТД Металпром» в сумі 389 434, 70 грн. Тобто, станом на час перевірки строк позовної давності за кредиторською заборгованістю в сумі 389 434,70 грн. не закінчився, а відтак висновки перевірки про допущення позивачем порушень податкового законодавства в частині визначення суми зобов'язання з податку на прибуток підприємств, зокрема розміру валових доходу і витрат, щодо вказаних операції не знайшли свого підтвердження.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Приватного підприємства «Магніт» до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень, а доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року у справі № 2а-7016/11/1370 за позовом Приватного підприємства «Магніт» до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Т.В. Онишкевич

С.П. Нос

Повний текст ухвали складено та підписано 25.05.2012 року.