Ухвала суду № 24257846, 15.05.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 р. Справа № 72200/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача - Богаченка С.І.,

суддів - Багрія В.М., Гінди О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2009 року у справі за адміністративним позовом Виробничо-комерційної фірми «Агросфера» ЛТД до Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

06 квітня 2009 року Виробничо-комерційна фірма «Агросфера» ЛТД звернулася до суду з вищевказаним адміністративним позовом (22 травня 2009 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог) до Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, покликаючись на те, що позивач при складанні декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2008 року одночасно з збільшенням витрат по рядку 05.3 «врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості» на суму витрат на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу та сплаченого держмита проведено пропорційне зменшення витрат відповідного періоду по рядку 04.13 «інші витрати». Тому, в загальному сума витрат за півріччя не змінилась, а отже, зникли підстави для оскаржуваного повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2009 року у справі №2а-4117/09 заявлений позов задоволено. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області від 11.02.2009 року №0001001500/2, яким визначено податкове зобов'язання на виробничо-комерційну фірму «Агросфера» ЛТД в сумі 1254,75грн.

Не погодившись із винесеним рішенням, його оскаржила Старокостянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Хмельницької області, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і винести нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. У апеляційній скарзі вказує, що позивачем порушно вимоги пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 та пп.12.1.1 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Зазначає, що оскільки пеня в розмірі 4778,22грн. була тільки нарахована, але не отримана, то і відповідно сума нарахованої пені не була віднесена до валових доходів. Отже, у разі списання відповідно до ухвали господарського суду Хмельницької області від 04.03.2008р. у справі №13/135 - безнадійної заборгованості по нарахованій пені у позивача відсутнє право на включення суми такої пені до валових витрат. Вважає, що нарахована пеня не є витратами пов'язаними із стягненням боргу тому включення її до валових витрат безпідставне.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що в загальному сума витрат за півріччя не змінилася, а тому у відповідача не було підстав застосовувати щодо позивача податкове зобов'язання на суму 1254,75грн.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та є правильними.

Встановлено, що Старокостянтинівською ОДПІ 01.12.2008р. проведено невиїзну документальну перевірку Виробничо-комерційної фірми «Агросфера» ЛТД з питань виявлення арифметичних або методологічних помилок у поданих платником податку на прибуток декларацій з податку на прибуток за півріччя 2008року.

За результатами вказаної перевірки 01.12.2008р. складено акт №2140/1500/22777025, в якому зафіксовано заниження в податковій декларації за півріччя 2008 року податку на прибуток в сумі 5157грн., та встановлено порушення позивачем пп.12.1.1 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі акту перевірки від 01.12.2008р. №2140/1500/22777025 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004931500/0 про сплату 5157грн. податку на прибуток і 257,85грн. застосованої штрафної санкції.

24.12.2008р. позивачем було оскаржено зазначене податкове повідомлення-рішення до Старокостянтинівської ОДПІ, яка за результатами розгляду первинної скарги 12.01.2009р. прийняла рішення №140/10/15-13, яким збільшено на 257,85грн. податкове зобов'язання по податку на прибуток та на 13,96грн. штрафні санкції, які визначені у податковому повідомлені-рішені №0004931500/0.

21.01.2009р. позивачем було подано повторну скаргу №47/01 на податкове повідомлення-рішення №0004931500/0 від 17.12.2008р., яка надійшла на адресу ДПА у Хмельницькій області 26.01.2009р. за вх.№15/з.

11.02.2009р. ДПА у Хмельницькій області прийнято рішення №2052/1025-036 за результатами розгляду вищенаведеної повторної скарги, яким було скасовано податкове повідомлення-рішення Старокостянтинівської ОДПІ від 17.12.2008р. №0004931500/0 в частині 3962грн. податку на прибуток і 198грн. застосованої штрафної санкції, та у зазначеній частині рішення №140/10/15-13 від 12.01.2009р., яке прийнято за розглядом первинної скарги, а в іншій частині вказані рішення залшено без змін. Прийнято податкове повідомлення-рішення №0001001500/2 про сплату 1195грн. податку на прибуток і 59,75грн. застосованої штрафної санкції.

Не погодившись із винесеним рішенням №2052/1025-036 позивачем було оскаржено податкове повідомлення-рішення №0001001500/2 від 11.02.2009р. в судовому порядку.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181-ІІІ).

Пунктом 5.1 ст.5 цього Закону встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно абзац 1 пункту 17.2 ст.17 Закону № 2181-ІІІ платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

З урахуванням наведених приписів Закону суд першої інстанції, встановивши факт самостійного донарахування суми податкових зобов'язань та виправлення позивачем помилки, допущеній у податковій декларації, до моменту проведення перевірки, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування до Підприємства штрафу в порядку підпункту 17.1.4 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, згідно якого у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог Виробничо-комерційної фірми «Агросфера» ЛТД щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 11.02.2009 року №0001001500/2.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 195, ст. 197, ч.1 п.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2009 року у справі №2а-4117/09 - без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя С.І. Богаченко

Суддя В.М. Багрій

Суддя О.М. Гінда