Постанова № 24257144, 17.04.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2012 р. Справа № 2a-580/12/0970

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Гундяка В.Д.,

при секретарі Круглій О.М.,

за участю: представника позивача Карабин Н.Б.,

представника відповідача Крук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія»до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про скасування податкової вимоги,-

в с т а н о в и в:

22.02.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі-ТзОВ) «Станіславська торгова компанія» звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську про скасування податкової вимоги. Позовні вимоги мотивувало тим, що згідно оскаржуваної вимоги за № 95 від 10.01.2012 податковим органом безпідставно нараховано позивачу пеню у розмірі 24 139,74 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала. Суду пояснила, що за результатами планової виїзної перевірки, зафіксованими в акті від 09.02.2011 року, встановлено заниження позивачем податку на прибуток за I та II квартали 2009 на 100 230 грн, внаслідок чого податковим органом прийнято повідомлення-рішення за № 0000482302 від 18.02.2011, яким Товариству збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 125 288 грн. Зазначила, що 25.02.2011 року позивачем, визначену контролюючим органом суму податкового зобов'язання, погашено повністю. Однак 10.01.2012 року Державною податковою інспекцією (далі-ДПІ) в м.Івано-Франківську сформовано податкову вимогу за № 95, якою ТзОВ «Станіславська торгова компанія»визначено до сплати податковий борг в розмірі 24 139,74 грн. Даний борг виник внаслідок нарахування на підставі п.п.129.1.1. п.129.1 ст.129 Податкового Кодексу України пені на виявлену податковим органом суму заниження позивачем податку на прибуток за весь період такого заниження. На думку представника позивача, вказаний розрахунок пені є неправомірним, так як норма Податкового Кодексу України згідно якої останній проведений, набрала чинності лише з 1 січня 2011 року і до спірних правовідносин застосовуватися не може. Відзначила, що згідно приписів Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який визначав порядок нарахування пені до введення в дію норм Податкового Кодексу, контролюючому органу не було надано права нараховувати пеню у разі виявлення заниження суми податкового зобов'язання на суму та за весь період такого заниження. Тому оскаржувана податкова вимога за № 95 від 10.01.2012 на думку позивача сформована ДПІ в м.Івано-Франківську всупереч вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню. Позов просила задовольнити.

Представник відповідача позов не визнала з підстав, наведених у поданому запереченні. Суду пояснила, що податковим органом у порядку, встановленому чинним законодавством, проведено перевірку ТзОВ «Станіславська торгова компанія», за результатами якої встановлено заниження Товариством податку на прибуток підприємства за I та II квартали 2009 року. Внаслідок виявленого порушення, ДПІ в м.Івано-Франківську правомірно прийнято повідомлення -рішення за № 0000482302 від 18.02.2011, яким донараховано позивачу 125 288 грн. грошового зобов'язання з податку на прибуток. Вказала, що у повідомленні-рішенні від 18.02.2011 року зазначено, що контролюючим органом, у випадку виявлення заниження Товариством податкового зобов'язання, в день настання строку погашення останнього, буде здійснено нарахування пені на суму такого заниження та за весь період заниження. Тому вважає, що, відповідачем згідно вимог п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового Кодексу України, правомірно нараховано пеню за період заниження платником податків зобов'язання з податку на прибуток до дати сплати, нарахованого контролюючим органом, податкового зобов'язання в розмірі 24 139,74 грн. Отже, податкова вимога за № 95 від 10.01.2012 прийнята у повній відповідності до Закону, а відтак позовні вимоги є безпідставними та в їх задоволенні слід відмовити.

Вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши в їх сукупності подані докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Конституційний обов'язок податкових органів щодо дотримання у своїй діяльності приписів чинного законодавства закріплено і у ст. 21 Податкового кодексу України (далі-ПКУ).

В судовому засіданні встановлено, що Державною податковою інспекцією в м.Івано-Франківську проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Станіславська торгова компанія»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.09.2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 656/23-2/32873692 від 09.02.2011 року в якому зафіксовано, що позивачем у періоді, за який проводилася перевірка, всупереч вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», занижено податок на прибуток підприємства за I квартал 2009 року на 77 827 грн та за II квартал 2009 на 22 403 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією в м.Івано-Франківську прийнято повідомлення-рішення за №0000482302 від 18.02.2011, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 125 280 грн., з них 100 230 грн - за основним платежем, 25058 грн - нараховані штрафні санкції.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи та дослідженого судом в якості письмового доказу платіжного доручення за № 6411 від 25.02.2011 року позивачем сплачено 125 288 грн, податку на прибуток підприємства, донарахованого контролюючим органом. Таким чином позивач фактично погодився з висновками податкового органу щодо заниження податку на прибуток підприємства у I та II кварталі 2009 року.

Судом встановлено, що ТзОВ «Станіславська торгова компанія»отримано податкову вимогу за №95, згідно якої сума податкового боргу позивача, який виник внаслідок нарахування контролюючим органом пені з податку на прибуток підприємства, станом на 10.01.2012 року становить 24 139,74 грн.

Як вбачається із розрахунку пені, доданого відповідачем в якості письмового доказу до матеріалів справи, нарахування пені було проведено ДПІ в м.Івано-Франківську відповідно до приписів п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового Кодексу України. При цьому за результатами розрахунків, проведених контролюючим органом, розмір пені за заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток I кварталу 2009 року становить 19 927,12 грн та відповідно II кварталу - 4 212,62 грн.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність та взаємний зв'язок, суд частково не погоджується з правомірністю сформованої відповідачем вищевказаної податкової вимоги з огляду на нижчевикладене.

Згідно вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства (далі- КАС) України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до статті 4 ПКУ податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, як рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Згідно п.59.1 ст.59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання(вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положеннями п.59.3 статті 59 ПКУ передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно приписів п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 Податкового Кодексу України, пеня нараховується: у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження(в тому числі за період адміністративного та /або судового оскарження).

Відповідно до п.129.4 ст.129 ПКУ пеня, визначена п.п.129.1.2 п.129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження. При цьому нарахування такої пені здійснюється за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та /або судового оскарження) у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом.

Однак до введення в дію норм Податкового Кодексу України порядок нарахування та сплати пені було визначено ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за № 2181-III від 21.12.2000 року(далі-Закон). Підпунктом 16.1.1. п.16.1 даної статті передбачено, що на суму податкового боргу нараховується пеня після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу. Згідно п.п. 16.1.2 п.16.1 ст.16 Закону нарахування пені розпочинається :

- при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків- від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

- при нарахування суми податкового зобов'язання контролюючим органом- від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Отже, як випливає із змісту ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», приписами даного Закону контролюючому органу не було надано права нараховувати пеню у разі виявлення заниження суми податкового зобов'язання на суму такого заниження, та за весь період заниження, а здійснення нарахування пені на суми виявленого заниження податків і зборів є виключно нововведенням п.п.129.1.2 п.129.1. ст.129 ПКУ.

Як передбачено Прикінцевими положення ПКУ, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року. Відповідно до ч1.ст.58 Конституції України закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Дію нормативно -нормативно- правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно- правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце ( рішення Конституційного суду України № 1-рп/99 від 09.02. 1999).

На підставі наведеного, на переконання суду юридичні норми, які встановлюють нові права, обов'язки чи заборони не можуть мати зворотної дії в часі, оскільки порушення таких прав, невиконання таких обов'язків та недотримання таких заборон завжди буде новим видом правопорушень.

Отже, нарахування пені контролюючим органом, згідно вимог п.п.129.1.2 п.129.1. ст.129 ПКУ, можливе виключно після набрання чинності нормами даного Кодексу, тобто з 1 січня 2011 року.

Відповідно до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби», затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України за № 953 від 17.12.2010, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 1350/18645 від 27.12.2010, у разі виявлення заниження податкового зобов'язання розрахунок пені здійснюється за такою формулою:Y=( S заниження *K днів / 100% U НБУ* 1,2) / R, де S- знак суми; Y- сума пені, що нараховується на суму заниження податкового зобов'язання (завжди округлюється до другого знака після коми); S заниження- фактично занижена сума податкового зобов'язання; K днів- кількість днів заниження; U НБУ облікова ставка НБУ, що діяла на день заниження податкового зобов'язання; 1,2 -коефіцієнт, що дозволяє розраховувати 120% річних U НБУ; R- кількість днів у календарному році.

На підставі вищевказаної формули судом проведені відповідні розрахунки, згідно з якими сума пені за I квартал 2009 року повинна становити 1 775,99 грн (77827*58 /100*12*1,2)/366= 1775,99) та відповідно за II квартал - 436,67 грн ( 22 403*58/100*10,25*1,2)/366=436,67). Отже, загальна сума пені, яка підлягає до сплати ТзОВ «Станіславська торгова компанія»згідно вимог Закону становить 2 212,66 грн.( 1 775,99 + 436,67 = 2 212,66).

Відповідно до ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів належними та допустимими доказами обґрунтованість своїх висновків щодо правомірності здійсненого ним розрахунку пені в розмірі 24 139,74 грн.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що суму грошового зобов'язання, визначену ТзОВ «Станіславська торгова компанія» у податковій вимозі за № 95 від 10.01.2012 року слід зменшити на 21 927,08 грн (24 139,74 грн -2 212,66 грн), а відтак позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Враховуючи дане положення, відповідно до розміру задоволених вимог суд присуджує стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Станіславська торгова компанія»29,24 грн.(32,19*0,9083= 29,24) судових витрат.

На підставі ч.2 ст.19, ч.1 ст.58 Конституції України, ст.4, п.59.1, п.59.3 ст.59, п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129, п.129.4 ст.129, ст.16 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби», затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України за № 953 від 17.12.2010, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 1350/18645 від 27.12.2010, керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.1 ст.94, ч.3 ст.160, ст.162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити частково.

Зменшити суму грошового зобов'язання, визначену Товариству з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» у податковій вимозі за № 95 від 10.01.2012 року, на 21 927 грн. 08 коп. та податкову вимогу за № 95 від 10.01.2012 року в цій частині скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» 29 (двадцять дев'ять) грн. 24 коп. судових витрат.

Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 23.04.2012 року.

Суддя: /підпис/ Гундяк В.Д.