Постанова № 24257119, 17.04.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2012 р. Справа № 2a-736/12/0970

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Гундяка В.Д.,

при секретарі Круглій О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську до приватного підприємства «ІРІФ-інформаційні ресурси Івано-Франківщини»про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

13.03.2012 року Державна податкова інспекція в м.Івано-Франківську звернулася з адміністративним позовом до приватного підприємства (далі-ПП) «ІРІФ-інформаційні ресурси Івано-Франківщини»про стягнення податкового боргу. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податку на прибуток, податку на додану вартість та пені в загальному розмірі 370,60 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявною в матеріалах справи телефонограмою. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.

Враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, згідно положень ч.4 ст.122, ч.4 ст.128 КАС України суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності сторін.

За таких обставин, оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але не прибули всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, то відповідно до ч.6 ст.128 КАС України суд прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Перевіривши за матеріалами справи доводи позивача, дослідивши та оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому останні підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ПП «ІРІФ-інформаційні ресурси Івано-Франківщини» 17.07.2008 зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як суб'єкт підприємницької діяльності.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України (далі-ПКУ) визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1ст.38 ПКУ).

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПКУ податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В судовому засіданні встановлено, що Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську на підставі п.200.10 ст.200 ПКУ та в порядку, визначеному ст.76 ПКУ, проведено камеральну перевірку податкової звітності ПП «ІРІФ-інформаційні ресурси Івано-Франківщини» з податку на додану вартість за червень 2011 року, за результатами якої складено акт за № 6219/15-2/35915703 від 04.08.2011.

Як вбачається з даного акту при проведенні перевірки податковим органом встановлено, що всупереч вимогам п.п.49.18.1, п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.203.1 ст.203 ПКУ відповідачем неподано декларацію з податку на додану вартість за червень 2011.

Підпунктом 49.18.1 ст.49 та п.203.1 ст.203 ПКУ визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного(податкового) місяця. Відповідно п.120.1 ст.120 ПКУ передбачено відповідальність платника податку за несвоєчасне подання податкової звітності.

На підставі наведеного податковим органом прийнято повідомлення-рішення за №0002171502 від 04.08.2011, згідно якого ПП «ІРІФ-інформаційні ресурси Івано-Франківщини» нараховано штрафні санкції з податку на додану вартість в розмірі 170 грн.

Судом встановлено, що вищевказане рішення від 04.08.2011 того ж дня отримане відповідачем, що підтверджується підписом директора підприємства на корінці даного рішення.

Згідно п.59.1 ст.59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

Так на основі вищенаведеного, позивачем було надіслано ПП «ІРІФ-інформаційні ресурси Івано-Франківщини»податкову вимогу про сплату боргу в розмірі 142,29 грн за №2161 від 15.08.2011. Дана вимога отримана 28.08.2011, що підтверджується, наявною в матеріалах справи, копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно п.57.3 ст.57 ПКУ у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом у випадках, коли платник податків не подає в установлені строки податкову (митну )декларацію (п.п.54.3.1п.54.3ст.54), останній зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Однак, в порушення вимог даного Закону відповідач не погасив узгодженої суми податкового зобов'язання, доказів оскарження рішення податкового органу у встановленому законом порядку суду не подав.

Судом встановлено, що 08.08.2011, 18.08.2011 та 20.09.2011 відповідачем до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську відповідно подані податкова декларація з податку на прибуток підприємства за № 145669 за перший квартал 2011 року і податкові декларації з податку на додану вартість за липень, серпень 2011 року за № 50502 та № 156304. Таким чином шляхом подачі даних декларацій підприємство самостійно визначило та узгодило податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість. Як вбачається із норм пункту 56.11 ст.56 ПКУ податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Однак, в порушення вищевказаних вимог ПКУ відповідачем не сплачено узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість відповідно в розмірі 78,71 грн. та 145,85грн.

Відповідно до п.п.129.1.1 п.129.1 ст 129 ПКУ пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків -від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом, а при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами -від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні- рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно даної норми Кодексу відповідачу нараховано пеню в загальному розмірі 4,60 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність та взаємний зв'язок суд погоджується з підставністю виникнення та розміром заборгованості, заявленої до стягнення.

Згідно наявної в матеріалах справи та дослідженої судом в якості письмового доказу довідки Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську за № 402 від 14.10.2011 загальна сума заборгованості відповідача становить 370,60 грн ( 78,71 грн- податку на прибуток + 290,85грн податку на додану вартість (145,85 грн -узгодженого податкового зобов'язання + 142,29 грн-штрафних санкцій) + 4,60 грн- пені = 370,60).

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати заборгованості суду не представив, чим фактично не заперечив суму заборгованості, яка є предметом спору в даній справі.

Згідно п.95.1 ст.95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.(п.95.2 ст.95 ПКУ).

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п.95.4 ст.95 ПКУ орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення коштів підставною, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ч.1 ст.67 Конституції України, п.14.1.175 п.14.1 ст.14, п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.56.11 ст.56, п. 57.1, п.57.3 ст.57, п. 59.1 ст.59, п.п. 95.1-95.4 ст.95, п.120.1 ст.120, п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового Кодексу України, керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.4 ст.122, ч.ч.4,6 ст.128, ст.162 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків приватного підприємства «ІРІФ-інформаційні ресурси Івано-Франківщини»» у банках та за рахунок належної відповідачу готівки в дохід Державного бюджету України 370 ( триста сімдесят) грн. 60 коп. податкового боргу.

Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: /підпис/ Гундяк В.Д.