Постанова № 24257103, 23.04.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2012 р. справа № 2a-494/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.

представника позивача: відкритого акціонерного товариства ''Пресмаш''-Сохана В.Є.

представників відповідача: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську -Григоріва В.М., Волошенюка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства ''Пресмаш''до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0000891503 від 26.01.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2012 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом відкритого акціонерного товариства ''Пресмаш''(надалі -позивач) до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську (надалі -відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0000891503 від 26.01.2012 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у зв'язку із постановленням Вищим адміністративним судом України 22.12.2010 року ухвали, якою залишено в силі постанову Івано-Франківського міського суду від 14.12.2009 року у справі №2а-1965/2009, нормативно грошова оцінка земель міста Івано-Франківська від 10.07.2008 року втратила свою чинність, оскільки пункт 2 рішення міської ради, яким вона затверджена і введена в дію, визнано вказаними судовими рішеннями незаконними. Від так, у позивача впродовж другої половини 2008 року, 2009 і 2010 років, був відсутній обов'язок сплачувати збільшений розмір земельного податку, який обраховувався саме із такої нечинної (незаконної) нормативно-грошової оцінки землі. У зв'язку із вказаним підприємством позивача в листопаді 2011 року подано до відповідача уточнюючі податкові декларації по платі за землю за 2008, 2009 і 2010 роки із зменшенням податкових зобов'язань по земельному податку у сумах 141 409,99 грн., 342 376,04 грн. і 362 632,84 грн. відповідно, виходячи із даних нормативно-грошової оцінки землі, яка була затверджена міської радою у 1999 році та чинною на той час дії спірних відносин. В свою чергу, Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську 30.12.2011 року провівши невиїзну перевірки даних таких уточнюючих декларацій без урахування ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.12.2010 року встановила заниження земельного податку на суми зменшених позивачем зобов'язань за вказаний період на загальну суму 846 418,87 грн., та на підставі цього протиправно рішенням від 26.01.2012 року нараховано штрафну санкцію в розмірі 211 604,72 грн.

У судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав. Суду пояснив, що відкрите акціонерне товариство ''Пресмаш''сплачувало плату за користування земельними ділянками (земельний податок), застосовуючи нормативну грошову оцінку земель м. Івано-Франківська від 12.03.1999 року. Однак рішенням Івано-Франківської міської ради XXIX сесії п'ятого демократичного скликання від 10.07.2008 року (далі - Рішення) було прийнято нову нормативно-грошову оцінку земель, яку відповідно до пункту 2 даного Рішення введено в дію з дати її прийняття, що зумовило перерахування на вимогу податкового органу податкових зобов'язань позивача та подавання відповідних розрахунків у деклараціях із земельного податку на 2008, 2009 і 2010 років, виходячи з нормативної грошової оцінки землі, прийнятої 10.07.2008 року. В липні 2009 року підприємства - користувачі земельних ділянок на території м. Івано-Франківська звернулись з позовом до суду про скасування згаданого Рішення. Постановою Івано-Франківського міського суду, яка набрала законної сили згідно ухвали Вищого адміністративного суду від 22.12.2010 року, вищевказаний пункт рішення органу місцевого самоврядування скасовано. В зв'язку з цим позивачем 03.11.2011 року і 08.11.2011 року було подано податковому органу уточнюючі податкові декларації по платі за землю за 2008-2010 роки. При цьому підприємство керувалось тим, що нова грошова оцінка земель не могла бути застосована з моменту прийняття рішення органу місцевого самоврядування, а попередня грошова оцінка не втратила чинність, так як пункт 2 Рішення судом визнаний незаконним. Проте, відповідач з правомірністю таких дій не погодився, та за наслідками проведеної перевірки 26.01.2012 року, прийняв оскаржуване повідомлення-рішення про донарахування суми земельного податку в розмірі 846 418,87 грн. та нарахування 211 604,72 грн. штрафних санкцій. В той же час, податковому органу було відомо про визнання незаконним пункту 2 даного Рішення. На думку представника позивача дане рішення відповідача підлягає до скасування, як протиправне. Позов просив задовольнити повністю.

Представники відповідача проти позову заперечили. Суду пояснив, що Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську внаслідок проведеної перевірки встановлено порушення позивачем вимог законодавства, а саме статті 13 Закону України ''Про плату за землю''та статей 271, 286 Податкового кодексу України, при поданні 03.11.2011 року і 08.11.2011 року уточнюючих розрахунків по земельному податку, що стало підставою для прийняття податковим органом повідомлення-рішення №0000891503 від 26.01.2012 року. Зазначили, що постанова Івано-Франківського міського суду від 14.12.2009 року, якою скасовано пункт 2 Рішення від 10.07.2008 року, набрала законної сили згідно ухвали Вищого адміністративного суду тільки 22.12.2010 року, тому відповідно до роз'яснень Конституційного Суду України даний пункт рішення втратив чинність з 22.12.2010 року. Крім того пункт 1 даного Рішення діє на сьогоднішній день, тому вважає, що нормативно-грошову оцінку від 10.07.2008 року при проведенні донарахування по земельному податку відкритому акціонерному товариству ''Пресмаш''податковим органом застосовано правомірно. В обґрунтування своїх заперечень також послався на те, що податковий орган при встановлені відповідних зобов'язань позивача по сплаті коштів до бюджету керувався нормами статті 286 Податкового кодексу України, відповідно до яких підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Перед перевіркою відповідач 25.11.2011 року звернувся із запитом до Управління Держкомзему у м. Івано-Франківську, який надав відповідні витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок позивача за період з 2008-2010 років, дані яких і були використанні при проведенні перевірки і відповідного розрахунку. Не заперечили, що такі кадастрові дані про оцінку землі Управління Держкомзему у м. Івано-Франківську надало виходячи із показників, затверджених пунктом 2 Рішення від 10.07.2008 року. Втім, представники відповідача вказали, що в даних спірних відносинах керувалися роз'ясненнями виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про необхідність застосування нормативної грошової оцінки землі, затвердженої пунктом 2 Рішення від 10.07.2008 року. Правомірність її застосування підтверджено листами виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №248/0-20/226 від 10.02.2011 року та №1234/01-13 від 20.05.2011 року. Тому, на думку Державної податкової інспекція в м. Івано-Франківську, оскаржуване повідомлення-рішення є правомірним, в задоволенні позову просили відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних мотивів.

Судом встановлено, що відкритому акціонерному товариству ''Пресмаш''на території Івано-Франківської міської ради надано у постійне користування земельні ділянки по вул. Автоливмашівська, 1 (11,2300 га) відповідно до державного акту №ІІ-ІФ №000524 15/04-000161 від 24.02.1997 року та по вул. Довженка, 14 (0,1200 га) згідно рішень виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №28 від 09.01.2001 року. За дані земельні ділянки підприємство у встановленому порядку сплачувало земельний податок (а.с. 24-25, 146).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи письмових доказів та підтверджено поясненнями сторін в судовому засіданні при поданні податковому органу декларацій за 2008-2010 роки відкрите акціонерне товариство ''Пресмаш''користувалося при визначенні розміру земельного податку нормативною грошовою оцінкою земель м. Івано-Франківська, затвердженою рішенням Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008 року (а.с. 65-71, 147-150). Однак, у зв'язку із прийняттям ухвали Вищого адміністративного суду від 22.12.2010 року, якою залишено в силі постанову Івано-Франківського міського суду від 14.12.2009 року у справі №2а-1965/2009 про визнання незаконним та скасування вищевказаного пункту 2 Рішення, на підставі статей 60, 144 Конституції України та статті 50 Податкового Кодексу України позивачем 03.11.2011 року і 08.11.2011 року здійснено подання до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську уточнюючих податкових декларацій із зменшенням розміру земельного податку за 2008-2010 роки всього на 846 418,87 грн., в тому числі за 2008 рік -141 409,99 грн., за 2009 рік -342 376,04 грн. і за 2010 рік -362 632,84 грн. відповідно (а.с. 10-15). Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську з уточнюючими деклараціями не погодилася, натомість провела невиїзну документальну перевірку платника земельного податку відкритого акціонерного товариства ''Пресмаш''щодо правомірності занесення у них даних, відповідно до діючої нормативної грошової оцінки землі.

За результатами даної перевірки виявлено допущені позивачем при подані уточнюючих податкових декларацій по платі за землю порушення вимог підпункту 271.1.1. пункту 271.1 статті 271, пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України та статті 13 Закону України ''Про плату за землю'', внаслідок чого занижено земельний податок за 2008 рік на 141 409,99 грн., за 2009 рік на 342 376,04 грн. і за 2010 рік на 362 632,84 грн. відповідно. Всього на загальну суму - 846 418,87 грн.

Вищевказані порушення зафіксовані в акті перевірки за №13811/15-03 від 30.12.2011 року (а.с. 16-18).

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджений наказом Державної податкової адміністрації України за №327 від 10.08.2005 року, даний акт як службовий документ, що стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

На підставі вищевказаного акту Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську прийняла податкове повідомлення-рішення за №0000891503 від 26.01.2012 року, яким донараховано суму податкового зобов'язання по земельному податку в сумі 846 418,87 грн. основного боргу та 211 604,72 -штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 19).

Відповідно до даного акту підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало саме подання вищевказаних уточнюючих декларацій від 03.11.2011 року і 08.11.2011 року з врахуванням нормативної грошової оцінки землі від 12.03.1999 року.

Суд не погоджується з законністю та обґрунтованістю прийнятого відповідачем рішення з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Підпунктом 14.1.42. пункту 14.1 статті 14 коментованого Кодексу визначено, що даними державного земельного кадастру є сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

За змістом частини 3 статті 201 Земельного кодексу України нормативно-грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Згідно системного аналізу даної норми суд приходить до переконання, що в змісті підпункту 14.1.42. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України слід розглядати виключно відомості про оцінку земель, яка введена в дію у встановленому законом порядку.

В той же час, судом встановлено, що постановою Івано-Франківського міського суду від 14.12.2009 року пункт 2 Рішення ''Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель м. Івано-Франківська''визнано незаконним (а.с. 48-50, 150). Згідно даної постанови введення в дію нової нормативно-грошової оцінки земель міста з моменту прийняття Рішення є беззаперечним порушенням положень Закону України ''Про систему оподаткування'', ''Про плату землю''та суперечить статті 59 Закону України ''Про місцеве самоврядування в Україні'', згідно якого будь-які рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності не раніше дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень в дію.

У відповідності до наявної в матеріалах справи ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.12.2010 року постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010 року по даній справі скасовано, а вищевказану постанову суду першої інстанції залишено в силі (а.с. 51-55).

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тому обставина щодо незаконності рішення органу місцевого самоврядування в частині введення в дію нормативно-грошової оцінки, не підлягає доказуванню, як така, що встановлена судом касаційної інстанції при розгляді адміністративної справи.

Крім того, суд не погоджується з твердженням відповідача про введення в дію нормативної грошової оцінки земель м. Івано-Франківська, затвердженої рішенням Івано-Франківської міської ради XXIX сесії п'ятого демократичного скликання від 10.07.2008 року.

За приписами частини 5 статті 59 ЗУ ''Про місцеве самоврядування''рішення ради набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Як встановлено в судовому засіданні рішення Івано-Франківської міської ради XXIX сесії п'ятого демократичного скликання від 10.07.2008 року опубліковано лише 13.01.2011 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом із газети ''Західний кур'єр''від 13-19 січня 2011 року за №2(1263), яка є офіційним друкованим органом Івано-Франківської міської ради (а.с. 56-58).

За таких обставин твердження відповідача про введення в дію нормативної грошової оцінки земель м. Івано-Франківська, затвердженої вищевказаним рішенням Івано-Франківської міської ради XXIX сесії п'ятого демократичного скликання з 10.07.2008 року не може бути взяте судом до уваги, як таке, що суперечить чинному законодавству.

Згідно пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Так як при поданні розрахунків по земельному податку відкрите акціонерне товариство ''Пресмаш''застосовувало оцінку землі, яка фактично не була введена, тому у деклараціях з плати за землю (земельний податок) за 2008-2010 роки були допущені помилки при визначені розміру відповідних податкових зобов'язань.

Таким чином, оскільки нова грошова оцінка фактично не була введена в дію, позивач правомірно використовував при проведенні податкових розрахунків попередню нормативну грошову оцінку землі.

На переконання суду, рішення податкового органу щодо визначення податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій не може ґрунтуватись на незаконних рішеннях чи діях іншого суб'єкта владних повноважень.

Залишає суд без уваги і посилання представника відповідача в обґрунтування своїх заперечень на роз'яснення виконкому Івано-Франківської міської ради (а.с. 103-109), так як згідно статті 124 Конституції України жоден орган або посадова особа, окрім суду, не наділені правом вирішувати питання щодо правомірності чи неправомірності застосування актів органів місцевого самоврядування.

При вирішенні питання про правомірність прийняття оскаржуваного рішення на підставі застосування до спірних правовідносин рішення Івано-Франківської міської ради XXIX сесії п'ятого демократичного скликання від 10.07.2008 року, суд дійшов до висновку про протиправність визначення податкових зобов'язань позивача з урахуванням згаданого рішення органу місцевого самоврядування.

Крім того, суд вважає неправомірним посилання відповідача на те, що підставою для визначення заниження позивачем зобов'язання із земельного податку, стали відомості Управління Держкомзему у м. Івано-Франківську від 30.11.2011 року із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок позивача за період з 2008-2010 років (а.с. 45-47, 135-140), оскільки така інформація подана зазначеним Управлінням на основі вихідних даних, затверджених пунктом 2 Рішення. Про вказану обставини представники відповідача у судовому засіданні не заперечили.

Саме, на підставі вищевказаних даних, затверджених і введених у дію пунктом 2 Рішення органу місцевого самоврядування, відповідачем в акті перевірки зроблено висновок про заниження позивачем земельного податку на 2008-2010 роки, що й слугувало підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд не приймає до уваги посилання представників відповідача на ту обставину, що пункт 1 рішення Івано-Франківської міської ради від 10 липня 2008 року ''Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська'', яким затверджено матеріали нормативно-грошової оцінки земель м. Івано-Франківська станом на 01.01.2007 року, залишився чинним у зв'язку із чим на даний час діючою є нормативно-грошова оцінка земель м. Івано-Франківська затверджена рішення Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008 року, виходячи з наступного.

Безпосередньо пунктом 2 Рішення і було введено в дію нормативну грошову оцінку земель м. Івано-Франківська, який визнано незаконним в судовому порядку. Тому, невірними є вищевказані посилання представника відповідача, оскільки не введені в дію, а лише затверджені матеріали нормативної грошової оцінки земель м. Івано-Франківська не можуть застосовуватись при розрахунку земельного податку.

Нормами статті 1 Бюджетного кодексу України визначено, що цим Кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Таким чином, оскільки Бюджетний кодекс України встановлює, зокрема, основи регулювання податкових відносин у частині спрямування податків до Державного бюджету як елементу його доходної частини, його дія поширюється і на спірні правовідносини, що виникли при сплаті позивачем коштів до місцевого бюджету, який є складовою частиною Державного бюджету України.

Статтею 4 Бюджетного кодексу України визначено, що нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні, є, зокрема рішення органів Автономної республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування. При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно подані до податкового органу уточнюючі декларації із зменшенням розміру земельного податку, при розрахунках якого позивач підставно використав нормативно-грошову оцінку землі від 12.03.1999 року, яка фактично і була чинною в 2008-2010 роках.

З цих підстав оскаржуване податкове повідомлення-рішення слід скасувати.

За таких обставин позовна вимога є підставною та підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи дане положення, суд присуджує стягнути з Державного бюджету України в користь відкритого акціонерного товариства ''Пресмаш''2 146,00 грн. судового збору (а.с. 3, 36).

На підставі частини 2 статті 19, статей 60, 144 Конституції України, частини 3 статті 201 Земельного кодексу України, статті 50 Податкового кодексу України, керуючись статтями 11, 71, частиною 1 статті 72, статтею 86, частиною 1 статті 94, частиною 3 статті 160, статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську форми ''Р'' за №0000891503 від 26.01.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства ''Пресмаш'' (ідентифікаційний номер 13643567) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Чуприна О.В.

Постанова складена в повному обсязі 27.04.2012 року.