Ухвала суду № 24241887, 16.05.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Юрченко І.М.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2012 року справа №2а-156/12/1231 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Губської Л.В., при секретарі Арцибашеві С.Ю., за участю представника позивача ОСОБА_2 діючого на підставі довіреності, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області на постанову Стахановського міського суду Луганської області від 22 березня 2012 р. у справі № 2а-156/12/1231 за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про визнання рішень та дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про визнання рішень та дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії .

Постановою Стахановського міського суду Луганської області від 22 березня 2012 р. у справі № 2а-156/12/1231 позовну заяву задоволено, внаслідок чого:

1. Визнано протиправними та скасовані розпорядження Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханов Луганської області від 12.07.2011 р. (два розпорядження) та від 06.09.2011 р. (три розпорядження) щодо призначення та виплати ОСОБА_3 основного розміру її пенсії у зв'язку з втратою годувальника (без урахування інших доплат, надбавок, підвищень, допомоги та компенсацій, які сплачуються до пенсії) за періоди з 05.07.2010 р., з 01.01.2011 р., з 01.07.2011 р. і в подальшому в розмірі 150 грн. та без урахування положень статей 37, 38 та 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

2. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханов Луганської області щодо призначення та виплати ОСОБА_3 основного розміру її пенсії у зв'язку з втратою годувальника (без урахування інших доплат, надбавок, підвищень, допомоги) в розмірах, визначених вказаними розпорядженнями Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханов Луганської області від 12.07.2011р. (двома розпорядженнями) та від 06.09.2011 р. (трьома розпорядженнями).

3. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханов Луганської області здійснити ОСОБА_3 перерахунок та виплату за період з 05.07.2010 р. основного розміру її пенсії у зв'язку з втратою годувальника (без урахування інших доплат, надбавок, підвищень, допомоги), встановивши цей розмір відповідно до статей 37 і 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи із середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2009 рік, та з виплатою до цього основного розміру пенсії доплати до пенсії, передбаченої частиною 1 статті 7 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та підвищення пенсії, передбаченого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Не погодившись з судовим рішенням Управління Пенсійного фонду України в м.Стаханові Луганської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову Стахановського міського суду від 22.03.2012 року по справі №2-а-156/2012 за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії і постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю за необґрунтованістю.

Представник позивача підтримав рішення суду першої інстанції та просив залишити його без змін. Представник апелянта у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, письмово просив розглянути справу за їх відсутністю.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач з 25.04.1996 р. отримує пенсію за віком. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4, який за життя, з 20.03.1984 р. отримував пенсію за віком на пільгових умовах, а з 22.09.1999 р. - пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком.

05.07.2010 р. позивач подала до відповідача письмову заяву, в якій просила перевести її на інший вид пенсії по втраті годувальника.(а.с.6). Розпорядженням від 08.07.2010 р. відповідач перевів позивача на інший вид пенсії і призначив їй з 05.07.2010 р. пенсію у зв'язку в втратою годувальника, померлого внаслідок професійного захворювання, основний розмір якої з обмеженням встановлений 150 грн.

Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначалась позивачці виходячи із заробітної плати померлого годувальника за період з 01.01.1982 р. по 31.12.1986 р. з застосуванням показника середньої заробітної плати за минулий рік по України за 2003 рік (а.с.9)

Спірним є правомірність призначення пенсії у зв'язку в втратою годувальника за ст. 44 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на застосуванні якої наполягає апелянт та якою передбачено, що пенсії в разі втрати годувальника призначаються на кожного непрацездатного члена сім"ї в розмірі 30 процентів заробітку годувальника, але не менше соціальної пенсії, встановленої для відповідної категорії непрацездатних, але не більше трьох мінімальних пенсій за віком, розмір мінімальної пенсії який відповідно до Постанови КМУ від 15.04.2003 року №544 "Про підвищення розмірів трудових пенсій" підвищено до 50 гривень і становить не більше 150 гривень - максимальний розмір пенсії по Закону "Про пенсійне забезпечення".

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того,що саме норми ст..ст. 37, 38 та 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повинні застосовуватися при визначенні розміру пенсії позивачці.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника передбачені статтею 36 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування »№ 1058-1У від 09.07.2003 року, в п.8 якого встановлено, що пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Однак Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" містить лише загальні норми, які декларують право на отримання цього виду пенсії (підпункт «д» пункту 1 частини 1 статті 21, пункт 4 частини 2 статті 28, частина 2 статті 43) та не містить норм, які б визначали порядок призначення цього виду пенсії та її розмір, оскільки частиною 4 статті 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено ,що пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.

Оскільки діючим законодавством щодо призначення пенсії по втраті годувальника є Закон України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування »№ 1058-1У від 09.07.2003 року, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про необхідність здійснення розрахунку пенсії позивачу по втраті годувальника відповідно до норм цього Закону.

Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про вірність застосування норм Закону України "Про пенсійне забезпечення", який є чинним і на теперішній час, оскільки абзацом 2 пункту 16 Прикінцевих положень Закону України № 1058 законодавець чітко визначив, що Закон України «Про пенсійне забезпечення» застосовується лише в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Отже розпорядження та дії відповідача щодо визначення розміру пенсії позивача відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» є протиправними.

В іншій частині постанова суду першої інстанції не оскаржена.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 197, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області - залишити без задоволення.

Постанову Стахановського міського суду Луганської області від 22 березня 2012 р. у справі № 2а-156/12/12311231 за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про визнання рішень та дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16 травня 2012р. Ухвала у повному обсязі складена 21 травня 2012 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий Т.Г.Арабей

Судді І.В.Геращенко

Л.В.Губська