Постанова № 24239403, 28.03.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 року справа №2а/0570/22487/2011

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

28 березня 2012 р. Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ілліос" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.12.2011 р. в справі № 2а/0570/22487/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ілліос" до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.12.2011 р. відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Ілліос" до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000671500 від 06.04.2011 р. про визначення податкового зобов'язання з земельного податку в загальному розмірі 27560,64 грн., з яких 27559,64 грн. - основний платіж, 1 грн. - штрафні (фінансові) санкції, та податкової вимоги №38 від 05.05.2011 р. про сплату податкового боргу земельного податку в загальному розмірі 24626,78 грн.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Апелянт зазначає, що судом неправильно застосовані до спірних правовідносин положення Податкового кодексу України, який набув чинності з 01.01.2011 р., оскільки такі правовідносини виникли у 2010 р. та регулювались Законом України „Про плату за землю". Крім того, позивач вказує на те, що судом першої інстанції не була дана правова оцінка його доводам про порушення порядку проведення камеральної перевірки, а також того, що до набрання чинності Податковим кодексом України у осіб, до яких перейшло право власності на нерухоме майно, не виникало обов'язку сплачувати земельний податок.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.03.2011 року ДПІ у Петровському районі м. Донецька проведена камеральна перевірка податкового розрахунку земельного податку за 2010 р., наданого ТОВ „Ілліос", за результатами якої складений акт № 279/15/36981604. Перевіркою встановлено, що розмір податкового зобов'язання з земельного податку визначений платником податку меншим, ніж визначено за результатами камеральної перевірки. Як вбачається з акту перевірки, податковим органом зазначено, що платником не враховано той факт, що об'єкт нерухомості (будівля арматурного цеху), розташований в Петровському районі м. Донецька, по вул. Ревякіна, зареєстрований платником в КП „БТІ м. Донецька" 05.05.2010 р. Розрахунок податку на землю на 2010 рік надано платником на підставі виготовленої довідки про грошову оцінку 05.11.2010 року за № 05-19-14547 за період з 05.11.2010 р. по 31.12.2010 р.

Податковим органом в акту перевірки зроблений висновок про порушення позивачем п. п. 286.2, 286.5 ст. 286, п. п. 287.1, 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України, що призвело до заниження земельного податку на 27559,64 грн.

На підставі акту перевірки 06.04.2011 р. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000671500, яким ТОВ „Ілліос" визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку у загальному розмірі 27560,63 грн., з яких 27559,64 грн. - основний платіж, 1 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

У зв'язку з несплатою у встановлений строк податкового зобов'язання, визначеної зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивачу виставлено податкову вимогу № 38 від 5 травня 2011 року на загальну суму податкового боргу в розмірі 24626,78 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача виник обов'язок з нарахування та сплати земельного податку з дати виникнення права власності на об'єкт нерухомого майна, а не з моменту отримання довідки землевпорядної організації про нормативну грошову оцінку землі.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції помилковим, з огляду на наступне.

Судом першої правильно встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області від 05.05.2010 р. за ТОВ „Ілліос" визнано право власності на об'єкт нерухомого майна (будівлю арматурного цеху), розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Ревякіна, 24-д. Право власності на вказане майно було зареєстроване в КП „БТІ м. Донецька" 30.06.2010 р.

05.11.2010 р. позивачу управлінням Держкомзему у м. Донецьку видана довідка № 05-19-14547 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що розташована у м. Донецьку, по вул. Ревякіна, 24-д, кадастровий номер 1410138000:00:046:0027.

08.12.2010 р. позивачем поданий до ДПІ у Петровського районі м. Донецька податковий розрахунок земельного податку на 2010 р., в якому самостійно визначені податкові зобов'язання з цього податку в загальному розмірі 5862,14 грн. (листопад та грудень 2010 р. зі сплатою 2931,07 грн. в місяць).

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку до 01.01.2011 р. визначав Закону України „Про плату за землю", статтею 5 якого визначено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

У відповідності до ст. 13 цього Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Як визначено ст. 193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Згідно зі ст. 194 цього кодексу призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Частиною 3 статті 201 Земельного кодексу України встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Відтак, до 01.01.2011 р. підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а підставою для визначення розміру земельного податку є довідка про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Виходячи з цього, до отримання довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та витягу з державного земельного кадастру у користувача земельної ділянки, яким є позивач, не виникає підстав для нарахування та сплати земельного податку, а тому до набрання чинності Податковим кодексом України виникнення права власності на об'єкт нерухомого майна не було підставою для виникнення у особи обов'язку щодо нарахування та сплати земельного податку за земельну ділянку, на якій розташований такий об'єкт.

Відповідно до п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Отже, такий обов'язок виникає у користувача земельної ділянки з 01.01.2011 р., тобто з часу введення в дію Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що у позивача обов'язок щодо сплати земельного податку виник з дати отримання довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, тобто, з листопада 2010 р.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає такими, що заслуговують на увагу, доводи апеляційної скарги в частині неправильного застосування до спірних правовідносин норм Податкового кодексу України.

Як встановлено вище, предметом спору є правильність визначення позивачем податкового зобов'язання з земельного податку за 2010 р. Правовідносини щодо нарахування та сплати земельного податку у 2010 р. регулювались Законом України „Про плату за землю".

Проте, в акті перевірки та податковому повідомленні-рішення відповідач зазначає про порушення позивачем саме норм Податкового кодексу України, хоча на час вчинення порушення, як його характеризує податковий орган, Податковий кодекс України не набув чинності.

З урахуванням конституційного принципу дії законів у часі, колегія суддів вважає, що відповідачем неправильно застосовані до спірних правовідносин норми законодавства, яке не діяло на час вчинення правопорушення.

Сукупність зазначених вище обставин дає підстави колегії суддів для висновку про протиправність визначення позивачу податкового зобов'язання з земельного податку та застосування штрафних (фінансових) санкцій, а тому й є протиправною й вимога податкового органу про сплату податкового боргу.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

У відповідності до ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ілліос" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.12.2011р. в справі № 2а/0570/22487/2011 задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.12.2011р. у справі № 2а/0570/22487/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ілліос" до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги скасувати.

Ухвали в справі № 2а/0570/22487/2011 р. нову постанову.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Ілліос" до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000671500, прийняте Державною податковою інспекцією у Петровському районі м. Донецька 06.04.2011 р., про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю „Ілліос" податкового зобов'язання з земельного податку в загальному розмірі 27560,64 грн., в тому числі за основним платежем - 27559,64 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька № 38 від 05.05.2011 р. про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю „Ілліос" податкового боргу з земельного податку в розмірі 24626,78 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ілліос" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 42 (сорок дві) грн. 35 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.