Ухвала суду № 24238323, 10.02.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Тихонов І.В.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2012 року справа №2а-3806/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

10 лютого 2012 р. Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Міронової Г.М., Компанієць І.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську та заяву особи, яка приєдналась до апеляційної скарги, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.11.2011 р. в справі № 2а-3806/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАА ТРАНС" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.11.2011 р. задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАА ТРАНС" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за липень 2010 року в сумі 477814 грн.

Відповідачем Ленінської МДПІ у м. Луганську подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що обов'язковою умовою отримання права на бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість є надмірна сплата цього податку до Державного бюджету України. Проведеною перевіркою неможливо встановити реальність здійснених операцій по ланцюгу постачання з відповідними підприємствами.

Головне управління Державної казначейської служби України в Луганській області подало заяву про приєднання до апеляційної скарги.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає апеляційну скаргу та заяву про приєднання до апеляційної скарги такими, що не підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ „ЛАА ТРАНС" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 17 жовтня 2001 року, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтво від 01.11.2001 р. № 17303416, індивідуальний податковий номер 317189912368.

Колегією суддів встановлено, що позивачем за результатами господарської діяльності у липні 2010 р. отримано право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2010 р., відповідно до якої сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку, становить 477814 грн. Для отримання вказаної суми бюджетного відшкодування позивачем до податкового органу подані розрахунок суми бюджетного відшкодування, заява про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 477814 грн.

За результатами проведеної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок підприємства у банку за липень 2010 р. відповідачем складена довідка № 699/23-616/31718995, відповідно до якої податковий орган не зміг підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за липень 2010 р. у зв'язку з необхідністю перевірки ланцюга постачання товарів (робіт, послуг).

В подальшому відповідачем за наслідками перевірки позивача був складений акт від 21.03.2011 №115/23-616/31718995, яким встановлено порушення позивачем п.1.8, пп.7.3.1 п.7.3, пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", в результаті чого ТОВ „ЛАА ТРАНС" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі, включеного в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів з податку на додану вартість) по деклараціях за березень, травень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року на загальну суму 4 439 589,00 грн.

На підставі цього акту перевірки Ленінською МДПІ у м. Луганську прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 р. № 0000202360/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 4439589 грн., в тому числі за липень 2010 року на суму 477814 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 р. №0000202360/0 було оскаржено позивачем в судовому порядку.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2011 року у справі № 2а-3397/11/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.10.2011 р., позовні вимоги ТОВ „ЛАА ТРАНС" про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000202360/0 від 21.03.2011 задоволено, податкове повідомлення-рішення № 0000202360/0 від 21.03.2011 р. про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в загальному розмірі 4439589 грн., в тому числі за липень 2010 р. на 477814 грн., скасоване.

Достовірність нарахування сум податку на додану вартість за липень 2010 року та визначення суми бюджетного відшкодування були предметом дослідження при розгляді зазначеної справи. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині встановлення факту завищення позивачем суми бюджетного відшкодування є безпідставним, уся первинна документація ТОВ „ЛАА ТРАНС" відповідає вимогам Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

Крім того, в ході розгляду справи було встановлено фактичне отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей та фактичну сплату позивачем як отримувачем товарів сум податку на додану вартість в ціні товару постачальникам таких товарів, які включені до складу податкового кредиту.

Судовими рішенням у зазначеній справі встановлена правомірність визначення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за липень 2010 року в розмірі 477814 грн.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги щодо не підтвердження факту надмірної сплати податку до бюджету контрагентами позивача, що є підставою для відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Згідно з п. 1.8. ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість", який діяв на час виникнення спірних правовідносин, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Суми, сплачені постачальникам товарів (послуг) ТОВ „ЛАА ТРАНС" з урахуванням податку на додану вартість, підтверджені відповідними платіжним документами.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги, що право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету виникає при фактичному надходженні цього податку до бюджету від платника податку - продавця, а не самого факту здійснення відповідної операції та сплати податку в ціні товару.

Відповідно до положень ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених за коном. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції Украї ни).

Законодавство України, зокрема й Закон України „Про податок на додану вартість", який регулював спірні правовідносини у 2010 році, не встановлювало обов'язок покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий пода ток не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень Закону України „Про податок на додану ва ртість" сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зо бов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

У відповідності до п. 10.2 ст. 10 Закону України „Про податок на додану вартість" платники податку особисто, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Таким чином, несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Відповідно до пп. „а" пп. 7.7.2 п. 7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" умовою бюджетного відшкодування покупцю є сплата ним ціни товарів (послуг) продавцю, а не сплата останнім податку до бюджету.

Згідно з пп. 7.7.3. п. 7.3. ст. 7 цього Закону України у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Отже, підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Зазначений Закон не передбачав надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставив в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

З вказаних підстав колегія суддів вважає, що на теперішній час відсутні передбачені Законом України „Про податок на додану вартість", іншими законами про оподаткування підстави для відмови у поверненні суми бюджетного відшкодування позивачу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасована чи змінена з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 28.11.2011 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську та заяву особи, яка приєдналась до апеляційної скарги, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.11.2011 р. у справі № 2а-3806/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАА ТРАНС" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за липень 2010 року в розмірі 477814 грн. залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.11.2011 р. у справі № 2а-3806/11/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Міронова Г.М.

Компанієць І.Д.