Постанова № 24231672, 16.05.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/2885/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофоров А.Б.

при секретарі Мірошниченко А.О.

за участю

представників позивача - Луньова В.О., Луньової Л.В.,

представників відповідача - Кузьміна М.В., Каледи А.В. Дергачової Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «ПІВДЕННО-СХІДНЕ РЕГІОНАЛЬНЕ ОБ'ЄДНАННЯ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ» до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 23.02.2012 року № 0000181542,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство «ПІВДЕННО-СХІДНЕ РЕГІОНАЛЬНЕ ОБ'ЄДНАННЯ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ», звернулось до суду з адміністративним позовом до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення - рішення від 23.02.2012 року № 0000181542.

В обґрунтування позову зазначило, що 15.02.2012 року Горлівською об'єднаною державною податковою інспекцією, за наслідками проведеної документальної виїзної перевірки Державного підприємства «ПІВДЕННО-СХІДНЕ РЕГІОНАЛЬНЕ ОБ'ЄДНАННЯ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2009 року, встановлені порушення та складено акт № 152/15-013/35923667.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 23.02.2012 року № 0000181542, яким Державному підприємству «ПІВДЕННО-СХІДНЕ РЕГІОНАЛЬНЕ ОБ'ЄДНАННЯ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 153232,50 гривень.

Позивач не погоджується із спірним податковим повідомленням - рішенням та вважає його безпідставним, оскільки висновки акту перевірки щодо порушень встановлених з боку відповідача є необґрунтованими.

Вважає рішення податкового органу таким, що порушує його права та інтереси, тому просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 18 квітня 2012 року у справі замінено відповідача, Горлівську об'єднану державну податкову інспекцію на його правонаступника Горлівську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області Державної податкової служби.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, надали суду пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, просили суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених вимог в повному обсязі. За змістом наданих заперечень, в обґрунтування незгоди із позовом відповідач визначив, що доводи адміністративного позову не спростовують порушень вставлених податковим органом з боку позивача.

Таким чином, вважають висновки акта перевірки такими, що відповідають дійсним обставинам справи, податкове повідомлення - рішення, таким, що прийнято правомірно.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач, - Державне підприємство «ПІВДЕННО-СХІДНЕ РЕГІОНАЛЬНЕ ОБ'ЄДНАННЯ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ», (Далі, - ДП «ПІВДЕННО-СХІДНЕ РЕГІОНАЛЬНЕ ОБ'ЄДНАННЯ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ»), згідно свідоцтва про державну реєстрацію, - є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 27.06.2008 року, як платник податків взятий на податковий облік Центрально-Міським відділенням Горлівської ОДПІ 01.07.2008 року за № 17748.

Відповідач, - Горлівська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, у розумінні КАС України, - є суб'єктом владних повноважень.

15.02.2012 року Горлівською об'єднаною державною податковою інспекцією, за наслідками проведеної документальної виїзної перевірки Державного підприємства «ПІВДЕННО-СХІДНЕ РЕГІОНАЛЬНЕ ОБ'ЄДНАННЯ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2009 року, встановлені порушення та складено акт № 152/15-013/35923667 (Далі за текстом, - акт перевірки) (а.с. 6-15).

Згідно висновків акта перевірки з боку позивача встановлені порушення п. 7 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 28.06.1999 № 746/99, п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2, п. 4.1 ст.4, п. 9.4 ст.9, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 122586,00 гривень, у тому числі :

за січень 2009 року в сумі 7339 гривень;

лютий 2009 року в сумі 9952 гривень;

березень 2009 року в сумі 19294 гривень;

квітень 2009 року в сумі 15807 гривень;

травень 2009 року в сумі 5127 гривень;

червень 2009 року в сумі 13486 гривень;

липень 2009 року в сумі 7292 гривень;

серпень 2009 року в сумі 17728 гривень;

вересень 2009 року в сумі 26561 гривень.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 23.02.2012 року № 0000181542, (Далі за текстом,- спірне рішення) (а.с. 5).

Спірним рішенням, Державному підприємству «ПІВДЕННО-СХІДНЕ РЕГІОНАЛЬНЕ ОБ'ЄДНАННЯ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ» за порушення п. 7 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2, п. 4.1 ст.4, п. 9.4 ст.9, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі п.п. 2 п.п. 54.3, п. 123.1 с. 123 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 153232,50 гривень.

Згідно п. 7 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (Далі ,- Указ № 727/98) :

Дія цього Указу, зокрема не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків.

Згідно п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» (Далі за текстом ЗУ «Про ПДВ»),- особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість у разі: коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Згідно п. 4.1 ст.4 ЗУ «Про ПДВ»,- база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Згідно п. 9.4 ст.9 ЗУ «Про ПДВ»,- якщо особа, на яку не поширюється дія пункту 2.3 статті 2 цього Закону, як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2 статті 2 цього Закону, така реєстрація провадиться за її заявою.

Якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.

Якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду.

Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Згідно п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 ЗУ «Про ПДВ»,- датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

В обґрунтування висновків акту перевірки податковим органом покладено наступні обставини.

На думку податкового органу ДП «ПІВДЕННО-СХІДНЕ РЕГІОНАЛЬНЕ ОБ'ЄДНАННЯ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ» не мало права знаходитись на спрощеній системі оподаткування у 2009 році за ставкою єдиного податку 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції, а повинен застосовувати загальну систему оподаткування, обліку та звітності, з причин не поширення на нього дій Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» в тій частині, що на суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків.

Така думка податкового органу ґрунтується на тому, що у відповідності до установчих документів засновником платника з початку державної реєстрації по теперішній час є Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, частка якого у статутному фонді складає 100 %. Тобто засновник не є суб'єктом малого підприємництва.

Судом встановлено, що наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів № 90 від 11.06.2008 року, створено ДП «ПІВДЕННО-СХІДНЕ РЕГІОНАЛЬНЕ ОБ'ЄДНАННЯ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ».

Обставини того, що згідно установчих документів засновником підприємства ДП «ПІВДЕННО-СХІДНЕ РЕГІОНАЛЬНЕ ОБ'ЄДНАННЯ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ», є Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів із частиною у статутному капіталі 100 %, сторонами не оспорюються.

До того ж обставини того, що у створенні позивача приймали учать інші особи - не спростовуються іншими доказами наявними в матеріалах справи.

Суд не приймає доводи адміністративного позову, стосовно можливості розповсюдження на позивача дії Указу № 727/98 за тих умов, що його статутний фонд фактично не формувався, з наступних підстав.

Відповідно до Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктами малого підприємництва з державною, комунальною та іншими формами власності затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України N 352 від 23.06.2006, для з'ясування питання поширення дії Указу на підприємства, засновані на державній та комунальній власності, слід враховувати, що державне підприємство згідно з положеннями Господарського кодексу України є підприємством, що діє на основі державної власності, утворюється уповноваженим органом державної влади і майно якого закріплюється за ним на праві господарського відання чи праві оперативного управління (статті 63, 73, 74).

Згідно ч. 1 ст. 80 Цивільного кодексу України,- юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

В ст. 83 Цивільного кодексу України визначені організаційно -правові форми юридичних осіб, в ч. 1 якої визначено, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Згідно з частинами третьою та четвертої ст. 63 Господарського кодексу України залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Відповідно до частин 1, 3 статті 73 Господарського кодексу України Державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління, а майно перебуває у державній власності і закріплюється за підприємством на праві господарського відання або оперативного управління.

Статтею 74 Господарського кодексу України зазначено, що державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності.

Незалежно від організаційно-правової форми та наявності чи відсутності статутного фонду, єдиним засновником (учасником) державних та комунальних підприємств є відповідно держава чи територіальна громада в особі уповноважених органів, тобто, їх частка в цих підприємствах перевищує 25%.

Частиною четвертою статті 43 Господарського кодексу України передбачено, що здійснення підприємницької діяльності забороняється органам державної влади та органам місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 8 Господарського кодексу України держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання.

Згідно ст.13 Закону України «Про господарські товариства», вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Згаданою нормою Закону встановлено, що товариство є власником: майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом (ст.12).

Враховуючи поняття суб'єкта малого підприємництва, що визначено в статті 1 Указу № 727/98, уповноважені органи, які діють від імені держави чи територіальних громад, не є суб'єктами малого підприємництва.

Отже, оскільки засновники (органи державної влади та органи місцевого самоврядування) державних та комунальних підприємств не є суб'єктами малого підприємництва і їх частка в цих підприємствах перевищує 25%, то дія Указу № 727/98 на зазначені підприємства не поширюється відповідно до вимог абзацу 4 п. 7 даного Указу.

Норма частини 4 п. 7 Указу № 727/98 не містить умови для можливості перебування державного підприємства на спрощеній системі оподаткування від формування статутного фонду.

До того ж єдиним засновником ДП «ПІВДЕННО-СХІДНЕ РЕГІОНАЛЬНЕ ОБ'ЄДНАННЯ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ», є Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів із частиною у статутному капіталі 100 %.

Оскільки статутний фонд державного підприємства в цілому складає майно, що не належить суб'єкту малого підприємництва, підприємство відповідно до частини 4 п. 7 Указу № 727/98 не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Така позиція суду, погоджується із думкою Вищого адміністартивного суду, яка викладена у постанові від 23.11.2010 року у справі № К-2795/08.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що факти виявлених порушень, викладені відповідачем у акті перевірки об'єктивно.

Отже, враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає обґрунтованими висновки акту перевірки на підставі яких прийнято спірне рішення.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач довів правомірність свого рішення.

Згідно абз. 2 п. 58.1 ст. 58 ПК України,- податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, як вбачається із наведеної норми, при прийняті контролюючим органом податкового повідомлення в ньому зазначається підстава такого нарахування.

Оскільки відповідачем доведено суду правомірність підстав нарахування позивачу податкового зобов'язання, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державного підприємства «ПІВДЕННО-СХІДНЕ РЕГІОНАЛЬНЕ ОБ'ЄДНАННЯ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ» до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 23.02.2012 року № 0000181542,- відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 16 травня 2012 року в присутності представників сторін. Постанова виготовлена в повному обсязі 21 травня 2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.