Постанова № 24230964, 02.05.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 р. Справа № 2а/0470/3778/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Потолової Г.В.

при секретарі -Кузнецові С.М.

за участю: представника позивача -Криволапової О.О.

представника відповідача -Самсоненка Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юність»до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправними дій та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юність»звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправним дій ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Юність» в порядку п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України; визнання нечинним наказу №19 від 20.03.2012р. та визнання правомірними дії позивача стосовно відмови від допуску до проведення перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги. В обґрунтування позовних вимог стверджує, що винесений відповідачем наказ прийнятий без достатніх підстав. Просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень, у зв'язку з чим просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юність», зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 24.09.1992р.

Згідно довідки про взяття на облік платника податків, позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська.

Отже, позивач належним чином зареєстрований, як юридична особа, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності в Україні.

Як вбачається з матеріалів справи, державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України ТОВ "ЮНІСТЬ"(код ЄДРПОУ 19099900) за період з 29.11.1996 року -31.12.2011 року з 20 березня 2012 року тривалістю 5 робочих днів, яке оформлене наказом №19 від 20.03.2012 року (а.с.6).

Юридичною підставою для прийняття спірного наказу стала доповідна записка начальника відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю ОСОБА_3. та п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

В наданій суду доповідній записці начальника відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю ОСОБА_3. зазначено, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська отримано постанову начальника СВ ПМ Лівобережної МДПІ у м.Дніпропетровську підполковника ПМК ОСОБА_4 від 14.03.2012 року, щодо проведення перевірки ТОВ СП з ІІ "КИПАРИС".

На підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та згідно наказу №19 від 20.03.2012р. видані направлення на перевірку від 20.03.2012р. №22, №23, №24 тривалістю 5 робочих днів (а.с.117, 118, 119).

Вважаючи наказ та направлення протиправними, позивач не допустив фахівців податкового органу до перевірки та листом вих.№60 від 21.03.2012р. повідомив, що не вбачає законних підстав для проведення позапланової перевірки згідно Наказу №19 від 20.03.2012р. з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 29.11.1996р. по 31.12.2011р. до надання ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська доказів наявності відповідної постанови (ухвали), що передбачені пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Так, 21.03.2012р. фахівцями податкового органу складено акт №11/222/19099900 «Про відмову у допуску співробітників ДПІ у Бабушкінському районі для здійснення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Юність»(код 19099900)»(а.с.116).

Не погоджуючись з прийнятим наказом та направленнями податкового органу позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що наказ від 20.03.2012р. №19 та направлення на виїзну позапланову перевірку ТОВ «Юність»від 20.03.2012р. №22, №23, №24 є протиправними, винесеними за відсутності законних підстав, у зв'язку з чим наказ підлягає скасуванню.

Позивач стверджує, що згідно ст.81 Податкового кодексу України допуск до проведення позапланової виїзної перевірки є законним лише за умови надання доказів існування законних підстав для винесення наказу про призначення перевірки. Та зазначає, що представники відповідача під час візиту з метою здійснити перевірку не надали таких доказів, а тому позивач відмовив відповідачеві в допуску до перевірки, оскільки податкові органи маю право проводити перевірки тільки на законних підставах.

Також, на думку позивача, підприємство не повідомлялося про причетність до будь-якої кримінальної справи, йому не надано жодного документу, який би підтверджував у яких межах позивач має відношення до порушеної кримінальної справи і чи порушено кримінальну справу взагалі. Крім того, фахівцями податкового органу не надано доказів необхідності проведення перевірки за ті періоди діяльності позивача, які вже були перевірені відповідачем в рамках планових виїзних документальних перевірок по перший квартал 2011 року включно.

Отже, позивач вважає, що відповідно до оскаржуваного наказу від 20.03.2012р. №19 у якості підстав для проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ «Юність»зазначено п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, проте за текстом зазначеного наказу про проведення перевірки відсутня інформація про наявність постанови (ухвали) суду або про постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, яка повинна бути винесена в рамках порушеної кримінальної справи. Також відсутня інформація про наявність порушеної кримінальної справи, тобто зазначає, що проведення позапланової виїзної перевірки платника податків без рішення суду можливе лише у разі порушення кримінальної справи проти такого платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється.

Позивач звертає увагу, що згідно пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України підставою для проведення перевірки може бути або/або: постанова (ухвала) суду про призначення перевірки; постанова органу дізнання, слідчого, прокурора, що винесена ними у відповідності із законом у кримінальних справах -тобто згідно КПК України, що знаходяться в його провадженні. А також, зазначає, що відповідно до ст.ст.66, 114 і 1141 КПК України у органу дізнання, слідчого, прокурора немає повноважень по призначенню проведення перевірок державною податковою інспекцією.

Водночас позивач стверджує, що здійснення перевірки у межах кримінальної справи має певні особливості і відповідно до ч.1 ст.5, ч.5 ст.8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» при виконанні завдань оперативно-розшукової діяльності, пов'язаних з припиненням правопорушень у сфері податкового законодавства, права, передбачені цією статтею, надаються виключно органам податкової міліції у межах їх компетенції.

Таким чином, на думку позивача саме податкова міліція, а не державна податкова інспекція наділені правом здійснювати документальну позапланову перевірку в межах порушеної кримінальної справи. І водночас п.78.3 Податкового кодексу України визначає, що податкова міліція не може бути залучена до проведення документальних позапланових перевірок, що не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків.

Тобто, при винесенні наказу про призначення перевірки відповідач проігнорував свої прямі обов'язки і допустив порушення прав позивача, більш того, вийшов за межі власних повноважень і присвоїв собі компетенцію податкової міліції.

До того ж, позивач стверджує, що вказана у оскаржуваному наказі постанова начальника СВ ПМ Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська ОСОБА_4 «Про призначення позапланової документальної перевірки»ТОВ «Юність»по кримінальній справі №99116405, винесена в межах розслідування кримінальної справи №99126405, яка порушена 12.03.2012р. вказаним слідчим стосовно директора іншого підприємства -ТОВ «Еко-Пром-Інвест»гр.ОСОБА_5 за фактом ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, що передбачено ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України.

Тобто, на думку позивача, враховуючи вище вказані обставини, наказ від 20.03.2012р. №19 є протиправним, оскільки у відповідача відсутні законні підстави для його видачі, тобто без отримання відповідного рішення суду.

Таким чином, позивач вважає дії податкового органу щодо прийняття наказу від 20.03.2012р. №19, та винесення направлень на перевірку неправомірними, а вказаний наказ та направлення такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що дії по призначенню та проведенню позапланової перевірки відповідають вимогам законодавства.

В обґрунтування заперечень посилається на те, що підставою для винесення спірного наказу стала постанова від 14.03.2012р. начальника СВ ПМ Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська ОСОБА_4 «Про призначення позапланової документальної перевірки»ТОВ «Юність»по кримінальній справі №99116405 на виконання якої винесено наказ та виписані направлення від 20.03.2012р №22, №23, №24.

Крім того стверджує, що порядок та умови допуску до проведення перевірки посадових осіб органів ДПС передбачений ст.81 Податкового кодексу України. Зокрема, відповідно п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання, у випадках визначених цим кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Також, на думку відповідача, підставою для недопущення фахівців податкового органу до проведення перевірки є непред'явлення бо не надіслання платнику податків вище зазначених документів. Таким чином, відповідач переконаний, що відмова платника податків, чи інших осіб від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абз.5 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України не дозволяється.

Так у зв'язку з вищевикладеним, на думку відповідача, ТОВ «Юність»зловживає правом на судове оскарження дій та рішень суб'єкта владних повноважень, крім того порушує право податкового органу на проведення перевірки та перешкоджає виконанню покладених на нього обов'язків. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно п.1.ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: 1) здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; 9) за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом.

У відповідності пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, встановлено, що органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, а саме: отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні (пп.78.1.11); органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу (пп.78.1.12).

У відповідності ст.114 Кримінального процесуального кодексу України -постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України - кримінальною, транспортною та спеціальною міліцією, спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, підрозділами внутрішньої безпеки, судовою міліцією.

Частиною 5 ст.8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»встановлено, що при виконанні завдань оперативно-розшукової діяльності, пов'язаних з припиненням правопорушень у сфері податкового законодавства, права, передбачені цією статтею, надаються виключно органам податкової міліції у межах їх компетенції.

Отже, відповідач не мав правових підстав для проведення перевірки позивача.

Крім того, з тексту наказу не вбачається в якості підстави призначення позапланової перевірки посилання на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах.

Суд також звертає увагу на призначення позапланової перевірки з питань дотримання посадовими особами ТОВ «ЮНІСТЬ»вимог податкового і валютного законодавства України за весь період діяльності підприємства, тобто з 1992 року, протягом п'яти робочих днів. Та вважає такі дії упередженими по відношенню до позивача.

При цьому, відповідачем не доведено прийняття до уваги результати планової перевірки ТОВ «ЮНІСТЬ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.03.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р.

У судовому засіданні знайшли підтвердження обставини, які також підтверджені представниками сторін, щодо відсутності кримінальної справи відносно ТОВ «ЮНІСТЬ».

За викладених обставин, позивач мав всі підстави щодо недопуску відповідача до перевірки.

Одночасно, у судовому засіданні представник позивача підтвердив, що за умови дотримання відповідачем норм діючого законодавства України, фахівці останнього на час розгляду справи допущені до відповідної перевірки.

Таким чином, обґрунтування позивача повністю знайшли підтвердження у судовому засіданні та підтверджуються матеріалами справи.

Також, суд виходить з того, що відповідно до п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Наказ керівника податкового органу про призначення позапланової перевірки видається ним на реалізацію своїх повноважень, передбачених частиною сьомою статті 11 з позначкою 1 Закону. При цьому такий наказ відповідно до пункту 2 частини першої статті 11 з позначкою 2 Закону «Про державну податкову службу в Україні» є одним із документів, за умови надання яких під розписку платнику податків податковий орган має право приступити до проведення перевірки.

Таким чином, видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин позовні вимоги про визнання протиправним наказу керівника податкового органу про призначення позапланової виїзної перевірки платника податків, виданого на підставі частини сьомої статті 11 з позначкою 1 Закону «Про державну податкову службу в Україні», підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки вимога про визнання акта владного органу недійсним, незаконним, неправомірним, нечинним (якщо це не нормативно-правовий акт) тощо є різними словесними вираженнями одного і того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме: визнання акта протиправним, в даному випадку суд ототожнює вимогу позивача про визнання нечинним наказу податкового органу з вимогою про визнання зазначеного наказу протиправним.

При цьому, суд враховує те, що визнання наказу суб'єкта владних повноважень нечинним (протиправним) як способу захисту порушеного права позивача застосовується у тих випадках, коли спірний наказ не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого наказу.

Скасування ж наказу суб'єкта владних повноважень означає втрату чинності таким наказом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням. За змістом статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час прийняття рішення про скасування незаконного рішення суб'єкта владних повноважень має право визначити, з якого моменту відповідне рішення втрачає чинність.

Крім того, відповідно ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Отже, стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, доводи та докази позивача повністю підтверджуються матеріалами адміністративної справи та поясненнями представників у судовому засіданні.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оспорюваний наказ відповідача не відповідає нормам податкового законодавства, що є підставою для задоволення позову.

Щодо заявлених позивачем вимог про визнання правомірними його дій стосовно відмови від допуску до проведення перевірки, останнім обрано неналежний спосіб захисту порушеного права.

Так, вимоги адміністративного позову визначені ст.105 КАС України, а питання, які суд вирішує при прийнятті постанови та повноваження суду при вирішенні справи визначені, відповідно, ст.ст.161, 162 КАС України.

За таких обставин, у задоволенні зазначеної позовної вимоги слід відмовити.

З матеріалів справи та наданих представником позивача у судовому засіданні пояснень вбачається, що суб'єкт владних повноважень (відповідач) діяв по відношенню до позивача не на підставі та не у межах повноважень і способу, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи протиправність дій та рішення відповідача, а також те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дій ДПІ у Бабушкінському районі та визнання протиправним і скасування наказу № 19 від 20.03.2012 р. В решті позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету України позивачу -Товариства з обмеженою відповідальністю «Юність» судові витрати у розмірі 16грн.10коп., сплачені квитанцією №ПН397 від 22.03.2012р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юність» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправними дій та скасування наказу - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська щодо призначення проведення виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Юність» в порядку п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України .

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 20.03.2012р. №19 «Про здійснення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Юність».

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 28.04.2012 р.

Суддя Г.В. Потолова