Постанова № 24230960, 29.03.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/7544/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потолової Г. В. . при секретарі -Кузнецові С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Криворізького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Центральної міжрайонної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галис» про стягнення заборгованості з орендної плати за земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Криворізький міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Центральної міжрайонної державної податкової інспекції з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галис»про стягнення заборгованості з орендної плати за земельні дідянки державної і комунальної форми власності у сумі 28493грн.36коп., та пені у сумі 203грн.70коп.

Прокурор підтримав позовні вимоги, просить суд задовольнити їх повністю.

Представник позивача до матеріалів справи надав клопотання про її розгляд без представника, в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує, просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належно, що підтверджено поштовим повідомленням, заперечення проти позову не надав.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, з урахуванням приписів ст.128 КАС України судом на місці ухвалено щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Галис»зареєстроване Виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 22.02.2005р.

Згідно довідки про взяття на облік платника податків, відповідач зареєстрований як платник податків та знаходиться на обліку у Центральній МДПІ з 28.05.1996 за № 623(977).

Також, за даними Центральної МДПІ підприємство відповідача знаходиться на обліку як платник податку по орендній платі за землю.

Отже, відповідач належним чином зареєстрований, як суб'єкт господарювання, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності в Україні.

Станом на час розгляду спору ТОВ «Галис»має борг зі сплати податку у розмірі 28697грн. 06коп. в тому числі з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 28493грн.36коп., пеня, яка виникла внаслідок неповної сплати податкових зобов'язань у сумі 203грн.70коп.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем до податкового органу подані податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010 рік, а саме: №9000036722 від 25.01.2010р., в якій самостійно визначена сума податкового зобов'язання у загальному розмірі 228142грн.05коп., з помісячною сплатою по 19011грн.84коп.; №45269 від 10.09.2010р. в якій податкове зобов'язання зазначене у загальному розмірі 163858грн.91коп., з помісячною сплатою по 23408грн.42коп.; за 2011 рік №9000075758 від 26.01.2011р. в якій податкове зобов'язання зазначене у загальному розмірі 195334грн.12коп., з помісячною сплатою по 16277грн.84коп.

Проте, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності відповідачем сплачувалася несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим, у останнього виникла заборгованість за період у загальному розмірі 28697грн.06коп. в тому числі нарахована пеня у сумі 203грн.70коп.

Враховуючи викладене, керівником податкового органу на виконання п.п.6.2.3 "а" ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»14.09.2010р. винесено першу податкову вимогу №1/466 про обов'язок сплатити податковий борг на суму 2414грн.01коп., яка вручена посадовій особі відповідача 05.10.2010р.

01.11.2010р. винесено другу податкову вимогу №2/515 про обов'язок сплатити податковий борг на загальну суму 2544грн.33коп., яка надіслана відповідачу 05.11.2010р., та згідно листа Дніпропетровської дирекції поштамт - ЦПЗ №2 08.11.2010р. надійшло до 86ВПЗ і 11.11.2010р. видано уповноваженій особі на отримання пошти Бардак.

Доказів про оскарження зазначених податкових вимог в адміністративному, чи в судовому порядку відповідачем не надано.

Таким чином, на момент звернення до суду загальна сума узгодженого податкового боргу відповідача склала 28697грн. 06коп. в тому числі з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 28493грн.36коп., пеня, яка виникла внаслідок неповної сплати податкових зобов'язань у сумі 203грн.70коп., яку відповідач у встановлені терміни та в повному обсязі не сплатив.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року.

Пунктом 2 Кодексу визнано такими, що втратили чинність з 1 січня 2011 року, зокрема Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, при прийнятті рішення судом застосовуються норми законів, що діяли на момент виникнення правовідносин.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п.п.4.1.1, 4.1.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв на час виникнення правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

У відповідності до ст.2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Статтею 13 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про систему оподаткування»до загальнодержавних податків та зборів відноситься також і плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Згідно п.п. 2.1.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»податкові органи є контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Згідно аб.1 пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.

У пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вказано, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Крім того, суд звертає увагу, що правовідносини, які виникли у 2011 році регулюються діючим законодавством України.

Так, згідно п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності п.46.1. ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку

Згідно п.129.1. ст.129 Податкового кодексу України пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Відповідно до п.п.20.1.28, п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право: застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою в порядку, визначеному цим Кодексом.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На час розгляду справи загальна сума заборгованості складає 28697грн. 06коп. в тому числі з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 28493грн.36коп., пеня, яка виникла внаслідок неповної сплати податкових зобов'язань у сумі 203грн.70коп., яка у добровільному порядку відповідачем не сплачена, відповідних доказів суду не надано, а тому підлягає примусовому стягненню.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 158-163, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Центральної міжрайонної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галис»про стягнення заборгованості з орендної плати за земельні дідянки - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галис»(50086, м.Кривий Ріг, вул.Леоніда Бородича, 2а, ЄДРПОУ 24231543, р/р 2600330352901 в ПАТ «Банк Кредит Дніпро», МФО 305749; р/р 260065661 в «Райффайзен Банк Аваль»м.Київ, МФО 380805; р/р26001120000387 в Харківській обласній філії ПАТ «Укрсоцбанк»м. Харків, МФО 361016; р/р 26001120000387 в Харківській обласній філії ПАТ «Укрсоцбанк»м.Харків, МФО 351016; р/р 26003155481 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478) на користь державного бюджету України (на р/р 33217812700024, одержувач УДКУ у Дніпропетровській області, код 24230992, код платежу 5013050200, МФО 805012) податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної форми власності 28697грн.06коп. (двадцять вісім тисяч шістсот дев'яносто сім грн.06коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя . . . .Г. В. Потолова .