Ухвала суду № 24229648, 17.05.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"17" травня 2012 р. Справа № 0670/60/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

при секретарі Луценку Т.М. ,

за участю представника ДПІ у м. Житомирі

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "07" лютого 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фешен Груп" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про визнання протиправним (недійсним) та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальність (далі -ТОВ) «Фешен Груп» звернулося до суду з вказаним позовом та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001202304 від 20.12.2011року, яким ТОВ «Фешен Груп» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на 6959,00 гривень та нарахована штрафна санкція у розмірі 3480,00 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція (далі ДПІ) у м. Житомирі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову - про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято законно, відповідно до вимог Податкового кодексу України, а тому підстав для його скасування відсутні.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що під час перевірки працівниками ДПІ у м. Житомирі було встановлено порушення товариством пп. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України, внаслідок чого у декларації за вересень 2011 року завищено від'ємне значення на суму 13391 грн. та пп. 200.1 пп. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України ТОВ "Фешен Груп" за вересень 2011 року зменшено заявлену суму до бюджетного відшкодування в розмірі 6959 грн.

За результатами перевірки складено акт № 7586/23-2/31945231 від 13.12.2011 року, а за наслідками перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0001202304 від 20.12.2011 року, яким ТОВ «Фешен Груп» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на 6959,00гривень та нарахована штрафна санкція у розмірі 3480,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято незаконно, всупереч вимог ПК України, а тому підлягає скасуванню.

Визначення поняття давальницької сировини та надання таких послуг урегульовано Законом України від 15.09.95 року № 327/95-ВР «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах».

Відповідно до ст. 1 даного Закону України під операцією з давальницькою сировиною розуміється операція з попередньої поставки сировини для її подальшої переробки (обробки, збагачення або використання) в готову продукцію за відповідну плату, а також за умови, що вартість давальницької сировини на кожному етапі переробки становить не менше 20 % загальної вартості готової продукції. Операції, що не передбачають попередньої поставки сировини для отримання готової продукції або якщо вартість сировини менше 20 % загальної вартості продукції, не вважаються операціями з давальницькою сировиною. Під терміном давальницької сировини розглядається сировина, матеріал, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії.

Головними особами операцій з давальницькою сировиною є замовник і виконавець. Слід мати на увазі, що виконавець лише надає послуги із переробки, отже, право власності на давальницьку сировину на кожному етапі її переробки, а також на вироблену з неї готову продукцію належить саме замовнику.

Взаємини між замовником та виконавцем при здійсненні операцій з давальницькою сировиною оформлюються шляхом укладення договору.

Так, судом встановлено, що 01.08.2003 року між ТОВ «Фешен Груп» та компанією ЕІХТЕХ LLP Великобританія укладено контракт про виробничу послугу № 1. Згідно угоди №1-07 від 03.01.2007 року вказаний контракт було викладено у новій редакції. Відповідно до умов контракту п.1.1. " замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконувати на території України під свою відповідальність і за рахунок Замовника роботи по виготовленню з давальницької сировини Замовника взуттєвої продукції (виробничі послуги). Пунктом 1.2. контракту передбачено, що позивач як виконавець надає Замовнику виробничі послуги своїми силами або силами третіх осіб.

Зазначений договір відповідає за своєю формою та змістом Положенню про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 року № 201.

28.04.2010 року ТОВ «Фешен Груп» уклало контракт № 1 з Державним підприємством «Підприємство Житомирської установи виконання покарань управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирський області» (№4) на роботи по переробці давальницької сировини, відповідно до умов п. 1.1 якого замовник (ТОВ «Фешен Груп») доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання провести виготовлення заготівок з давальницької сировини згідно взаємопогоджених доповнень. Відповідно до п.2.1 загальна вартість контракту і ціни за виконані послуги сторін обумовлюються в доповненнях, які є невід'ємною частиною для даного контракту. Роботи повинні виконуватися із сировини, яка надається замовником. (п.1.2. договору). На момент передачі по даному контракту сировини виконавцю замовник надає накладну на сировину з зазначенням її кількості ( п.1.3. договору).

Аналогічного змісту контракт № 1/12 від 01.03.2011 року було укладено ТОВ «Фешен Груп» з Державним підприємства «Підприємство Житомирської установи виконання покарань управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирський області (№8) .

За результатами виконаних робіт по зазначених контрактах позивач сплачував ДП «Підприємство Житомирської установи виконання покарань управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирський області (№4), ДП «Підприємство Житомирської установи виконання покарань управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирський області (№8) визначену відповідно до умов контрактів, вартість наданих супутніх послуг по переробці давальницької сировини включаючи нараховану суму ПДВ за ставкою 20 відсотків. Доказом цього є акти виконаних робіт, платіжні доручення на оплату за надані послуги, податкові накладні за відповідний період, копії яких досліджені судом та містяться в матеріалах справи.

Також, судом встановлено та не заперечується відповідачем, що відповідно до вимог Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» , Наказу ДМС України № 609 від 13.09.2003 р. ст. 230 Митного кодексу України, ДП «Підприємство Житомирської установи виконання покарай управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирські області (№4), ДП «Підприємство Житомирської установи виконання покарань управлінь державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирський області (№8) отримали дозволи на виконання окремих операцій з переробки товарів.

Згідно п.п. г) п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування операції платників податку з вивезення товарів (супутніх послуг).

За змістом п. 14.1.242 ст. 14 Податкового кодексу України, супутні послуги -послуги, вартість яких включається відповідно до норм законодавства України з питань митної справи до митної вартості товарів, що експортуються з митної території України або імпортуються на митну територію України.

Відповідно до п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг. дата відвантаження товарів, а в разі експорту - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За нульовою ставкою оподатковуються операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства ( п. 195.1.1. ст. 195 ПК України).

Податковий орган посилається на порушення позивачем п.п. б) п. 195.1.3 ст. 195 Податкового кодексу України, за якою, за нульової ставкою оподатковуються операції з постачання в тому числі послуг, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем - нерезидентом.

Визначення поняття постачання послуг викладено в п. 14.1.185 ст. 14 Податкового кодексу України - це будь - яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав.

Виходячи з приписів зазначених правових норм, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що, законодавець чітко відокремив порядок оподаткування операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, а саме з постачання товарів (супутніх послуг) та послуг, а також, що ставка податку "0" відсотків застосовується до супутніх послуг тоді, коли здійснюється вивезення (експорт) товарів, відносно яких відповідні послуги є супутніми.

Законодавцем визначено, що застосування нульової ставки оподаткування супутніх послуг можливо лише тоді, коли відбувся експорт товарів, стосовно якого надані супутні послуги, та не ставить право на застосування нульової ставки в залежність від того, хто саме здійснював переробку давальницької сировини на території України.

З матеріалів справи убачається, що ТОВ «Фешен Груп» здійснює постачання за межі митної України саме супутніх послуг (в тому числі отриманих від контрагентів в Україні), доказом чого є відповідні вантажно-митні декларації на вивезення товарів, де в графі 22 визначається вартість товару, що експортується з урахуванням супутньої послуги, що надається ТОВ «Фешен Груп» іноземному замовнику. Будь-яких актів виконаних робіт на супутні послуги ТОВ «Фешен Груп» не оформлює. Нарахування зобов'язань по сплаті податків і зборів провадиться товариством саме на підставі відповідних ВМД.

Також, судом першої інстанції встановлено, що вивезення всієї виробленої продукції по зовнішньоекономічному контракту (в тому числі і супутніх послуг по переробленню давальницької сировини) за межі митної території України здійснює ТОВ «Фешен Груп», що підтверджується відповідними вантажно-митними деклараціями, простими векселями з відміткою ДПІ у м. Житомирі «погашено».

Окрім того, факт вивезення саме ТОВ «Фешен Груп» всієї виробленої продукції (в тому числі і послуги по переробленню давальницької сировини) по зовнішньоекономічному Контракту з компанією ЕINТЕХ LLР Великобританія не заперечується і ДПІ у м. Житомирі.

Зазначені обставини підтверджуються первинними документами, а саме: накладними на відпуск сировини виконавцям робіт та отримання від них виготовленої продукції із зазначенням вартості послуги по кожному артикулу, які за своїм змістом та формою відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Доказів на підтвердження того, що укладені договори між ТОВ «Фешен Груп» та ДП «Підприємство Житомирської установи виконання покарань управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирський області (№4), ДП «Підприємство Житомирської установи виконання покарань управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирський області (№8), не відповідають вимогам чинного законодавства не надано та не встановлено судом. Відсутні такі посилання і в акті перевірки.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 195,198,200,205,206,212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "07" лютого 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська Н.М. Малахова

Повний текст ухвали виготовлено 18.05.2012 року.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Фешен Груп" вул.Вітрука,5а,м.Житомир,10014

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014