Рішення № 24222418, 16.05.2012, Голопристанський районний суд Херсонської області

2108/983/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.05.2012 м. Гола Пристань

Голопристанський районний суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Охтень А.А.,

при секретарі Данилевич В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення, мотивуючи тим, що 21.09.2007 року відповідно до укладеного кредитного договору № HEB0GА00000075 відповідачка отримала кредит у розмірі 38937,50 грн., зі сплатою 15,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21.09.2017 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк»і відповідачка 21.09.2007 року уклали договір іпотеки, згідно умов якого предметом даної угоди виступає житловий будинок загальною площею 48,30 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить боржниці на праві власності відповідно договору купівлі-продажу. Умовами письмової домовленості між сторонами передбачена процедура погашення заборгованості за кредитним договором шляхом щомісячного платежу, який складається з заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами. У своїй позовній заяві позивач зазначає, що відповідачка належним чином не виконувала взяті на себе зобов'язання, та на підтвердження своїх слів надав графік розрахунку, в якому дійсно показано, що станом на 03.01.2012 року заборгованість ОСОБА_1 перед банком складає 45263,82грн. та складається з заборгованості за кредитом у сумі 29328,14 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 13751,19 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі -1045,80 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 1138,69 грн. На підставі викладеного та керуючись чинним законодавством, а також умовами договорів, які передбачають можливість звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання боржником основного зобов'язання, позивач просить звернути стягнення на земельну ділянку та житловий будинок розташований в АДРЕСА_1, а також виселити осіб, які проживають та зареєстровані в даній будівлі та стягнути з відповідачки судові витрати, які позивач поніс при подачі позовної заяви до суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав на підставах викладених в позовній заяві та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні вимога заявлені позивачем не визнав, надав суду свої заперечення, які підтримав та пояснив, що ОСОБА_1 належним чином виконувала умови кредитного договору та щомісячно сплачувала мінімальний платіж у розмірі 639,15 грн., як передбачалося умовами угоди на момент її укладання, що підтверджується копіями банківської виписки з рахунку та квитанцій. Проте з 01.02.2009 року банк в односторонньому порядку змінив розмір процентної ставки з 15% до 24,97%, що призвело до нелегітимного збільшення зобов'язань по сплаті грошових коштів. Однак дане збільшення є неправомірним та було встановлено рішенням Голо пристанського районного суду від 11.10.2010 р. Після набрання чинності вказаного рішення відповідачка звернулася до банку з письмовою заявою про проведення перерахунку її заборгованості згідно першоначальної процентної ставки та скасувати безпідставно виниклу заборгованість. Проте дана дія банком виконана не була, в зв'язку з чим і виникла дана заборгованість. Вважає дії банку щодо не проведення перерахунку заборгованості неправомірними, а заявлені позовні вимоги безпідставними в зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню у зв'язку з наступними обставинами:

Із матеріалів справи, судом встановлено, що 21.09.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір HEB0GА00000075, згідно якого відповідачка отримала кредит у сумі 38937,50 грн., з кінцевим терміном повернення 21.09.2017 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк»і відповідачка 21.09.2007 року уклали договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить їй на праві власності.

Статтею 1048 ч. 1 ЦК України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 33 ч. 1 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивач вказує, що ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов'язання по сплаті грошових коштів передбачених кредитним договором, а тому відповідно до норми вищевказаної статті та п. 22 договору іпотеки просить звернути стягнення на нерухоме майно, яке є предметом вказаної угоди.

Умовами кредитного договору передбачено, що боржник за користування кредитом повинен сплачувати 15% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

В судовому засіданні також було встановлено, що починаючи з 01.02.2009 року позивач в односторонньому порядку відповідно до п. 2.3.1 кредитного договору змінив розмір процентної ставки в сторону збільшення з 15%, які були встановлені спочатку до 24,97% річних.

Рішенням Голо пристанського районного суду Херсонської області від 11.10.2010 року визнано неправомірною дію банку по збільшенню процентної ставки. Дане рішення не було оскаржене та набрало законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

28.12.2010 року за в/х № 9541 банком була отримана заява відповідачки про проведення перерахунку її заборгованості за кредитним договором № HEB0GА00000075 та скасування заборгованості, яка була їй неправомірно нарахована.

На даний час, у наданому банком розрахунку міститься інформація про те, що з 26.09.2007 року по кінець січня 2009 року відповідачці здійснювалося нарахування заборгованості по відсоткам виходячи з процентної ставки 15% на рік, а з 01.02.2009 року процентна ставка почала складати 24,97%.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень.

Представником позивача в судовому засіданні не були спростовані заперечення представника відповідача, щодо неправомірності здійсненого розрахунку заборгованості ОСОБА_1, тим самим не було виконано вимоги ч. 2 ст. 58 ЦПК України, за якою сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог та заперечень.

Таким чином суд не може визнати графік розрахунку заборгованості відповідачки, як належний доказ, так як дані які містяться в ньому не несуть достовірної інформації, оскільки зроблені розрахунки проведені з порушенням вимог чинного законодавства та були установлені рішенням суду, яке для даної справи має преюдиційне значення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 61 114, 209, 212, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки -залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: А. А. Охтень