Постанова № 2421971, 25.11.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25.11.2008 р.                                         12:30                                                  № 7/483

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський граніт"

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва

проскасування рішення від 18.02.2008р.

Представники:

від позивачаПодух Л.В. - представник за довіреністю

від відповідачаСергієнко-Колодій В.В. - представник за довіреністю На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.11.2008 року об 12 год. 30 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський граніт" звернулося до суду з позовом про скасування рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва від 18.02.2008 року № 0000142200/0/6491 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10851,44 грн.

Ухвалою від 05.09.2008 р. було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 25.11.2008 р. о 11:30.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, відповідачем було прийняте незаконне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм валютного законодавства України.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, вважав своє рішення обґрунтованим та таким, що відповідає нормам податкового законодавства України, просить суд відмовити в задоволенні позову.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва було проведено виїзну позапланову документальну перевірку дотримання вимог валютного законодавства України за період з 02.08.2007 року по 12.02.2008 року.

У результаті перевірки було виявлено порушення норм валютного законодавства України, а саме: ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", щодо несвоєчасного надходження товару по імпорту з простроченням в 27 днів, про що складено акт від 12.02.2008 року № 671/2200/34183041.

На підставі акта перевірки відповідачем було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.02.2008 року № 0000142200/0, яким нараховано до сплати штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10851,44 грн.

Судом встановлено, що позивачем не було реалізоване надане йому пп.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" право адміністративного оскарження оспорюваного рішення.

Отже, висновки акту перевірки позивачем не спростовані, а судом не встановлено будь-яких порушень норм податкового законодавства України при проведені зазначеної перевірки та прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ст.ст.1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Відповідно до ст. 4 зазначеного Закону України передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Таким чином, відповідно до пп.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі, якщо, згідно з законами з питань оподаткування, особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов’язкового платежу), є контролюючий орган.

Пунктом 6.1. ст. 6 зазначеного Закону України визначено, що у разі, коли сума податкового зобов’язання розраховується контролюючим органом, такий контролюючи орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов’язань, сума податку чи збору (обов’язкового платежу), належного до сплати, та штрафні (фінансові) санкції, граничні строки її погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки для оскарження нарахованого податкового зобов’язання (штрафних (фінансових) санкцій за їх наявності).

Судом встановлено, що відповідачем дотримано зазначені норми податкового законодавства України при винесені оспорюваного рішення, а тому враховуючи обставини справи та наявні докази, прийняте відповідачем рішення, на підставі якого було нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10851,44 грн. є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного в Україні законодавства.

Доводи позивача про порушення строку застосування відповідачем адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст. 250 Господарського кодексу України судом до уваги не приймаються, оскільки триваюче порушення було виявлене перевіркою в лютому 2008 році, позов до суду подано в серпні 2008 року у межах передбаченого законодавством терміну.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10851,44 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб’єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов’язок щодо доказування правомірності прийнятого ним оспорюваного рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об’єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 97, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський граніт" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.11.2008 року.

Суддя                                                                                           Арсірій Р.О.