Ухвала суду № 24212972, 29.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" березня 2012 р. м. Київ К-41123/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е.,

Федорова М.О.,

Степашка О.І.

секретаря судового засідання Хомініч С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державної податкової інспекції в Обухівському районі на постанову Київського окружного адміністративного суді від 16 квітня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Максимус Констракшн" до Державної податкової інспекції в Обухівському районі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року, позов задоволено повністю. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ в Обухівському районі Київської області №00001052301/4791 від 12 грудня 2008 року, №0000242301/1/1992 від 04 березня 2009 року та №0000572301/2/3154 від 04 червня 2009 року.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і просить ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Працівниками ДПІ в Обухівському районі Київської області проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Максимус Констракшн»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 30.06.2008, за результатами якої складено акт №2586/231/31201909 від 26.11.2008.

Вказаною перевіркою було встановлено порушення порядку ведення позивачем податкового обліку, а саме: пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4. пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1415497 грн.; пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1103259.00 грн.; п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за 2007 рік в сумі 1656 грн. 60 коп.

На підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення: №00001042301/0/4792 від 12.12.2008, яким визначено податкове зобов'язання на суму 2830994 грн. та №00001052301/0/4791 від 12.12.2008, яким визначено податкове зобов'язання на суму 1654884 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач 29.12.2008 звернувся з первинною скаргою до ДПІ в Обухівському районі Київської області, в якій просив скасувати вказані податкові повідомлення-рішення. Однак, 06.03.2009 відповідач залишив податкове повідомлення-рішення №00001052301/0/4791 від 12.12.2008 без змін, а податкове повідомлення-рішення №00001042301/0/4792 від 12.12.2008 скасував у частині донарахованої суми податку на прибуток у сумі 111104 грн. 53 коп. та в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 111104 грн. 53 коп., а в іншій частині залишив без змін. При цьому, відповідач встановив нові граничні строки сплати податкового зобов'язання, в зв'язку з чим виніс податкові повідомлення-рішення №00001052301/1/1991 та №0000242301/1/1992 від 04.03.2009.

У зв'язку з цим 13.03.2009 позивач звернувся до ДПА в Київській області з повторною скаргою на вказані податкові повідомлення-рішення.

Рішенням ДПА у Київській області про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення №0000242301/1/1992 від 04.03.2009 залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення №00001052301/1/1991 від 04.03.2009 збільшено на 35100 грн. При цьому, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №00001052301/2/3155, №0000242301/2/3156 та №0000572301/2/3154 від 04.06.2009, які містять нові граничні строки сплати податкового зобов'язання.

Із вказаним рішенням позивач також не погодився і оскаржив його до ДПА України. Рішенням від 03.07.2009 ДПА України залишила без змін податкові повідомлення-рішення, а скаргу -без задоволення.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Контрагентами позивача ТОВ «ФСБ «Позитив», ТОВ «БФ «Вертикаль»а ТОВ «БРФ «Тиса»податкові накладні були оформлені належним чином у відповідності до вимог п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», наказу ДПА України від 30 травня 1997 року № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», містять всі необхідні реквізити та є належним підтвердженням права ТОВ «Максимус Констракшн»на нарахування податкового кредиту.

Факт виконання та прийняття позивачем виконаних названими підприємствами будівельних робіт підтверджується належним чином оформленими актами приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2 в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, а факт розрахунків за вказані будівельні роботи підтверджується відповідними розрахунковими документами -платіжними дорученнями.

Згідно з пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку, у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Згідно пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками ряд реквізитів.

У наданих ТОВ «БФ «Вертикаль», ТОВ «ФСБ «Позитив»та ТОВ «БРФ «Тиса»ТОВ «Максимус Констракшн»податкових накладних є в наявності всі обов'язкові реквізити податкової накладної.

Крім того, оригінали податкових накладних, складених постачальниками, є в наявності на підприємстві та зберігаються в установленому законом порядку, відтак пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем не порушено.

Колегія суддів також погоджує висновок судів про те, що оскільки в силу пунктів 1.7., 2.3.4. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року №327, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко та об'єктивно, а відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання не допускається, то доводи відповідача про фіктивність господарських операцій позивача з ТОВ «БФ «Вертикаль», ТОВ «ФСБ «Позитив»та ТОВ «БРФ «Тиса»є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суді від 16 квітня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович(підписи)О.І. Степашко М.О. Федоров

Суддя С.Е. Острович