Постанова № 24209331, 12.03.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2012 року 2а-727/12/1070

Київський окружний адміністративний суд, у складі головуючого - судді Лисенко В.І.,

за участю секретаря судового засідання Совича О.І.,

представника позивача: Карачуна І.О.,

представника відповідача: Нікитенко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УБМ-П»доІрпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «УБМ-П»з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення-рішення від 03.02.2012 №0000062302, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 158 334,33 грн.

В основу визначення податкового зобов'язання на підставі вказаного податкового повідомлення-рішення податковим органом покладено висновки про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених товариству з обмеженою відповідальністю «Кремінь-Регіон»у складі ціни придбаних товарів та послуг з оренди техніки. За твердженням посадових осіб податкового органу, правочини купівлі-продажу та надання послуг з оренди техніки є нікчемними і такими, що суперечать інтересам держави та суспільства, оскільки постачальник товарів - виконавець послуг -ТОВ «Кремінь-Регіон»за адресою місцезнаходження відсутній, в нього також відсутні основні фонди, трудові ресурси, виробничі активи, складські приміщення, виробниче обладнання, транспортні засоби, які цей суб'єкт господарювання міг би використовувати для здійснення фінансово-господарської діяльності. З наведених обставин посадовими особами податкового органу зроблено висновок про те, що правочини між позивачем і цим контрагентом не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, мали на меті незаконне отримання податкових вигід, тому вони суперечать інтересам держави і суспільства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на законних підставах, правомірно і правильно сформував податковий кредит з податку на додану вартість, а висновки податкового органу вважає безпідставними, оскільки господарські операції з поставки транспортних засобів та оренди техніки між ним і «ТОВ «Кремінь-Регіон» мали реальний характер, це підтверджується документально: договорами купівлі-продажу, договором оренди техніки, актами приймання-передачі за договорами купівлі-продажу, актами приймання-передачі крану за договором оренди, актом приймання-передачі виконаних робіт, накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками про оплату послуг з оренди техніки та оплату транспортних засобів, поставлених за договорами купівлі-продажу. Крім того, отримані від «ТОВ «Кремінь-Регіон» транспортні засоби були належним чином зареєстровані за позивачем. Зокрема, на кран КРАЗ 250 КС 55712 ТОВ «УБМ-П»видно свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; кран РДК-250-3 зареєстровано у органі Держгірпромнагляду та отримано відповідний висновок, що підтверджується паспортом транспортного засобу. Таким чином, позивач просив суд податкове повідомлення-рішення визнати протиправним і нечинним.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмежною відповідальністю "УБМ-П" є юридичною особою, що зареєстрована 07.04.2008 Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією, як платник податків перебуває на обліку в Ірпінській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області з 19.06.1996 та, відповідно до Свідоцтва № 100336960 про реєстрацію платника податку на додану вартість, позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 08.04.2008.

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є: оренда будівельних машин та устаткування; оренда будівельної техніки з оператором; оптова торгівля будівельними матеріалами; оренда сільськогосподарських машин та устаткування; оренда інших машин та устаткування.

У січні 2012 року посадовими особами Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "УБМ-П" з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.06.2011 по 30.06.2011 (акт перевірки від 12.01.2012 № 17/23-2/35413157).

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог пунктів 198.2 (з урахуванням пункту 187.9 статті 187), 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що виявилось у заниженні податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за червень 2011 року у розмірі 158 333,33 грн.

Вказані порушення пов'язуються з придбанням позивачем у ТОВ «Кремінь-Регіон» товарів (транспортних засобів) -стрілового автомобільного крану КРАЗ 250 КС 55712, крану РДК-250-3 та послуг з оренди техніки у червні 2011 року.

За податковими накладними, отриманими від контрагента позивачем віднесено до складу податкового кредиту за червень 2011 року суму сплаченого податку на додану вартість у складі ціни придбаних товарів та послуг з оренди техніки у розмірі 158 333,33 грн.

Проте, податковий орган дійшов висновку про неправомірне формування позивачем податкового кредиту за вказаним контрагентом.

Як убачається з акта перевірки від 12.01.2012 № 17/23-2/35413157 посадовими особами Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області при перевірці взято до уваги акт Кременчуцької ОДПІ Полтавської області про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Кремінь-Регіон» від 20.10.2011 № 1856/23-309/31998393.

Згідно з вищезазначеним актом, податковим органом встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Остання звітність подана ТОВ «Кремінь-Регіон» податковому органу за серпень 2011 року.

Крім того, відповідно до довідки ВПМ Кременчуцької ОДПІ від 26.08.2011 №1665, ТОВ «Кремінь-Регіон» не знаходиться за адресою, вказаною у реєстраційних документах. У зв'язку з цим, Кременчуцькою ОДПІ Полтавської області на підставі рішення від 15.09.2011 №239 анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Кремінь-Регіон».

Враховуючи наведені обставини, слідкуючи за ланцюгом постачання, посадові особи Кременчуцької ОДПІ Полтавської області дійшли висновку, що ТОВ «Кремінь-Регіон» не здійснювало господарських операцій з поставок товарів (надання послуг) у червні 2011 року.

На підставі отриманих даних та наведених фактів, посадові особи Ірпінської ОДПІ Київської області дійшли висновку про те, що ТОВ "УБМ-П" неправомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за червень 2011 року по контрагенту ТОВ «Кремінь-Регіон», а тому діяльність ТОВ "УБМ-П" була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з незаконним отриманням податкової вигоди, а угоди на поставку товарів та надання послуг з оренди техніки, що укладені між ним і ТОВ «Кремінь-Регіон», суперечать інтересам держави і суспільства, а тому є нікчемними.

За результатами перевірки ТОВ "УБМ-П" Ірпінською ОДПІ Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.02.2012 №0000062302, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 158 334,33 грн., з яких: 158 333,33 грн. -за основним платежем; 1 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Під час судового розгляду судом встановлено, що ТОВ «Кремінь-Регіон»є юридичною особою, що зареєстрована 29.04.2002 за №15851200000000940 та перереєстрована 21.02.2002 за №15851070003000940 Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області. Товариство взято на податковий облік в органах державної податкової служби 20.05.2002 за №6333 та перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ Полтавської області.

Згідно з інформацією, яка міститься в базах даних Кременчуцької ОДПІ Полтавської області, основним видом діяльності вказаної юридичної особи є лісопильне та стругальне виробництво; просочування деревини.

01 червня 2011 року між ТОВ «УБМ-П»та ТОВ «Кремінь-Регіон»укладено договір купівлі продажу №010/0611, відповідно до умов якого (з урахуванням умов додаткової угоди від 06.06.2011 до договору купівлі-продажу від 01.06.2011 №010/0611), позивач придбав у ТОВ «Кремінь-Регіон»стріловий автомобільний кран КРАЗ 250 КС 55712 на базі КРАЗ - 65053 Е-2, рік випуску - 2008 рік, колір оранжевий, номер шасі (кузова, рами) Y7А65053080809769, вантажопідйомністю 25 т, завод виробник -ВАТ «Фірма «Стріла»вартістю 700 000,00 грн. (а.с. 32-34).

Згідно з пунктом 3.2. договору купівлі-продажу від 01.06.2011 №010/0611 покупець - ТОВ «УБМ-П» зобов'язаний був перерахувати продавцю аванс у розмірі 50% від вартості товару протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання даного договору. Згідно з пунктом 3.3. договору купівлі-продажу від 01.06.2011 №010/0611 решта суми за товар перераховується після фактичної передачі товару.

01 червня 2011 року ТОВ «Кремінь-Регіон»виставило позивачу для оплати рахунок №01/06 на загальну суму 700 000,00 грн. (а.с. 35).

17 червня 2011 року позивач оплатив 50% від вартості товару -350 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 17.06.2011 та податковою накладною від 17.06.2011 №6, копії яких містяться в матеріалах справи.

22 червня 2011 року позивач оплатив решту вартості товару -350 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 22.06.2011 та податковою накладною від 22.06.2011 №7, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу від 01.06.2011 №010/0611, 01.07.2011 продавець - ТОВ «Кремінь-Регіон»передав ТОВ «УБМ-П» стріловий автомобільний кран КРАЗ 250 КС 55712 на базі КРАЗ -65053 Е-2, рік випуску - 2008 рік, колір оранжевий, номер шасі (кузова, рами) Y7А65053080809769, що підтверджується актом приймання-передачі за договором від 01.06.2011 №010/0611 та накладною №01/07 від 01.07.2011.

Як убачаться з дорожнього листа автокрана від 01.07.2011 №009841, вказаний кран їхав своїм ходом з м. Бровари до м. Києва. У кінцевий пункт призначення -на об'єкт позивача товар прибув 01.07.2011 о 12 год. 00 хв.

01 липня 2011 року позивач зареєстрував право власності на кран КРАЗ 250 КС 55712 номер шасі (кузова, рами) Y7А65053080809769, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 42).

17 червня 2011 року між ТОВ «УБМ-П»та ТОВ «Кремінь-Регіон»укладено договір купівлі продажу №3025/0611, відповідно до умов якого, позивач придбав у ТОВ «Кремінь-Регіон»кран РДК-250-3 вартістю 300 000,00 грн. (а.с. 43-45).

Згідно з пунктом 3.2. договору купівлі-продажу від 17.06.2011 №3025/0611 покупець - ТОВ «УБМ-П» зобов'язаний був перерахувати продавцю аванс у розмірі 50% від вартості товару протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання даного договору. Згідно з пунктом 3.3. договору купівлі-продажу від 17.06.2011 №3025/0611 решта суми за товар перераховується протягом двох місяців після фактичної передачі товару.

17 червня 2011 року ТОВ «Кремінь-Регіон»виставило позивачу для оплати рахунок №17/06 на загальну суму 300 000,00 грн. (а.с. 47).

24 червня 2011 року позивач оплатив 50% від вартості товару -150 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 24.06.2011 та податковою накладною від 24.06.2011 №8, копії яких містяться в матеріалах справи.

01 липня 2011 року позивач оплатив решту вартості товару -150 000,00 грн., що підтверджується податковою накладною від 01.07.2011 №1, копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу від 17.06.2011 №3025/0611, 01.07.2011 продавець - ТОВ «Кремінь-Регіон»передав ТОВ «УБМ-П» кран РДК-250-3, 1989 року випуску, заводський номер 12595, що підтверджується актом приймання-передачі за договором від 17.06.2011 №3025/0611 та накладною №01/07-1 від 01.07.2011.

Як убачаться з товаро-транспортної накладної від 01.07.2011 №043507 та подорожнього листа від 01.07.2011 №245301, вказаний кран транспортувався автомобілем МАN F-01 АА 8053 НТ з вул. Кайсарова 7/9 до вул. Канальна.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, по вул. Канальна здійснюються роботи по будівництву автомобільно-залізничного переїзду - Дарницького мосту. Відповідно до умов договору, укладеного між ТОВ «БМК Планета-Міст»Філія «БУ Дніпро-Міст» та ТОВ «УБМ-П», позивач надає послуги транспортними та механічними засобами. Кран РДК-250-3 був задіяний для надання вказаних послуг по вул. Канальна.

У подальшому позивач зареєстрував кран РДК-250-3, 1989 року випуску, заводський номер 12595 в органі Держгірпромнагляду, що підтверджується копією витягу паспорта монтажного крана на гусеничному ходу РДК 250-3, заводський номер 12595 (а.с. 51).

17 червня 2011 року між ТОВ «УБМ-П»та ТОВ «Кремінь-Регіон»укладено договір оренди техніки №3125/0611, відповідно до умов якого ТОВ «Кремінь-Регіон» передав, а позивач - ТОВ «УБМ-П»прийняв у строкове платне користування кран РДК 250-3.

На виконання умов договору оренди техніки №3125/0611 між ТОВ «Кремінь-Регіон»та ТОВ «УБМ-П»було оформлено Акт приймання-передачі крану за договором оренди від 25.06.2011 №3125/0611, за яким ТОВ «Кремінь-Регіон»в особі директора Шишакова В.Я. передав, а ТОВ «УБМ-П»в особі механіка господарства кранової техніки Загура А.В. прийняв гусеничний кран РДК 250-3, реєстраційний номер -72722 з довжиною стріли 27,5 м в стріловому виконанні без жорсткого гуська, кабель електричний, технічну документацію.

Відповідно до акта приймання передачі виконаних робіт від 31.07.2011, ТОВ «Кремінь-Регіон»надало послуги оренди крана на загальну суму 100 000,00 грн.

Оплата за договором оренди техніки №3125/0611 здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів у розмірі 100 000,00 грн. на банківські рахунки ТОВ «Кремінь-Регіон», що підтверджується банківською випискою від 24.06.2011, податковою накладною від 24.06.2011 №9, карткою рахунку 6311, копії яких містяться у матеріалах справи.

За результатами здійснених господарських операцій позивач сформував податковий кредит у розмірі 158 333,27 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (частини друга статті 215 ЦК України).

В силу статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як вже зазначалось судом, рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість прийнято податковим органом у зв'язку з включенням до складу податкового кредиту сум податку, сплачених позивачем ТОВ «Кремінь-Регіон»у складі ціни придбання послуг товарів та послуг з оренди техніки на підставі правочинів, які податковий орган вважає нікчемними. При цьому, висновок податкового органу про нікчемність правочинів ґрунтується на твердженнях про безтоварність господарської операції, відсутністю наміру учасників правочинів досягти реальних правових наслідків, а також оцінкою ланцюга надання послуг.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності суду факту поставки товарів та надання послуг з оренди техніки за господарськими операціями, за результатами здійснення яких податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом, факт поставки товарів та надання послуг з оренди техніки позивачу ТОВ «Кремінь-Регіон»та оплати їх вартості підтверджується документально: договорами купівлі-продажу, договором оренди техніки, актами приймання-передачі, актом приймання-передачі виконаних робіт, товаро-транспортними накладними, податковими накладними, подорожніми листами, банківськими виписками; господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Реальність господарських операцій підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу вантажного автокрану КРАЗ 250 КС 55712 номер шасі (кузова, рами) Y7А65053080809769, та паспортом монтажного крану на гусеничному ходу РДК -250-3.

Це означає, що висновок податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між позивачем і ТОВ «Кремінь-Регіон», є безпідставним.

З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Об'єкти оподаткування, порядок та особливості визначення бази оподаткування визначаються статтями 185, 188-192 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 194.1 статті 194 Податкового Кодексу України об'єкти оподаткування, визначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а»пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Пунктом 200.1 Податкового Кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, згідно з пунктом 200.2 Податкового Кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.3 Податкового Кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 198.6 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 202.1 Податкового Кодексу України передбачено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Згідно з частиною другою статті 18 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»(надалі - Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»), якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Як вже зазначалось, до складу податкового кредиту позивач відніс суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни придбаних товарів та послуг з оренди техніки, підтверджені податковими накладними.

Твердження податкового органу про відсутність факту поставки товарів та надання послуг з оренди техніки на користь позивача у судовому засіданні були спростовані.

На дату поставки товарів ТОВ «Кремінь-Регіон»було зареєстровано у Єдиному державному реєстрі як юридична особа і мало право виписувати податкові накладні, оскільки було платником податку на додану вартість.

Це означає, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пунктів 198.2 (з урахуванням пункту 187.9 статті 187), 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що виявилось у заниженні податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за червень 2011 року у розмірі 158 333,33 грн., є безпідставними.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказом понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, судові витрати підлягають стягненню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 11, 14, 69-72, 86, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 03.02.2012 №0000062302.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю " УБМ-П " сплачений судовий збір у розмірі 1 583 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят три) грн. 33 коп.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки встановленими статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 16 березня 2012 р.