Постанова № 24208210, 24.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 квітня 2012 року № 2а-10988/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі Головуючого судді Качура І.А., при секретарі Шмігель Т.В., за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_1 (дов. від 28.02.2012р. №397/9/10-229)

від відповідача: ОСОБА_2 (дов.від 17.03.2011р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.12.2010р №0001994310/0 №0002014310/0, №0002024310/0, №0002034310/0 та №0002044310/0 про застосування і сплату штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 1 514 917,70 на підставі акту перевірки № 652/43-10/20057663 від 15.12.2010 p.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 24.04.2012 року в 15год. 44хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит»(надалі -Позивач) з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками (надалі -Відповідач) скасування податкових повідомлень-рішень від 28.12.2010р №0001994310/0 №0002014310/0, №0002024310/0, №0002034310/0 та №0002044310/0 про застосування і сплату штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 1 514 917,70 на підставі акту перевірки № 652/43-10/20057663 від 15.12.2010 p.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства, завдає шкоди охоронюваним правам та інтересам Позивача. Позов просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, що позов задоволенню не підлягає, з огляду про наступне.

Підставою для винесення оскаржуваних повідомлень стали матеріали виїзної планової перевірки Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2010 року (Акт перевірки від 15 12 2010 №652/43-10/20057663).

В ході проведення перевірки, серед іншого, встановлено порушення Позивачем п.п 8.1, 8.2 ст. 8 Закону України від 05.04.01 №2346-111 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»(із змінами та доповненнями) з урахуванням пп. 16.5.2, 16.5.3 п. 16.5 ст.16 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(із

змінами та доповненнями), а саме рядом філій ПАТ "Банк Національний кредит" несвоєчасно виконані платіжні доручення клієнтів по перерахуванню платежів до бюджету.

На підставі п.13 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" до Позивача застосована пеня за несвоєчасне виконання платіжних доручень клієнтів у порядку та розмірах, встановлених законами України щодо таких платежів.

Згідно п.8.1 ст.8 Закону України від 05.04.2001 року №2346-111 "Про платіжні системи та перекази грошей в Україні" із змінами та доповненнями (далі - Закон №2346-III) банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Законом України від 21.12.2000 №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено відповідальність банків, а саме: згідно п.п. 16.5.1. п.16.5 ст.16.

За порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону України від 21.12.2000 №2181-111, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.12.08 №439 "Про призначення тимчасової адміністрації в АКБ «Національний кредит»" призначено тимчасову адміністрацію призначена строком на один рік (19.12.08 -18.12.09). З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану АКБ «Національний кредит» введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців - з 19.12.08 до 18.06.09 (лист НБУ від 19.12.08 №47-412/3946).

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.08.09 №451 продовжений мораторій на задоволення вимог кредиторів з 05.08.09 до 18.12.09, крім зобов'язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов'язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених НБУ.

Відповідно до пп.16.5.3 п.16.5 ст.16 Закону України від 21.12.00 №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». До банку на період дії введеного Національним банком України мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовуються фінансові санкції у вигляді пені та штрафів, які передбачені цим Законом: - за порушення строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку; - за невиконання чи неналежне виконання банком власних зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) на момент введення мораторію та під час його дії.

З моменту закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів - розпочинається відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) у розмірах, які обліковуються на дату закінчення дії мораторію; - фінансові санкції у вигляді пені та штрафів, які передбачені цим Законом, за невиконання чи неналежне виконання банком власних зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) нараховуються на суми заборгованостей, які обліковуються на дату закінчення дії мораторію.

Відповідно до ст.85 Закону "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 №2121, мораторій поширюється лише на зобов'язання, строки виконання яких настали до визначення тимчасової адміністрації, та не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

Тобто, введення мораторію не є перешкодою для проведення установами банків поточних операцій по перерахуванню до бюджету податків та зборів (обов'язкових платежів) клієнтів Банку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що рішення суб'єкта владних повноважень щодо застосування штрафних фінансових санкцій за порушення строку перерахування податків, зборів, та інших обов'язкових платежів є правомірним, а відтак скасуванню не підлягає.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність прийнятого рішення.

Виходячи із меж заявленого позову, системного аналізу норм чинного законодавства України, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 11, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Банк Національний кредит»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.12.2010р №0001994310/0 №0002014310/0, №0002024310/0, №0002034310/0 та №0002044310/0 про застосування і сплату штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 1 514 917,70 на підставі акту перевірки № 652/43-10/20057663 від 15.12.2010 p., - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А.Качур