Ухвала суду № 24206961, 23.04.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-569/12/0170/13

23.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Горошко Н.П. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С. ) від 01.02.12 у справі № 2а-569/12/0170/13

за позовом Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, 16, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркові інвестиції та технології" (вул. Радянська, буд.32-а, смт.Сімеїз, місто Ялта, Автономна Республіка Крим, 98680)

про стягнення заборгованості у сумі 160,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року Державна податкова інспекція у м. Ялта АР Крим звернулась з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркові інвестиції та технології", в якому просило стягнути з відповідача податкову заборгованість у розмірі 160,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01 лютого 2012 року в задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м.Ялта АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркові інвестиції та технології" про стягнення заборгованості у сумі 160,00 грн. - відмовлено.

На зазначене судове рішення від позивача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившихся сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з необґрунтованості застосування до відповідача штрафних санкцій, передбачених п. 120.1 ст.120 Податкового кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами позивача 15.03.2011 року була проведена камеральна перевірка з питання своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої було складено акт № 451/35777661/15-1 від 15.03.2011 року.

За наслідками перевірки були встановлені порушення п. 49.2 та п. 49.18 ст.49, пп.49.18.2 ст. 49 Податкового кодексу України, у зв'язку з неподанням відповідачем податкової декларації з податку на прибуток за 2010 рік у строки, визначені законодавством, а саме: до 09.02.2011 року.

На підставі акту перевірки № 451/35777661/15-1 від 15.03.2011 податковим органом винесено податкове повідомлення -рішення № 0001931501 від 12.04.2011, яким відповідачеві відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, визначена сума штрафних санкцій по податку на прибуток в розмірі 170,00 гривень.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Матеріали справи свідчать про те, що у визначені законодавством строки, суми штрафних санкцій, нарахованих за порушення вимог податного законодавства, відповідачем сплачені частково у сумі 10,00 грн.

У матеріалах справи наявна копія податкової вимоги № 414 від 27.05.2011 на суму грошового зобов'язання у розмірі 160,00 грн.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що відповідачем не надана податкова декларація з податку на прибуток за 2010 рік, а отже порушені норми податкового законодавства щодо своєчасності надання податкової декларації з податку на прибуток.

Разом з тим, відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Таким чином, на штрафні санкції в розмірі не більше 1 гривні встановлюються за порушення податкового законодавства, яке вчинене платником податків з 1 січня по 30 червня 2011 року.

Судом першої інстанції вірно визначено, що пунктом 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України встановлено, що цей Кодекс набрав чинності з 1 січня 2011 року, крім окремих положень цього Кодексу, визначених цим пунктом.

Згідно з пунктом 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковий орган при визначені розміру відповідальності за порушення податкового законодавства відповідачу, зокрема, за ненадання податкової декларації з податку на прибуток за 2010 рік, яка повинна була бути надана до 09.02.2011 року, зобов'язаний був керуватися п. 7 Перехідних положень Податкового кодексу України, ані нормами статті 120 Податкового кодексу України, а отже виходячи з дії нормативно-правових актів у часі, в частині визначення відповідальності за порушення податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, підлягає застосуванню спеціальна норма Податкового кодексу України, яка встановлює розмір відповідальності за порушення податкового законодавства, допущене до 30.06.2011 року у розмірі 1 грн.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що визначення розміру відповідальності за порушення податкового законодавства відноситься до виключеної компетенції податкового органу, а відтак, суд не має повноважень щодо втручання в діяльність податкового органу та самостійно визначати розмір штрафної санкції, яка підлягає застосуванню за ненадання податкової звітності у встановлені строки.

Вивчив наявні докази, в їх сукупності, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог та вважає правомірним висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С. ) від 01.02.12 у справі № 2а-569/12/0170/13 за позовом Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркові інвестиції та технології" про стягнення заборгованості у сумі 160,00 грн. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова