Рішення № 24206077, 14.05.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2012 року справа № 5020-443/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за Прокурора Ленінського району м. Севастополя

(вул. Вороніна, 11, м. Севастополь, 99011)

в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради

(вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011)

в особі Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради

(вул. Л.Павліченко, 2, м. Севастополь, 99011)

до Товариства з додатковою відповідальністю «Виробничий комплекс «Чайка»

(вул. Щербака, 6, м. Севастополь, 99011)

про стягнення 34 080,51 грн,

за участю представників:

прокурора -Почка А.А., посвідчення №17 від 02.02.2012;

позивача (СМР) -не з'явився;

позивача (КП "Севтеплоенерго" СМР) -ОСОБА_1, довіреність №7654 від 28.12.2011;

відповідача -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Ленінського району міста Севастополя звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради в особі Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради до Товариства з додатковою відповідальністю «Виробничий комплекс «Чайка»про стягнення 34080,51 грн, з яких: 31993,68 грн -заборгованість за договором, 297,45 грн -3% річних, 1536,82 грн -пеня, 252,56 -грн інфляційні витрати.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 509, 525, 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, статтю 6 Закону України «Про теплопостачання», обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконує умови договору купівлі-продажу теплової енергії №198 від 13.10.2006, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість за період з листопад 2011 року по лютий 2012 в розмірі 31993,68 грн.

Ухвалою від 20.04.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Представник позивача, Севастопольської міської Ради, в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, 11.05.2012 через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність у зв'язку з неможливістю присутності його представника у судовому засіданні (вих.№32 від 11.05.2012).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Враховуючи, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, суд вважає за можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Прокурор та представник позивача (КП "Севтеплоенерго" СМР) в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до частини другої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що державні інтереси є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з положеннями статті 6 Закону України «Про теплопостачання»основними принципами, на яких базується державна політика в сфері теплопостачання теплової енергії є, зокрема, державне управління і регулювання відносин у сфері теплопостачання, формування цінової та тарифної політики, взаємної відповідальності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання за якісне постачання теплової енергії та своєчасну її оплату, додержання стандартів, правил і норм усіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання.

Севастопольська міська Рада, відповідно до статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування», входить до системи органів місцевого самоврядування України і відповідно до статті 13 Закону України «Про теплопостачання»затверджує місцеві програми розвитку у сфері теплопостачання, бере участь у розробці та впровадженні державних і регіональних програм у цій сфері, здійснює контроль за забезпеченням споживачів тепловою енергією згідно з нормативними вимогами, сприяє розвитку систем теплопостачання на відповідній території, встановлює для відповідної територіальної громади тарифи на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності.

З метою забезпечення інтересів держави щодо організації забезпечення теплопостачання споживачів міста Севастополя, вирішення питань єдиної технічної і тарифної політики та реалізації програм соціально-економічного розвитку у даній сфері, Севастопольською міською Радою створено Комунальне підприємство «Севтеплоенерго», основним видом діяльності якого, відповідно до пункту 2.2. Статуту, є виробництво, розподіл і відпуск теплової енергії. Підприємство знаходиться в підпорядкуванні Ради та є монополістом з теплопостачання міста Севастополя.

Таким чином, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Севастопольська міська Рада та Комунальне підприємство «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради.

13.10.2006 між Товариством з додатковою відповідальністю «Виробничий комплекс «Чайка»(Покупець) та Комунальним підприємством «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії №198 (далі - Договір), згідно з пунктом 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, Продавець зобов'язується передати Покупцю теплову енергію до меж балансової та експлуатаційної відповідальності вчасно і відповідної якості, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити отриману теплову енергію по встановленим тарифам.

Облік споживання теплової енергії проводиться водоміром. Дані про прилади обліку гарячої води вказуються в Додатку 1, що являється невід'ємною частиною договору (пункт 3.1. Договору).

Згідно з пунктом 3.3 Договору покупець кожен місяць до 20го числа розрахункового місяця надає Покупцю довідку про кількість спожитої гагачої води.

Відповідно до пунктів 4.1-4.7 Договору розрахунковим періодом являється календарний місяць. Плата за теплову енергію розраховується виходячи із займаної площі (Додаток №1), згідно з нормативами споживання. Платня за гарячу воду при наявності водоміру стягується за його показниками у відповідності з пунктами 10-11 «Правил надання послуг по централізованому опаленню, постачанню холодної та гарячої води і водовідводу» на підставі наданої довідки.

Покупець щомісячно до 15 числа розрахункового місяця може здійснювати авансові платежі по всім видам теплопостачання, передбаченим дійсним договором, згідно виставленого Продавцем рахунку в сумі не менше 50% від суми нарахування за спожиту теплову енергію в попередньому розрахунковому періоді, з наступним перерахунком за фактично відпущену теплову енергію.

Кінцевий розрахунок за теплову енергію здійснюється в термін до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно тарифам, діючим на день отримання теплової енергії. Рахунок вважається отриманим Покупцем, якщо останній до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, не повідомить про неотримання рахунку за розрахунковий місяць.

Пунктом 5.2.1 Договору встановлений обов'язок Покупця оплачувати теплову енергію в установленні договором строки.

Даний договір укладений строком на три роки і вступає в силу з 15.10.2006 (пункт 10.1 Договору).

Пунктом 10.3 Договору встановлено, що договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії ні одна із сторін не заявить письмово про розірвання чи необхідність перегляду договору.

На виконання умов вказаного договору Комунальне підприємство «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради свої зобов'язання виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим відповідачу були виставлені відповідні рахунки-фактури за період з листопада 2011 року по лютий 2012 року, проте, відповідач у порушення умов договору свої зобов'язання перед позивачем не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 31993,68 грн, яка станом на день розгляду справи в суді залишається непогашеною, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Положеннями статті 24 Закону України «Про теплопостачання»встановлено, що споживач зобов'язаний дотримуватись умов договору та за його порушення несе відповідальність перед теплопостачальною організацією.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі викладеного, враховуючи відсутність доказів погашення відповідачем наявної заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Виробничий комплекс «Чайка»основної заборгованості за Договором в розмірі 31993,68 грн підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 16.12.2011 по 09.04.2012 в розмірі 1536,82 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктами 4.8, 5.3.1 Договору сторони встановили, що за несвоєчасне внесення оплати з Покупця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від суми, що підлягає сплаті.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши розрахунок пені, складений позивачем, визнав його правильним, тому вимоги щодо стягнення пені за період з 16.12.2011 по 09.04.2012 заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню в розмірі 1536,82 грн.

Позивач просить також стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 297,45 грн та збитки від інфляції за період з січня по березень 2012 року в розмірі 252,56 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки інфляційних витрат та 3% річних визнав їх вірними.

Отже, враховуючи все вищевикладене, з Товариства з додатковою відповідальністю «Виробничий комплекс «Чайка»на користь Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради підлягає стягненню 34080,51 грн, з яких: 31993,68 грн -основна заборгованість, 1536,82 грн -пеня, 252,56 грн -інфляційні витрати, 297,45 грн - 3% річних.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірної поведінки відповідача, а прокурор звільнений від сплати судового збору у встановленому порядку, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход бюджету відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 -85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Виробничій комплекс «Чайка»(вул. Щербака, 6, м. Севастополь, 99011, код ЄДРПОУ 03062332, відомості про наявність розрахункових рахунків в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради (р/р 2603700017270, МФО 384986, код ЄДРПОУ 03358357) заборгованість у розмірі 34 080,51 грн, з яких: 31993,68 грн -основна заборгованість, 1536,82 грн -пеня, 252,56 грн -інфляційні витрати, 297,45 грн - 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Виробничій комплекс «Чайка»(вул. Щербака, 6, м. Севастополь, 99011, код ЄДРПОУ 03062332, відомості про наявність розрахункових рахунків в установах банку в матеріалах справи відсутні) в дохід Державного бюджету міста Севастополя (одержувач: Державний бюджет м. Севастополя, код ЄДРПОУ 38022717, р/р №31215206783001 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, код бюджетної класифікації: 22030001, МФО 824509) судовий збір в розмірі 1609,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.05.2012.

СуддяпідписО.О. Єфременко