Постанова № 24201744, 13.04.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2012 року справа №2а-8847/11/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

13 квітня 2012 р. Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.

секретар Сульженко А.В.

за участі представників відповідача Морозова П.В., Смаглія В.Ю., Панової Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Лювер-Антрацит" та Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.12.2011 р. в справі № 2а-8847/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Лювер-Антрацит" до Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.12.2011 р. частково задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Лювер-Антрацит" до Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000611710 від 19.09.2011 р. про збільшення ТОВ „Лювер-Антрацит" суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 272,56 грн., в тому числі за основним платежем - 218,05 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 54,51 грн. В задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000202310 від 19.09.2011 р. про збільшення ТОВ „Лювер-Антрацит" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 17133 грн., в тому числі за основним платежем - 14976 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2157 грн., та № 0000212310 від 19.09.2011 р. про збільшення ТОВ „Лювер-Антрацит" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 44129 грн., в тому числі за основним платежем - 35303 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8826 грн. відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скаргу обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, а також невідповідністю висновків суду фактичним обставина справи. Порушення полягають у неправильному застосуванні Законів України „Про оподаткування прибутку підприємств" та „Про податок на додану вартість", що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, а також у невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, які полягають у неправильному застосуванні Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб".

В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, у зв'язку з чим колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний розгляд справи за відсутністю представника позивача.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити. В задоволенні апеляційної скарги позивача просили відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів встановила наступне.

ТОВ „Лювер-Антрацит" зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 13.05.2005 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 33502978, перебуває на податковому обліку в Антрацитівській ОДПІ Луганської області, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 40051403.

Антрацитівською ОДПІ Луганської області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ „Лювер-Антрацит" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2011 р., результати якої викладені в акті № 245/23-33502978 від 07.09.2011 р., відповідно до якого перевіркою встановлені порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 14976 грн., в тому числі за 2009 р. - на суму 1589 грн., за 2010 р. - на 7031 грн., за календарний квартал 2011 р. - на 3380 грн., за 2 квартал 2011 р. - на 2976 грн.; пп. 7.2.1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 35303 грн., в тому числі, за листопад 2009 р. - на 277 грн., за вересень 2009 р. - на 16667 грн., за листопад 2009 р. - на 4167 грн., за січень 2010 р. - на 13609 грн., за червень 2010 р. - на 583 грн.; пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1, п. 8.1.2, п. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8, абз. а) п. 17.2 ст. 17, абз. а) п. 19.2 ст. 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", що призвело до неутриманння та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 202,24 грн. внаслідок отримання працівником ТОВ „Лювер-Антрацит" заробітної плати у більшому розмірі, ніж офіційно виплачено за відомостями нарахування та виплати заробітної плати у період з квітня 2010 р. по липень 2010 р.

За наслідками перевірки 19.09.2011 р. Антрацитівською ОДПІ прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000202310 про збільшення ТОВ „Лювер-Антрацит" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 17133 грн., в тому числі за основним платежем - 14976 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2157 грн.; № 0000212310 про збільшення ТОВ „Лювер-Антрацит" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 44129 грн., в тому числі за основним платежем - 35303 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8826 грн.; № 0000611710 про збільшення ТОВ „Лювер-Антрацит" суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 272,56 грн., в тому числі за основним платежем - 218,05 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 54,51 грн.

Судом першої інстанції задоволені позовні вимоги в частині оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000611710 про збільшення ТОВ „Лювер-Антрацит" суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 272,56 грн., в тому числі за основним платежем - 218,05 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 54,51 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття податкового-повідомлення рішення № 0000611710 є пояснення фізичної особи ОСОБА_5, яка була опитана в ході проведення документальної планової виїзної перевірки робітником податкової міліції ДПІ у м. Красний Луч та повідомила, що заробітна плата нею отримувалась у більшому розмірі, ніж офіційно виплачувалась за відомостями нарахування та виплати заробітної плати.

Саме з цих пояснень відповідачем зроблений висновок, що сума не нарахованого, не утриманого та не перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб у періоді з 01.07.2008 р. по 30.06.2011 р. склала 202,24 грн. в результаті заниження об'єкта оподаткування за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2011 р. на загальну суму 1348,28 грн., чим порушено пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2, пп. 8.1.4, п. 8.1 ст. 8, абз. а) п. 19.2 ст. 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб".

Проте, такий висновок ґрунтується на доказах, отриманих з порушень вимог законодавства.

У відповідності до п. 78.3 ст. 78 Податкового кодексу України, який з 01.01.2011 р. регулює порядок проведення органами державної податкової служби документальних перевірок платників податків, працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та у порядку, передбаченому Законом України „Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінально-процесуальним кодексом України та іншими законами України.

Відтак, пояснення ОСОБА_5, на яких ґрунтується висновок відповідача про порушення позивачем вимог Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", що призвело до збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з цього податку в загальному розмірі 272,56 грн., отримані відповідачем з порушенням вимог п. 78.3 ст. 78 Податкового кодексу України, а тому є неналежним доказом в цій справі.

Будь-які інші докази на підтвердження висновків відповідача про порушенням позивачем пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2, пп. 8.1.4, п. 8.1 ст. 8, абз. а) п. 19.2 ст. 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" в матеріалах справи відсутні.

Зазначені обставини дають колегії суддів підстави для висновку про правомірність оскаржуваного судового рішення в цій частині, протиправність податкового повідомлення-рішення № 0000611710, а тому відмовляє у задоволенні апеляційної скарги відповідача.

Проте, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необґрунтованість постанови суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000202310, 0000212310.

Як зазначалось вище, підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток є висновок податкового органу про порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 14976 грн., в тому числі за 2009 р. - на суму 1589 грн., за 2010 р. - на 7031 грн., за календарний квартал 2011 р. - на 3380 грн., за 2 квартал 2011 р. - на 2976 грн.

Сума грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 14976 грн. визначена податковим органом у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу валових витрат суми з оплати послуг автотранспорту, отриманих позивачем від ТОВ „Лювер", а також у зв'язку з зайвим нарахуванням амортизаційних відрахувань на балансову вартість основних фондів 1 групи „Основні засоби - будівлі та споруди" та балансову вартість групи основних фондів „Інші необоротні матеріальні активи" по об'єкту „Роботи ребрендінгу АЗС за адресою: с. Іванівна Луганської області, вул. Декабристів," без документів, підтверджуючих право власності на майно.

Що стосується господарських відносин позивача з ТОВ „Лювер", колегія суддів зазначає наступне.

З обставин справи вбачається, що між ТОВ „Лювер" та ТОВ „Лювер-Антрацит" укладений договір № 8 від 01.08.2005 р. на перевезення нафтопродуктів власним транспортом. Висновок податкового органу та суду першої інстанції щодо не підтвердження здійснених за даним договором господарських операцій первинними документами ґрунтується на неприйнятті в якості первинних документів актів здачі-приймання робіт (надання послуг) через відсутність обов'язкових реквізитів (прізвище, ім'я та по-батькові водія, номер транспортного засобу, відсутність кількості здійснених ходок, незавірення підпису таксировщика автопідприємства печаткою), а також не підтвердження перевезення товарно-транспортними накладними.

Проте, такий висновок не відповідає фактичним обставин справи.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", який регулював спірні правовідносини на час здійснення спірних господарських операцій, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, який регулює спірні правовідносини, на теперішній час, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Виконання договору № 8 від 01.08.2005 р. між ТОВ „Лювер" та ТОВ „Лювер-Антрацит" не перевезення нафтопродуктів підтверджено наявними в матеріалах справи первинними документами: актами здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг), податковими накладними, товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів, розрахунками транспортних послуг, талонами замовника, наявними в матеріалах справи. Усі наявні у позивача первинні документи на підтвердження здійснення даних господарських операцій відповідають вимогам, які пред'являються до первинних документів Законом України „Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Колегія суддів не приймає доводи податкового органу стосовно не зазначення у актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) обов'язкових реквізитів (прізвище, ім'я та по-батькові водія, номер транспортного засобу, відсутність кількості здійснених ходок, незавірення підпису таксировщика автопідприємства печаткою), оскільки ці доводи не засновані на вимогах законодавства.

Що стосується доводів податкового органу щодо відсутності товарно-транспортних накладних на перевезення нафтопродуктів, суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні на перевезення нафтопродуктів, в яких автопідприємством (перевізником) зазначено ТОВ „Лювер", замовником та вантажоодержувачем - ТОВ „Лювер-Антрацит", що повністю відповідає умовам договору перевезення.

Колегією суддів встановлено, що основним видом діяльності ТОВ „Лювер-Антрацит" є роздрібна торгівля пальним, відтак, господарські операції з придбання нафтопродуктів та отримання позивачем послуг з перевезення нафтопродуктів від ТОВ „Лювер" здійснені у межах власної господарської діяльності позивача.

Використання нафтопродуктів, які перевозились ТОВ „Лювер" для позивача, у власній господарській діяльності ТОВ „Лювер-Антрацит" підтверджено наявними в матеріалах справи документами, а саме, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631, періодичними звітами РРО про реалізацію пального.

З урахуванням вимог Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України щодо віднесення до складу валових витрат сум витрат, здійснених у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, колегія суддів вважає доведеним, що позивачем валові витрати по господарським операціям з ТОВ „Лювер" були сформовані у відповідності до вимог податкового законодавства.

Друге порушення, яке стало підставою для збільшення ТОВ „Лювер-Антрацит" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток є зайве нарахування амортизаційних відрахувань на балансову вартість основних фондів 1 групи „Основні засоби - будівлі та споруди" та балансову вартість групи основних фондів „Інші необоротні матеріальні активи" по об'єкту „Роботи ребрендінгу АЗС за адресою: с. Іванівна Луганської області, вул. Декабристів," без документів, підтверджуючих право власності на майно.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем укладений договір оренди автозаправних станцій та обладнання з ТОВ „Лювер" без номеру від 19.09.2009 р., за умовами якого орендодавець (ТОВ „Лювер") передає орендатору (ТОВ „Лювер-Антрацит") у тимчасове використання нерухоме майно - автозаправну станцію з обладнанням. Пунктом 6.1 договору орендатор зобов'язується по узгодженню з орендодавцем самостійно за свій рахунок здійснювати поточний та капітальний ремонт орендуємого об'єкта продовж строку оренди.

В ході перевірки податковим органом встановлено, що позивач самостійно, без узгодження з орендодавцем, здійснив нове будівництво та реконструкцію орендованої автозаправної станції за адресою: вул. Декабристів, с. Іванівна Луганської області. Будівельні роботи проводились фізичною-особою підприємцем ОСОБА_6 за договором від 21.09.2009 р.

Як вбачається з акту перевірки, у першому кварталі 2010 р. позивачем введений в експлуатацію зазначений об'єкт, а також сформовано 1 групу основних фондів і групу інших необоротних матеріальних активів. В податковому обліку амортизаційні відрахування по 1 групі основних фондів нараховувались з 2 кварталу 2010 р. по лінійному методу за ставкою 2%, по групі основних фондів „Інші необоротні матеріальні активи" нараховувались з 2 кварталу 2010 р. лінійним методом рівними частками, виходячи зі стоку служби - 5 років. Суми амортизаційних відрахувань взяли участь у зменшенні об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Податковий орган вважає, що нарахування амортизаційних відрахувань здійснено позивачем з порушенням вимог законодавства у зв'язку з тим, що будівельні роботи здійснені позивачем без дозволу на виконання будівельних робіт, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність ведення позивачем господарської діяльності, спрямованої на досягнення економічних результатів та одержання прибутку. Суд першої інстанції вважав такий висновок відповідача обґрунтованим.

Колегія суддів зазначає про помилковість висновків податкового органу та суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено виконання робіт фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 з ребрендінгу (комплексу заходів по візуальному оформленню бренда) автозаправної станції, яку орендує позивач у ТОВ „Лювер". Так, виконання цих робіт повністю відповідає умовам договору оренди автозаправної станції, субліцензіонному договору № 0015-09/СЛ про надання дозволу на використання знака для товарів та послуг, укладеного 01.06.2009 р. між ТОВ „ТНК-ВР Коммерс" та ТОВ „Лювер-Антрацит". Первинними документами, наявними в матеріалах справи, повністю доводиться виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 робіт: договором, актами здачі-приймання робіт, податковими накладними. Оплата позивачем за виконані ОСОБА_6 роботи підтверджена банківськими документами.

Нарахування амортизаційних відрахувань доводиться відомостями нарахування амортизації.

Колегія суддів не приймає доводи податкового органу стосовно порушення позивачем порядку ведення будівельних робіт, а саме, здійснення таких робіт без відповідних дозволів, з огляду на наступне.

З акту здачі-приймання виконаних робіт від 01.12.2009 р. вбачається, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 не здійснювалось капітальне будівництво або переобладнання автозаправної станції.

Законодавство України в галузі оподаткування, яке діяло на час проведення робіт, а також в теперішній час, не пов'язує право платника податків на віднесення до складу валових витрат вартості певних послуг з наявністю чи відсутністю певних дозволів на проведення робіт, які відносять до складу валових витрат, а також для нарахування амортизації на об'єкти, які є основними фондами чи необоротними матеріальними активами, які введені в експлуатацію з порушенням будівельних норм чи правил.

Дозвільні документи на виконання будівельних робіт, на відсутності яких наполягає відповідач, не є розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а тому висновки податкового органу про порушення позивачем зазначених вимог є безпідставними.

Крім того, колегія суддів зазначає, що податковий орган при проведенні перевірки вийшов за межі повноважень, наданих йому діючим законодавством.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завдання органів державної податкової служби визначені Законом України „Про державну податкову службу в Україні", а також Податковим кодексом України, які не відносять до компетенції органів державної податкової служби здійснення контролю в галузі будівництва та архітектури.

Відтак, висновок відповідача про зайве нарахування амортизації по вказаному вище об'єкту є необґрунтованим.

Що стосується визначення ТОВ „Лювер-Антрацит" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, колегія суддів зазначає наступне.

З акту перевірки вбачається, що податковим органом встановлені порушення позивачем пп. 7.2.1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 35303 грн., в тому числі, за листопад 2009 р. - на 277 грн., за вересень 2009 р. - на 16667 грн., за листопад 2009 р. - на 4167 грн., за січень 2010 р. - на 13609 грн., за червень 2010 р. - на 583 грн. Порушення полягають у тому, що позивачем зайво віднесені до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по господарським операціям з надання послуг фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 по ребрендінгу автозаправної станції, а також по послугам, наданим позивачу ТОВ „ТК „Логрус" та ВАТ „Світлофор". Суд першої інстанції вважав обґрунтованим висновок податкового органу.

Проте, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи.

Як зазначалось вище, ТОВ „Лювер-Антрацит" укладений договір оренди автозаправної станції та обладнання з ТОВ „Лювер" без номеру від 19.09.2009 р., за умовами якого орендодавець (ТОВ „Лювер") передає орендатору (ТОВ „Лювер-Антрацит") у тимчасове використання нерухоме майно - автозаправну станцію з обладнанням. Пунктом 6.1 договору орендатор зобов'язується по узгодженню з орендодавцем самостійно за свій рахунок здійснювати поточний та капітальний ремонт орендуємого об'єкта продовж строку оренди.

За договором від 21.09.2009 р., укладеним позивачем з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, останній здійснив роботи з ребрендінгу автозаправної станції за адресою: вул. Декабристів, с. Іванівна Луганської області. На виконання цього договору фізичною особо-підприємцем ОСОБА_6 ТОВ „Лювер-Антрацит" виписані податкові накладні на загальну суму 206651,80 грн., у тому числі податок на додану вартість - 34441,96 грн., сума податку на додану вартість ТОВ „Лювер-Антрацит" включена до складу податкового кредиту. Виконання робіт з ребрендінгу автозаправної станції підтверджено первинними документами, наявними в матеріалах справи: договором, актами здачі-приймання робіт, податковими накладними. Оплата позивачем за виконані ОСОБА_6 роботи підтверджена банківськими документами.

Податкові накладні, видані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, відображені позивачем у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за відповідні податкові періоди.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", який регулював спірні правовідносини на час здійснення господарських операцій, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Як зазначалось вище, основним видом діяльності позивача є роздрібна торгівля пальним. Для здійснення основного виду діяльності позивачем придбані у фізичній особи-підприємця роботи (послуги) з ребрендінгу (комплексу заходів по візуальному оформленню бренда) автозаправної станції, яка орендується позивачем у ТОВ „Лювер", в межах договорів оренди автозаправної станції, субліцензіонного договору № 0015-09/СЛ про надання дозволу на використання знака для товарів та послуг, укладеного 01.06.2009 р. між ТОВ „ТНК-ВР Коммерс" та ТОВ „Лювер-Антрацит". Відтак, отримані від фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 роботи (послуги), пов'язані з власною господарською діяльністю позивача, здійснені для використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності позивача, тому відсутні підстави для висновку про неправомірність віднесення сум податку на додану вартість по цим господарським операціям до складу податкового кредиту.

При цьому колегія суддів зазначає, що оплата придбаних послуг підтверджена належно оформленими податковими накладними, виданими постачальником послуг.

Отримавши податкову накладну, покупець товару (в даному випадку - отримувач послуг) набув право на включення суми податку, вказаної в цій накладній, до складу податкового кредиту.

Підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В даному випадку позивач придбавав послуги, які призначались для використання в господарській діяльності, придбання цих послуг підтверджується податковими накладними, тому суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням таких послуг підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Висновок суду апеляційної інстанції про необґрунтованість доводів відповідача стосовно порушення позивачем порядку ведення будівельних робіт, а саме, здійснення таких робіт без відповідних дозволів, приведений вище.

З урахуванням того, що законодавство України в галузі оподаткування, яке діяло на час проведення робіт, а також в теперішній час, не пов'язує право платника податків на віднесення до складу валових витрат вартості певних послуг з наявністю чи відсутністю певних дозволів на проведення робіт, які відносять до складу валових витрат, є неправильним висновок відповідача про неможливість віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого у вартості таких робіт (послуг).

Дозвільні документи на виконання будівельних робіт, на відсутності яких наполягає відповідач, не є розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а тому висновки податкового органу про порушення позивачем зазначених вимог є безпідставними.

Крім того, колегія суддів прийшла до висновку, що податковий орган при проведенні перевірки вийшов за межі повноважень, наданих йому діючим законодавством, оскільки до повноважень органів державної податкової служби не входить здійснення контролю в галузі будівництва та архітектури.

Що стосується формування податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість по податковим накладним, виданим позивачу ТОВ „ТК „Логрус" та ВАТ „Світлофор", колегія суддів зазначає, що суми податку на додану вартість повністю підтверджені податковими накладними, виданими зазначеними підприємствами, податкові накладні відображені позивачем у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних. Фактичне здійснення господарських операцій цими підприємствами підтверджено первинними документами, наявними в матеріалах справи, а саме, рахунками, виданими ВАТ „Світлофор", актом приймання виконаних будівельних робіт, договором поставки, укладеним з ТОВ „ТК „Логрус", рахунком-фактурою, видатковою накладною, виданими ТОВ „ТК „Логрус". Оплата за виконані роботи та отримані товари здійснена позивачем у безготівковій формі, що підтверджено банківськими виписками по рахунку позивача.

Відтак, отримавши податкову накладну, покупець товару (в даному випадку - отримувач послуг) набув право на включення суми податку, вказаної в цій накладній, до складу податкового кредиту.

З огляду на зазначені обставини суд приходить до висновку про безпідставність визначення ТОВ „Лювер-Антрацит" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Неправомірність збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість обумовлює безпідставність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

З урахуванням викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

У відповідності до ст. 94 КАС України з Державного бюджету на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.12.2011 р. в справі № 2а-8847/11/1270 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Лювер-Антрацит" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.12.2011 р. в справі № 2а-8847/11/1270 задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.12.2011 р. в справі № 2а-8847/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Лювер-Антрацит" до Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасувати.

Ухвалити в справі № 2а-8847/11/1270 нову постанову.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Лювер-Антрацит" до Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000202310, прийняте Антрацитівською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області 19.09.2011 р. про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю „Лювер-Антрацит" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 17133 грн., в тому числі за основним платежем - 14976 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2157 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000212310, прийняте Антрацитівською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області 19.09.2011 р. про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю „Лювер-Антрацит" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 44129 грн., в тому числі за основним платежем - 35303 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8826 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000611710, прийняте Антрацитівською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області 19.09.2011 р. про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю „Лювер-Антрацит" суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 272,56 грн., в тому числі за основним платежем - 218,05 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 54,51 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Лювер-Антрацит" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 19 (дев'ятнадцять) грн. 50

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлений 18.04.2012 р.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.