Постанова № 24201771, 13.04.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2012 року справа №2а/0570/22484/2011

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрко І.В., суддів: Міронової Г.М., Блохіна А.А.,

секретарі судового засідання Ванжа Н.Г.,

за участі представника позивача Піскурського О.В.,

представника відповідача Полякової О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксметпром» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року у справі № 2а/0570/22484/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксметпром» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення № 0010631542 від 07.10.2011 року про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 134691,04 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 33672.76 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 30.11.2011 року звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення - рішення № 0010631542 від 07.10.2011 року про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 134691,04 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 33672.76 грн..

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Позивач не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Люксметпром» є юридичною особою, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 37380684, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії АБ № 025702 (а. с.10).

Відповідач - Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

31.08.2011 року в порядку ст. 76 розділу II Податкового кодексу України відповідачем проведено камеральну перевірку позивача з питань податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2011 року, за результатами якої складено акт за № 15/15-3/373806805628 (а.с.12-14).

При проведенні перевірці податковим органом було використано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року від 12.08.2011 року № 9006606834, додаток 5 до декларації за липень 2011 року від 12.08.2011 року № 9006606834, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за липень 2011 року від 12.08.2011 року № 9006606834 та архів електронної звітності - реєстр податкових накладних.

В ході перевірки податкової звітності з ПДВ за липень 2011 року встановлено формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних від TOB «Група «Компанія Імпульс», які не були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку із чим податковим органом було зроблено висновок про заниження сум податкових зобов'язань, заявлених у податковій декларації за липень 2011 року та визначено відповідальність платника за п. 123.1 ст. 123 розділу V Податкового кодексу України, на підставі чого було збільшено суму, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті в розмірі 134691,04 грн..

Супровідним листом від 01.09.2011 року за № 37778/10/15-3 на адресу TOB «Люксметпром» податковим органом було надіслано акт камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року для ознайомлення та підписання, про що стверджує повідомлення про вручення поштового відправлення від 02.09.2011 року.

На підставі акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення від 07.10.2011 року за № 0010631542, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 168363,80 грн. (за основним платежем в сумі 134691,04 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 33672,76 грн. (а.с.11).

Зазначене податкове повідомлення - рішення було надіслано на адресу позивача рекомендованим листом.

Отже, як було зазначено в спірному акті камеральної перевірки, податковим органом було встановлено порушення абзацу восьмого пункту 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, п. 4.1 Порядку заповнення та подання податкової звітності податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.02.2011 за № 197/18935, а саме арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом, тобто позивачем відбулося формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних від TOB «Група «Компанія Імпульс», які не були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 86.2 ст. 82 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що акт перевірки та податкове повідомлення-рішення належним чином скеровувались на адресу позивача, зазначену в ЄДРПОУ, що підтверджується матеріалами справи (а.с.33-35).

Стосовно виявлених податковим органом порушень під час проведення перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача не заперечував того факту, що підприємством було включено суми податку на додану вартість до податкового кредиту за липень 2011 року на підставі податкових накладних, які не були продавцем зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте представник позивача пояснив, що підприємство не повинно нести відповідальність за дії продавця та не повинно перевіряти таку реєстрацію.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Позивач в позові та апеляційній скарзі посилається на той факт, що зазначеною статтею, окрім вище визначеного передбачено, що виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки, проте фактично було проведено камеральну перевірку, при чому таку, що складено лише в порядку ст. 76 розділу II Податкового кодексу України без вказівки на норми п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України.

Колегія суддів з даного приводу погоджує висновок суду першої інстанції, що пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не зобов'язано державну податкову інспекцію проводити документальну позапланову виїзну перевірку, а лише зазначено, що розбіжності даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для її проведення.

Крім того, камеральна перевірка податкової звітності TOB «Люксметпром» від 31.08.2011 року була проведена податковим органом виключно на підставі даних, зазначених у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року, що в свою чергу відповідає самому поняттю «камеральна перевірка», що визначена законодавцем (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України). Зазначене також підтверджується листом Державної податкової адміністрації України від 23.03.2011 року № 8073/7/16-1617 «Щодо питань адміністрування податку на додану вартість», прийнятого з метою забезпечення однозначного тлумачення окремих статей Податкового кодексу України, яким роз'яснено, що під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, що в свою чергу відповідає цілям та спрямованості проведення камеральної перевірки.

Таким чином, колегія cуддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо правомірності визначення податковим органом податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість у розмірі 134691,04 грн..

Щодо застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій до позивача, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до абз. 1 п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Апелянт посилається на той факт, що такого повідомлення про наявність розбіжностей ТОВ «Люксметпром» не отримувало, у зв'язку із чим було позбавлено можливості уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову в цій частині позовних вимог, зазначив, що податковим органом належним чином були направлені на адресу позивача необхідні повідомлення, та оскільки позивач не уточнив податкові зобов'язання, правомірно визначив штрафні санкції.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксметпром» є: 83001. Донецька область, м. Донецьк, Ворошиловський район, проспект Комсомольський, б. 8.

Дійсно податковим органом саме на зазначену адресу були надіслані акт перевірки від 31.08.2011 року за № 15/15-3/373806805628 та податкове повідомлення - рішення від 07.10.2011 року № 0010631542, що підтверджується рекомендованими листами про вручення вказаних поштових відправлень. Згідно поштового штампу на конвертах, які повернуті поштовим відділенням на адресу податкового органу, є відмітка відповідно «за зазначеною дресою не проживає» та «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно з п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому іредставникові.

Відповідно до пп. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення- рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. При чому, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Проте в матеріалах справи відсутні відомості про направлення податковим органом на адресу позивача повідомлення про наявність у платника податку в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних розбіжностей з контрагентом, проти чого не заперечував і представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Згідно з нормами ч.І ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем - Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби не доведено правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в податковому повідомленні рішенні № 0010631542 від 07.10.2011 року.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи частково порушив норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення, та постановлення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксметпром» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року у справі № 2а/0570/22484/2011 задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року у справі № 2а/0570/22484/2011 скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксметпром» задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення № 0010631542 від 07.10.2011 року в частині штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 33672.76 грн..

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення постанови у повному обсязі.

У повному обсязі постанову складено 17 квітня 2012 року.

Головуючий суддя І.В.Юрко

Судді Г.М.Міронова

А.А.Блохін