Ухвала суду № 24201728, 11.04.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Захарова О.В.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2012 року справа №2а/1270/788/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Блохіна А.А.,

секретарі судового засідання Діденко О.С.,

представників відповідача Некрасенко Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську, Управління Державної казначейської служби України ум.Луганську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року по справі № 2а/1270/788/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Принт-Експорт» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську, Управління Державної казначейської служби України у м.Луганську Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000332360 від 19.04.2011 року, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 року у сумі 2527372,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 23.01.2012 року звернувся до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську, Управління Державної казначейської служби України у м.Луганську Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000332360 від 19.04.2011 року, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 року у сумі 2527372,00 грн..

В обґрунтування позову зазначено, що під час перевірки контролюючим органом були досліджені усі первинні документи, жодних порушень в формуванні податкових зобов'язань ТОВ «Принт-Експорт» не виявлено. Посилання податкового органу про неможливість підтвердження правомірність бюджетного відшкодування у зв'язку з неможливістю підтвердження сплати суми ПДВ по всім суб'єктам ланцюгу постачання є незаконним, оскільки нормами діючого законодавства не передбачено право податкового органу утримуватися з будь-яких причин від підтвердження суми бюджетного відшкодування у зв'язку з неотриманням результатів перевірок по всім ланцюгам постачання до кінцевого виробника, а також не підтвердження фактичного надходження суми ПДВ до бюджету.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року позов задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську №0000332360 від 19.04.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю «Принт-Експорт» за січень 2011 року у сумі 2527372,00 грн..Стягнено з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Принт-Експорт» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року у сумі 2527372,00 грн..

Відповідачі не погодились з таким рішенням суду, подали апеляційні скарги, в яких просили постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача - податкового органу, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Принт-Експорт» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 23.05.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи ( а.с.11 т.1).

Позивач перебуває на податкову обліку в Ленінській МДПІ у м.Луганську, згідно свідоцтва № 100047550 про реєстрацію платника податку на додану вартість позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 19.06.2007 року ( а.с. 24 т.1).

Відповідач - Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м.Луганську, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

Позивачем було подано до Ленінської МДШ у м.Луганську декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року, якою визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку у сумі 2527372 грн.- код рядка 25, 25.1 (а.с. 37-39 т.1).

Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів наведена у додатку № 5 до декларацій за січень 2011 року (а.с. 42 т.1).

На підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, ст.79, п. 200.11 статті 200 Податкового Кодексу України відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Принт-Експорт» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2011 року, які виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в грудні 2010 року ( а.с. 26-30 т.1).

За результатами перевірки складено акт № 221/23-616/35155783 від 18.04.2011 року, яким встановлено порушення п. 187.1 ст.187, п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, а саме: ТОВ «Принт-Експорт» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за січень 2011 року у сумі 2527372 грн. (а.с.26 - 30 т.1).

Висновки акту невиїзної перевірки ґрунтуються на тому, що під час проведення перевірки встановлено, що заявлена сума бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2010 року перевірена в ході проведення позапланової виїзної документальної перевірки, результати якої оформлено довідкою від 04.03.2011 року №70/23-616/35155783.

За наслідками виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за вересень-жовтень 2010 року, результати якої оформлено довідкою від 04.03.2011 року №70/23-616/35155783, та аналізу Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань контрагентів на рівні ДПА України по ланцюгам постачання встановлено, що постачальниками ТОВ «Принт-Експорт» у попередньому податковому періоді (грудні 2010 року) було ТОВ «Поли-Пак».

Згідно аналізу Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань контрагентів на рівні ДПА України по ланцюгам постачання встановлено, що основними постачальниками ТОВ «Поли-Пак» у грудні 2010 року були у другій ланці постачання - Підприємство «Портал» Харківської обласної ради (регіонального осередку) всеукраїнської організації інвалідів «Союз організації інвалідів України», стан 8, сума поставки ПДВ 1869480 грн. У третій ланці постачання - Підприємство «Блок» Харківської обласної ради (регіонального осередку) всеукраїнської організації інвалідів «Союз організації інвалідів України», стан 10, сума поставки ПДВ 49680 грн. У четвертій ланці постачання - Підприємство «Портал» Харківської обласної ради (регіонального осередку) всеукраїнської організації інвалідів «Союз організації інвалідів України», стан 8, сума поставки ПДВ 225387,50 грн. та ТОВ «Анєва», стан 10, сума поставки ПДВ 10577,23 грн.

За висновками перевірки, згідно проведеного аналізу ланцюгів постачання, встановлено, що податковий кредит сформовано підприємствами, які мають незадовільні стани (підприємства банкроти, підприємства, які відсутні за місцезнаходженням), а також підприємствами які дають розбіжності при автоматизованому співставленні податкових зобов'язань та податкового кредиту («податкові ями»), тобто суми податку не відображені у податкових зобов'язаннях по ланцюгу постачання.

Отже, за результатами проаналізованих даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань контрагентів на рівні ДПА України, неможливо підтвердити факт сплати суми ПДВ по ланцюгам постачання до Державного бюджету України, що передбачено п. 187.1 ст. 187, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.10 року №2755-УІ зі змінами і доповненнями.

На підставі вищевказаного акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000332360 від 19.04.2011 року про зменшення ТОВ «Принт-Експорт» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року у розмірі 2527372 грн. ( а.с. 25 т.1).

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 ст. 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з такого податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, якам відображається у податковій декларації.

Згідно з п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п. 200.11).

Суд першої інстанції зробив вірний висновок, що податковий орган, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню із бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування, з чим погоджується колегія суддів.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача - Ленінської МДПІ у м. Луганську підтвердив ту обставину, що підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування позивачу за січень 2011 року на суму 2527372 грн. є неможливість підтвердити сплату до бюджету податку на додану вартість по основному постачальнику ТОВ «Поли-Пак».

Проте судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач мав господарські правовідносини з ТОВ «Поли-Пак».

Сума податкових зобов'язань та податкового кредиту підтверджені податковими накладними (а.с. 49, 179-131, 134-190, 192-196, 204-210, 212-215, 217-218, 220-223, 225-228, 232-246 т.1), реєстром виданих та отриманих податкових накладних (а.с.44-48 т.1), виписками з особового рахунку у банку (а.с.143 т.1).

Фактичне надходження, оприбуткування та використання товару позивачем у власній господарській діяльності підтверджується видатковими накладними (а.с.76-95 т.1), актами приймання-передачі товару ( а.с. 12 т.1).

Досліджена судом первинна документація відповідає вимогам, установленим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, представник податкового органу не заперечував того факту, що на момент здійснення відповідних господарських операцій контрагент позивача був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та мав відповідне свідоцтво платника ПДВ.

Таким чином, колегія суддів вважає, що наданими позивачем первинними документами та іншими матеріалами справи підтверджується реальність господарських операцій з контрагентами, по яким відповідачем було зменшено суму бюджетного відшкодування позивачу за січень 2011 року.

З акту перевірки та апеляційної скарги податкового органу вбачається, що підставою для відмови у відшкодуванні ПДВ позивачу є неможливість підтвердити факт сплати суми ПДВ до бюджету з другої, третьої, четвертої ланки господарських операцій.

Проте, нормами Податкового кодексу України право платника податку не поставлено в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками товару своїх зобов'язань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

Чинним законодавством України на покупця товару - платника податку не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту на заявлені суми від'ємного значення до бюджетного відшкодування перевіряти дотримання постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Крім того, відповідно до п. 4, п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року, передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Проте акт невиїзної документальної перевірки, який став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не містить обґрунтованих підстав для зменшення позивачу бюджетного відшкодування за січень 2011 року.

Щодо посилання апелянта - податкового органу на те, що підставою для відмови позивачу у відшкодуванні ПДВ є неотримання належних доказів сплати до бюджету сум податку на додану вартість для підтвердження відповідності сум бюджетного відшкодування сумам, заявлених платником у податкових деклараціях, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки нормами Податкового Кодексу України право платника податку не поставлено в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта - податкового органу на те, що на даний час проведеною перевіркою всього ланцюга постачання не підтверджено фактичне надходження до бюджету сум ПДВ, щодо яких позивачем заявлено до відшкодування у деклараціях з ПДВ за відповідні періоди, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, під час перевірки, результати якої викладено у акті від 18.04.2011 року, податковим органом не встановлено ознаки безтоварності господарських операцій між ТОВ «Принт-Експорт» та його контрагентами.

За загальним правилом несплата ПДВ продавцем, його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Факт порушення контрагентами - постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що одержати податкову вигоду можна лише тоді, коли на одному з етапів з придбання товарів (послуг), ПДВ до державного бюджету не сплачується, а експортер (позивач) вживає заходи до відшкодування податку до бюджету, тобто, що без участі експортера податкова вигода не може бути одержана, або що діяльність платника податку, його взаємозалежність спрямована на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадку, коли такі операції здійснюються через посередників.

Таких доказів податковим органом суду першої та апеляційної інстанцій не надавалось.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що правові наслідки за вищенаведеними договорами настали, позивачем та його контрагентами виконані договірні обов'язки, податкові накладні оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства, що підтверджується дослідженими матеріалами справи, а тому у позивача були всі підстави для формування податкового кредиту та як наслідок, право на бюджетне відшкодування за січень 2011 року на суму 2527372 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення зазначеної суми бюджетного відшкодування за січень 2011 року з Державного бюджету України, колегія суддів вважає її законною та обґрунтованою.

Пунктами 200.15 та 200.13 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Порядок відшкодування податку на додану вартість затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 20.12.2010 року №960/495, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за №1387/18682. Пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що податкові органи надають органам Державного казначейства України висновки про суми відшкодування податку на додану вартість та Реєстр висновків про суми відшкодування податку на додану вартість.

Положення вищенаведеного Порядку встановлюють взаємодію податкових органів та органів державного казначейства, які діють як органи державної влади, через які держава набуває і здійснює свої права та обов'язки.

Незважаючи на наявність суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, зазначений висновок про відшкодування податку на додану вартість податковим органом до органу державного казначейства не надавався.

У зв'язку з цим у разі, коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідний висновок органу державного казначейства, платник податків вправі скористатись свої правом на судове оскарження такої бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення суми коштів з Державного бюджету України.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м.Луганську по даній справі не доведено правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000332360 від 19.04.2011 року.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасована чи змінена з підстав, що наведені в апеляційних скаргах, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 07 лютого 2012 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську, Управління Державної казначейської служби України ум.Луганську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року по справі № 2а/1270/788/2012 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року по справі № 2а/1270/788/2012 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі складена 12 квітня 2012 року.

Головуючий: І.В. Юрко

Судді: Г.М. Міронова

А.А.Блохін