Ухвала суду № 24200314, 14.03.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Плотніцький Б. Д.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2012 року справа №2а-9288/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

14 березня 2012 р. Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Котлоочистка" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.11.2011 р. в справі № 2а-9288/11/1270 за позовом Приватного акціонерного товариства „Котлоочистка" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.11.2011 р. відмовлено у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства „Котлоочистка" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.08.2011 р. №№ 0000802301, 0000812301.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин справи, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Порушення, на думку апелянта, полягають у тому, що господарські відносини позивача з ТОВ „Транс-Термінал 5" носили реальний характер, за виконані роботи підприємству перераховувались грошові кошти. Оскільки господарські угоди мали реальний характер, були здійснені в межах господарської діяльності, витрати позивача з придбання товарів у цього підприємства є валовими витратами, а сума податку на додану вартість підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство „Котлоочистка" є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 31.05.2007 р. № 100043519, виданого ДПІ в м. Сєвєродонецьку.

З 29.07.2011 р. по 04.08.2011 р. ДПІ в м. Сєвєродонецьку на підставі наказу від 27.07.2011 р. № 1115-п проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ПрАТ „Котлоочистка" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ „Транс-Термінал 5" за період з 01.01.2010 р. по 30.09.2010 р., за результатами якої складено акт від 05.08.2011 р. № 1548/23-21804044.

Перевіркою встановлено порушення ПрАТ „Котлоочистка" п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оприбуткування прибутку підприємств" в частині заниження податку на прибуток на суму 37482,75 грн. за 2 квартал 2010 р.; пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" в частині заниження податку на додану вартість в сумі 29986,20 грн., в тому числі за квітень 2010 р. - на 8073 грн., за травень 2010 р. - 21913,20 грн. Висновок акту перевірки щодо нікчемності правочинів, укладених між ТОВ „Транс-Термінал 5" та ПРАТ „Котлоочистка", заниження податку на прибуток на податку на додану вартість обґрунтовується віднесенням позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту відповідних сум, сформованих за рахунок укладання нікчемних правочинів при придбанні товарів (робіт, послуг) у ТОВ „Транс-Термінал 5". За рахунок здійснення нікчемних правочинів з ТОВ „Транс-Термінал 5" ПрАТ „Котлоочистка" завищено валові витрати на 149931 грн. та до складу податкового кредиту з податку на додану вартість зайво віднесено 29986,20 грн.

На підставі акту перевірки від 05.08.2011 р. № 1548/23-21804044 ДПІ в м. Сєвєродонецьку 16.08.2011 р. прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000812301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 46853,43 грн., у тому числі за основним платежем - 37482,75 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9370,68 грн.; № 0000802301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 37482,75 грн., у тому числі 29986,20 грн. - за основним платежем, 7496,55 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що фактичне виконання позивачем спірних господарських операцій не підтверджено належними первинними документами бухгалтерського обліку, а наявні у позивача документи не є первинними документами, оскільки складені з порушенням Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ „Транс-Термінал 5" та ПрАТ „Котлоочистка" укладений договір б/н від 28.04.2010 р., за умовами якого ПрАТ „Котлоочистка" отримувало від ТОВ „Транс-Термінал 5" експериментально-налагоджувальні роботи на установці фізико-хімічної обробки води, за виконану роботу замовник виплачує виконавцю суму в розмірі 131479,20 грн., у т.ч. податок на додану вартість - 21913,20 грн.

Крім того, між ТОВ „Транс-Термінал 5" та ПрАТ „Котлоочистка" укладений договір № 0331 від 31.03.2010 р., за умовами якого ПрАТ „Котлоочистка" отримало від ТОВ „Транс-Термінал 5" експериментально-налагоджувальні роботи на установці фізико-хімічної обробки води, за виконану роботу замовник виплачує виконавцю суму в розмірі 48438,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість - 8073 грн.

Виконання вказаних договорів позивач підтверджує актами приймання-передачі виконаних робіт, податковими накладними, платіжни документами про оплату виконаних робіт.

Договори, укладені між ТОВ „Транс-Термінал 5" та ПрАТ „Котлоочистка", акти приймання-передачі виконаних робіт, податкові накладні, якими позивач обґрунтовує фактичне виконання господарських операцій, підписані від імені ТОВ „Транс-Термінал 5" директором ТОВ „Транс-Термінал 5" ОСОБА_2 та скріплені печаткою підприємства.

Проте, вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 10.03.2011 р. у справі № 1-406/11 засновника та директора ТОВ „Транс-Термінал 5" ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України. Вироком суду встановлено, що ОСОБА_2 податкову та іншу звітність ТОВ „Транс-Термінал 5", як й жодних договорів, податкових накладних чи інших документів бухгалтерської чи податкової звітності, не складав та не підписував.

В силу ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відтак, даний вирок є обов'язковим в частині встановлення факту протиправного діяння, яке полягає у фіктивному підприємництві.

Статтею 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, з зазначенням переліку необхідних реквізитів.

У відповідності з Порядком складання податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

З урахуванням встановлених обставин щодо не видання та не підписання ОСОБА_2 від імені ТОВ „Транс-Термінал 5" господарських договорів, податкових накладних, актів приймання-передачі виконаних робіт, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про невідповідність документів, наданих позивачем на підтвердження виконання спірних господарських операцій, вимогам Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відтак, ПрАТ „Котлоочистка" не мало відображати в бухгалтерському та податковому обліку податкові накладні та акти приймання-передачі, отримані від ТОВ „Транс-Термінал 5", у зв'язку з тим, що їх складено всупереч вимогам законодавства та вони не мають юридичної сили і доказовості первинного документа через відсутність в них обов'язкового реквізиту - справжнього підпису особи, яка уповноважена діяти від імені ТОВ „Транс-Термінал 5".

За змістом пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", який був чинним на час здійснення господарських операцій, до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", який був чинним на час дії спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, ідо засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 даного Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з абз.1 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З урахуванням приведених норм Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України „Про податок на додану вартість", встановлених обставин справи, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про законність спірних податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Котлоочистка" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.11.2011 р. в справі № 2а-9288/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.11.2011 р. в справі № 2а-9288/11/1270 за позовом Приватного акціонерного товариства „Котлоочистка" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.