Ухвала суду № 24199811, 10.02.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравцова Н.В.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2012 року справа №2а-9876/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

10 лютого 2012 р. Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Міронової Г.М., Компанієць І.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційні скарги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську та Головного управління Державного казначейства України в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 р. у справі № 2а-9876/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Транспеле" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000682360 від 21.10.2011 року та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 року у сумі 278 280 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06.12.2011 р. задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Транспеле" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000682360 від 21.10.2011 року та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 року у сумі 278 280 грн.

Відповідачем Ленінської МДПІ у м. Луганську подана апеляційна скарга, в якій відповідач просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що обов'язковими умовами при отримані права на бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість є надмірна сплата цього податку до Державного бюджету України. Проведеною перевіркою встановлена неможливість перевірити реальність здійснених операцій по ланцюгу постачання з відповідними підприємствами.

Відповідачем ГУ ДКУ в Луганській області подана апеляційна скарга, в якій відповідач просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що Головне управління Державного казначейства України в Луганській області повинно здійснювати бюджетне відшкодування після подання податковим органом відповідного висновку із зазначенням суми. Висновок поданий не був, тому у Головного управління Державного казначейства України в Луганській області відсутні підстави для бюджетного відшкодування.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Транспеле" зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 24.10.1996 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та перебуває на податкову обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську.

Згідно зі свідоцтвом № 17309905 про реєстрацію платника податку на додану вартість позивач зареєстрований платником цього податку.

Позивачем було подано до Ленінської МДПІ у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року, якою визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку, у сумі 278 280 грн.

Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів наведена у додатку № 5 до декларацій за червень та липень 2011 року.

На підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 статті 78, пп. 200.11 статті 200 Податкового кодексу України відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ „Компанія „Транспеле" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2011 року.

За результатами даної перевірки складено акт № 716/23-616/13378964 від 20.10.2011, яким встановлено порушення позивачем пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14, п. 198.3 статті 198, п. 198.6 статті 198, п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку по податковій декларації за липень 2011 року на суму 278 280 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем Ленінською МДПІ у м. Луганську прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.10.2011 р. № 0000682360 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкового зобов'язання наступних періодів) з податку на додану вартість у сумі 278 280 грн.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з такого податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, якам відображається у податковій декларації.

Згідно з п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п. 200.11).

Пунктом 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено порядок надіслання податкового повідомлення, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування позивачу за липень 2011 року на суму 278 280 грн. є неможливість підтвердити сплату до бюджету податку на додану вартість по основним постачальникам позивача: ТОВ „Золотой Екватор", ТОВ „НК Артеміда ЛТД", ТОВ „ЛАА ТРАНС", з яким позивач мав господарські правовідносини та які були постачальниками товарів (робіт, послуг), що підтверджується договорами купівлі-продажу, договорами поставки, фактичним надходженням, оприбуткуванням та використанням товару позивачем у власній господарській діяльності підтверджується видатковими накладними, рахунками-фактурами, актами приймання-передачі товару. На момент здійснення відповідних господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Статтею 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені підстави для бухгалтерського обліку господарських операцій та вимоги до первинних документів. Наявні в матеріалах справи документи відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що наданими позивачем первинними документами та іншими доказами по справі підтверджено реальність господарських операцій з контрагентами, по яким відповідачем було зменшено суму бюджетного відшкодування за липень 2011 року, а саме, ТОВ „Золотой Екватор", ТОВ „НК Артеміда ЛТД", ТОВ „ЛАА ТРАНС".

Колегія суддів не приймає доводи апелянта стосовно неможливості здійснення бюджетного відшкодування у зв'язку з відсутністю відомостей про сплату податку на додану вартість до бюджету по ланцюгу господарських операцій та погоджується з висновком суду першої інстанції, що нормами Податкового кодексу України право платника податку не поставлено в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками товару своїх зобов'язань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

Чинним законодавством України на покупця товару - платника податку не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту на заявлені суми від'ємного значення до бюджетного відшкодування перевіряти дотримання постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

За загальним правилом несплата податку на додану вартість продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму податку, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Факт порушення контрагентами - постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що одержати податкову вигоду можна лише тоді, коли на одному етапів з придбання товарів (послуг), податок на додану вартість до державного бюджету не сплачується, а експортер (позивач) вживає заходи до відшкодування податку до бюджету, тобто що без участі експортера податкова вигода не може бути одержана, або що діяльність платника податку, його взаємозалежність спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема, у випадку, коли такі операції здійснюються через посередників.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що у даному випадку порушення норм податкового законодавства контрагентами позивача породжує наслідки саме для цих підприємств, а тому не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Тому, у відповідача не було підстав для зменшення ТОВ „Компанія „Транспеле" сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 року та прийняття податкового повідомлення-рішення.

Пунктами 200.15 та 200.13 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Порядок відшкодування податку на додану вартість затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 20.12.2010 №960/495, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1387/18682. Пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що податкові органи надають органам Державного казначейства України висновки про суми відшкодування податку на додану вартість та Реєстр висновків про суми відшкодування податку на додану.

Положення вищенаведеного Порядку встановлюють взаємодію податкових органів та органів державного казначейства, які діють як органи державної влади, через які держава набуває і здійснює свої права та обов'язки. З зазначений висновок про відшкодування податку на додану вартість податковим органом до органу державного казначейства не надавався. Суми податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за липень 2011 року в розмірі 278280 грн., не відшкодовані.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську та Головного управління Державного казначейства України в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 р. у справі № 2а-9876/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Транспеле" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000682360 від 21.10.2011 року та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість п податковій декларації за липень 2011 року в розмірі 278 280 грн. залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 р. у справі № 2а-9876/11/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Міронова Г.М.

Компанієць І.Д.