Ухвала суду № 24199272, 18.01.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравцова Н.В.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2012 року справа №2а-8732/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Компанієць І.Д., Горбенко К.П.

секретар Куліш А.М.

за участі прокурора Вартанової О.М.

представника позивача Іванова М.Є.

представника відповідача Басакіна В.В..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційні скарги Головного управління Державного казначейства України у Луганській області та Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14.11.2011 р. в справі № 2а-8732/11/1270 за позовом Публічного акціонерного товариства „Стаханівський завод технічного вуглецю" до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14.11.2011 р. частково задоволений позов Публічного акціонерного товариства „Стаханівський завод технічного вуглецю" до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000772301 від 16.09.2011 р. про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 5349213 грн. за червень 2011 р., стягнуте з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації за червень 2011 р. в розмірі 5349213 грн. В задоволенні позову в частині визнання протиправними дій щодо проведення позапланової виїзної перевірки з питань правомірності заявленого до відшкодування податку на додану вартість за червень 2011 р. відмовлено.

Відповідачами подані апеляційні скарги, в якій вони просили скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга органу державної податкової служби мотивована тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права. Порушення, на думку апелянта, полягають у тому, що судом першої інстанції не прийняті до уваги доводи податкового органу про неможливість дослідження фактичної сплати податку до бюджету по ланцюгу постачання, а висновки суду щодо права платника податку на отримання бюджетного відшкодування не залежить від підтвердження надходжень податку до бюджету по ланцюгу не відповідають вимогам Податкового кодексу України. Судом не було встановлено, за якими господарськими операціями був сформований податковий кредит, не досліджений факт наявності порушень з боку контрагентів позивача.

Відповідач ГУ ДКУ у Луганській області в апеляційній скарзі зазначає про те, що у зв'язку з не закінченням процедури судового оскарження податкового зобов'язання та неотримання висновку органу державної податкової служби про відшкодування податку, у відповідача відсутні підстави для відшкодування податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник відповідача Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції та прокурор підтримали апеляційні скарги, просили скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ГУ ДКУ в Луганській області до судового засіданні не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційні скарги за відсутності представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, прокурора, доводи сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог, викладених в апеляційних скаргах відмовити, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач Публічне акціонерне товариство "Стахановський завод технічного вуглецю", ідентифікаційний код 05389959, зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області 11.04.1994 р., внесений до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, перебуває на податковому обліку в Стахановській об'єднаній державній податковій інспекції в Луганській області з 28 квітня 1994 року, зареєстрований платником податку на додану вартість 08 липня 1997 року .

20.07.2011 року позивачем подано до Стахановської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року, якою визначив суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в сумі 5 349 213 грн.

У період з 29.07.2011 року по 11.08.2011 року відповідачем Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2011 року, за результатами якої 15.08.2011 складено акт за № 246/23-05389959.

Актом перевірки встановлено, що позивачем на порушення п.200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України завищено суму бюджетного відшкодування за травень 2011 року на суму 3 917 657 грн.

У період з 09.09.2011 року по 15.09.2011 року відповідачем Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2011 року, за результатами якої 15.09.2011 складено акт за № 269/23-05389959.

Актом перевірки встановлено, що позивачем на порушення п.200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України завищено суму бюджетного відшкодування за травень 2011 року на суму 5 349 213 грн.

На підставі акту перевірки № 269/23-05389959 відповідачем 16 вересня 2011 року прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000772301 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2011 року в розмірі 5 349 213 грн.

Виходячи з вимог ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Проведення перевірки позивача призначено наказом Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції № 1014 від 07.09.11 року. Обставини, які зумовили проведення відповідачем позапланової виїзної перевірки відповідають наведеним нормам підпунктів 78.1.3, 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Матеріали справи підтверджують також, що посадовими особами відповідача до початку проведення перевірки, а саме 09.09.2011 року позивачу вручено копію вказаного наказу про проведення перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки вручено позивачу, про що свідчить особистий підпис в.о. головного бухгалтера товариства на копії наказу.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перелік зазначений в статті).

Статтею 198 цього кодексу передбачено право на нарахування податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що акт перевірки не містить посилань на відсутність підтвердження сум податкового кредиту відповідними податковими накладними чи іншими документами, передбаченими наведеними вимогами Податкового кодексу України, з чим погоджується колегія суддів. Правомірність формування позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту, реальність здійснених господарських операцій підтверджується матеріалами справи.

Статтею 200 Податкового кодексу України значений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Перевіркою встановлено, що до постачальників позивача, суми по операціям з якими стали підставою для формування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2011 року, відносяться ТОВ "Металпромекспорт", ПАТ "Луганськгаз", МП ТОВ "Дослідне виробництво", ТОВ "Тар Альянс", ПП "Консалтингова група", ТОВ "ЛЕО". Як вбачається з акту, перевіркою правомірності нарахування та податкового кредиту з податку на додану вартість за взаємовідносинами безпосередньо з вказаними постачальниками позивача порушень не встановлено.

Пунктом 14.1.18. статті 14 Податкового кодексу України визначає бюджетне відшкодування як відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника. у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

З п.15.1 ст. 15, п. 14.1.18. ст. 14, ст. 198 цього кодексу випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.75.1.2 ст. 75 Податкового кодексу України документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що викладені в акті перевірки висновки відповідача про неможливість підтвердження надходження сум податку до бюджету базуються виключно на відомостях системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань контрагентів на рівні ДПА України, без документального підтвердження цих відомостей контрагентів позивача "з ознаками ризику".

Належне відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з позивачем контрагентами позивача, за операціями з якими позивачем сформовано податковий кредит, а саме ТОВ "Металпромекспорт", ПАТ "Луганськгаз", МП ТОВ "Дослідне виробництво", ТОВ "Тар Альянс", ПП "Консалтингова група", ТОВ "ЛЕО", підтверджується первинними документами. Юридичний статус підприємств - контрагентів підтверджений документально.

Пунктом 200.6 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до п. 200.7, п.п.200.8, 200.9 ст.200 цього кодексу платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації з додатками.

Колегія суддів зазначає, що апелянтами не наведено достатніх підстав на підтвердження правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування щодо факту перевищення заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасована чи змінена з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 14 листопада 2011 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Головного управління Державного казначейства України у Луганській області та Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14.11.2011 р. в справі № 2а-8732/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14.11.2011 р. в справі № 2а-8732/11/1270 за позовом Публічного акціонерного товариства „Стаханівський завод технічного вуглецю" до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 23.01.2012 р.

Головуючий: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Горбенко К.П.