Ухвала суду № 24199274, 20.01.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2012 року справа №2а/0570/22511/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

20 січня 2012 р. Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого- судді Шальєвої В.А.

суддів Яманко В.Г., Компанієць І.Д.

секретар Беліков Д.Л.

за участі представника заявника Лукащук Т.М.

представника боржника Криворучка В.Ж.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судового засідання в м. Донецьку, по бульв. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 грудня 2011 р. по справі № 2а/0570/22511/2011 за поданням Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про підтвердження адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Мєгастрой»,

В С Т А Н О В И В:

Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція звернулась до суду з поданням про підтвердження адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Мєгастрой». Позивач просив суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна боржника, відповідно до рішення про застосування повного арешту майна платника податків від 29.11.2011 р. № 3.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 2 грудня 2011 р. в задоволенні подання відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, заявником по справі було подано апеляційну скаргу, в якій апелянт зазначає, що відповідно до звернення споживача за адресою АДРЕСА_1 знаходиться директор боржника. 29.07.2011 р. при здійсненні виходу за вказаною адресою з метою проведення перевірки посадові особи податкового органу не були допущені до перевірки, про що складено акт від 29.11.2011 року № 148/23-3/35129030. Відповідно до баз даних податкового органу та відомостям, отриманим від державного реєстратора, встановлено, що відповідач здійснює оптову торгівлю будівельними матеріалами, проте до Приморського відділення Жовтневої МДПІ м. Маріуполя заява від ТОВ «Мєгастрой» про видачу патенту на здійснення торгівельної діяльності на 2010 та 2011 р. не надходила, що засвідчує торгівлю матеріалами без придбання торгівельного патенту, що відповідно до п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України є підставою для адміністративного арешту майна платника податків. У зв'язку із чим було прийнято рішення про застосування повного арешту майна платника податків ТОВ «Мєгастрой» від 29.11.2011 року за № 3. Проте при здійсненні заходів щодо опису наявного у крамниці боржника майна виконавцю було відмовлено. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити подання у повному обсязі.

Представник заявника в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, надав пояснення, аналогічні скарзі, просив її задовольнити.

Представник боржника в судовому засіданні проти подання заперечував, просив скаргу залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 грудня 2011 р. без змін.

Колегія суддів, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, функцію подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно з п. 41.5. ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи, щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Таким чином, заявник Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя є суб`єктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані їй Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегастрой» зареєстрований в якості юридичної особи, перебуває на податковому обліку в Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м. Маріуполя.

З матеріалів справи вбачається, що 22.11.2011 р. на ім'я начальника Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя надійшло звернення громадянина ОСОБА_6, у якому він звернув увагу на той факт, що при покупці товарів в магазині «Мєгастрой» за адресою: АДРЕСА_1, йому не було видано чеку касового апарату, а замість нього був виданий чек без вказівки продавця-підприємства або підприємця. Додатком до зазначеного звернення був чек Оптової бази «Мєгастрой» за № ЕА-В005728 від 21.11.2011 р. на суму 23,25 грн.

Відповідно до пп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, яким передбачено право податкового органу проводити перевірку на підставі письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування, начальником Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Наказом від 23.11.2011 року № 3085 було прийнято рішення про проведення фактичної перевірки з 23.11.2011 року по 02.12.2011 року магазину -складу, що належить Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегастрой» за адресою: АДРЕСА_1. На підставі викладеного були виписані направлення на проведення перевірки від 23.11.2011 року за № 1600, 1596, 1597, 1598 та 1599, які разом із Наказом на проведення перевірки були вручені директору боржника особисто 29.11.2011 року.

При виході на перевірку за адресою: АДРЕСА_1, посадових осіб Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя було не допущено до перевірки, про що складено акт не допуску посадових осіб органів державної податкової служби, що знаходяться при виконанні службових обов'язків до проведення фактичної перевірки № 148/23-3/35129030 від 29.11.2011 року. Наприкінці зазначеного акту ОСОБА_7 було зроблено запис, про незгоду з актом у зв'язку із не запереченням щодо такої перевірки в приміщенні ТОВ «Мєгастрой», що орендується за адресою: м. Маріуполь, вулиця Енгельса, 60/116.

29.11.2011 р. відділом контролю за суб'єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя було спрямовано звернення до начальника податкової інспекції за формою, встановленою Додатком 1 до Порядку № 1042 про застосування адміністративного арешту майна платника податків. На підставі зазначеного, 29.11.2011 року за № 3 начальником Жовтневої МДПІ м. Маріуполя було прийнято Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Мєгастрой» та прийнято Наказ за № 3237 про покладення функцій виконання Рішення про застосування адміністративного арешту майна на посадову особу Жовтневої МДПІ м. Маріуполя ОСОБА_8

ОСОБА_8 30.11.2011 р. було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 та рекомендованим листом спрямовано на зазначену адресу рішення про застосування адміністративного арешту платника податків від 29.11.2011 року за № 3. Здійснити заходи щодо опису наявного у вищезазначеному приміщенні не виявилося можливості у зв'язку із не допуском, про що було складено акт від 30.11.2011 року.

Відповідно до п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. При чому відповідно до пп. 94.2.4 п. 94.2 ст. 94 Кодексу арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що у платника податків відсутні документи, що підтверджують державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій.

Пунктом 94.5 ст. 94 Податкового кодексу України передбачений повний або умовний арешт майна, де повним визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном.

Згідно із п.94.6 ст. 94 Податкового кодексу України, керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Отже, як вказувалось раніше, відповідно до пп. 94.2.4 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, починаючи з 06.08.2011 р адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що відсутні документи, які підтверджують державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону.

Позивач зазначає, що рішення про застосування адміністративного арешту було прийнято на базі даних Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя та відомостей, отриманих у електронному вигляді від державного реєстратора про здійснення Товариства з обмеженою відповідальністю «Мєгастрой» оптової торгівлі будівельними матеріалами без наявності патенту на таку торгівлю за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Розділу XII Податкового кодексу України, суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які провадять, зокрема, торговельну діяльність у пунктах продажу товарів, отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та є платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності. Ставки збору за провадження торговельної діяльності встановлено підпунктом 267.3 статті 267 ПКУ.

Торговельна діяльність для цілей розділу XII ПКУ - це роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток (підпункт 14.1.246 пункту 14.1 статті 14 ПКУ). Під пунктами продажу товарів для цілей розділу XII ПКУ маються на увазі, зокрема:

магазин, інша торговельна точка, що розташовані в окремому приміщенні, будівлі або їх частині, і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;

кіоск, палатка, інша мала архітектурна форма, яка розташована в окремому приміщенні, але не має вбудованого торговельного залу для покупців;

автомагазин, розвозка, інший вид пересувної торговельної мережі;

лоток, прилавок, інший вид торговельної точки у відведеному для торговельної діяльності місці, крім лотків і прилавків, що надаються в оренду суб'єктам господарювання - фізичним особам та розташовані в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності;

стаціонарна, малогабаритна і пересувна автозаправна станція, заправний пункт, який здійснює торгівлю нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом;

фабрика-кухня, фабрика-заготівельня, їдальня, ресторан, кафе, закусочна, бар, буфет, відкритий літній майданчик, кіоск, інший пункт ресторанного господарства;

оптова база, склад-магазин, інші приміщення, що використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток.

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів вважає безпідставними посилання представника податкового органу на здійснення відповідачем торгівельної діяльності без придбання торгового патенту, в порушення законодавства, оскільки ТОВ «Мєгастрой» здійснює оптову торгівлю за безготівкові розрахунки (через установи банку), у зв'язку із чим торговий патент не придбається.

Стосовно відмови відповідача у допуску посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до рішення податкового органу про проведення фактичної перевірки з 23.11.2011 р. по 02.12.2011 р., перевірка повинна була бути проведена у магазині-складі, що належить боржнику за адресою: АДРЕСА_1., проте, відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мєгастрой» знаходиться за адресою: 87553, Донецька область, м. Маріуполь, Приморський район, вулиця Крайня, б. 3, а не за адресою: АДРЕСА_1, як на то посилається позивач. Зазначений факт також підтверджує і довідка про взяття на облік платника податків боржника від 21.10.2008 року № 3130.

Колегія суддів не приймає посилання заявника щодо не допуску боржником податкового органу до проведення перевірки, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, боржником був наданий до заявника лист за № 45 від 25.11.2011 р., відповідно до якого директор ТОВ «Мєгастрой» повідомив про надання документів до перевірки у приміщенні, що орендується за адресою: вул. Енгельса, 60/116 задля забезпечення належних умов для її проведення.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно Витягу Маріупольського бюро технічної інвентаризації за № 17894445 від 27.02.2008 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно, комплекс за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до договору дарування є приватною власністю ОСОБА_7

Статтею 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

З наведеного вбачається, що податковий орган намагався застосувати адміністративний арешт майна та провести перевірку у комплексі, що належить на праві приватної власності ОСОБА_7, замість Товариства з обмеженою відповідальністю «Мєгастрой», який знаходиться за адресою: 87553, Донецька область, м. Маріуполь, Приморський район, вулиця Крайня, б, що є порушенням законодавства.

Крім того, колегія суддів зазначає, що доказів відносно приміщень, що орендуються та договорів на зберігання майна за адресою: АДРЕСА_1, заявником суду не надано.

Відповідно до пп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності, зокрема, письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування.

Колегія суддів не приймає як належний доказ чек на суму 23,25 грн., що був додатком до письмового звернення від 22.11.2011 року покупця (споживача) - громадянина ОСОБА_6 із проханням провести перевірку крамниці «Мєгастрой», виходячи з наступного.

Вищевказаний чек на суму 23,25 грн., виписаний при покупці рулетки «Ультра», суд апеляційної інстанції вважає неналежним доказом по справі, у зв'язку із відсутністю на ньому підпису особи, яка його видала та печатки підприємства, що спростовує його юридичну силу для сприйняття судом допустимим доказом у справі.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких підстав, суд апеляційної інстанції вважає, що заявником не доведено факт продажу роздрібної торгівлі боржником за готівку.

На підставі викладеного та з урахуванням вимог п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, суд апеляційної інстанції, перевіряючи обґрунтованість накладання адміністративного арешту, не вбачає підстав для його застосування, у зв'язку із чим подання Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції у м. Маріуполі є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.12.2011 р. в справі № 2а/0570/22511/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 грудня 2011 р. в справі № 2а/0570/22511/2011 за поданням Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про підтвердження обґрунтованості арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Мєгастрой» залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 25.01.2012 р.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Яманко В.Г.

Компанієць І.Д.