Рішення № 24198937, 03.05.2012, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

03.05.2012

Справа № 1507/723/12

Провадження № 2/1507/313/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.05.2012 року, м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря судового засідання -Бачур А.М.,

відповідача -ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»(надалі ПАТ КБ «Приватбанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути на його користь з відповідача суму заборгованості у розмірі 29 244.81 гривен, у тому числі:

- заборгованість за кредитом 1 927.20 гривен,

- заборгованість по процентам за користування кредитом 11 348.39 гривен,

- заборгованість по комісії за користування кредитом 130.10 гривен,

- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором 13 970.32 гривен,

- штраф (фіксована частина) 500.00 гривен,

- штраф (процентна складова) 1 368.80 гривен та суму судових витрат у розмірі 292.45 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до умов кредитного договору № ODXRRX09040378 від 21 березня 2007 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_1, банк надав останньому кредит у розмірі 1 927.20 гривен зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21.09.2007 року.

У порушення вимог кредитного договору, що стосується своєчасного погашення заборгованості по кредиту та відсотків нарахованих за користування кредитом відповідач належним чином не виконав, в зв'язку з чим у нього, тобто відповідача ОСОБА_1 перед позивачем, тобто ПАТ КБ «Приватбанк»станом на 22.11.2011 року виникла заборгованість по кредитному договору у розмірі 29 244.81 гривен. Оскільки по теперішній час відповідач грошові кошти не повернув, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, про що в справі є відповідні докази (а.с.20-21). Подав заяву про підтримання позовних вимог, задоволення їх у повному обсязі та розгляд справи у його відсутність в заочному порядку (а.с.23).

Відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме: не заперечував, що підпис на кредитному договорі дійсно його, що копія паспорту наявна в матеріалах справи та засвідчувальний напис на ній - зроблений ним особисто, проте він, відповідач не пам'ятає коли і з якою метою укладав названий кредитний договір, вважав, що він не мав наміру його укладати, а тому і не укладав. Крім того, на його думку банк мав би особисто попередити його про усі можливі наслідки та надіслати на його адресу вимоги про повернення коштів та досудову вимогу.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд виходить з того, що між сторонами виникли договірні відносини з приводу кредиту, які регулюються параграфами 1, 2 глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином у відповідності з умовами договору. При цьому відповідач, як сторона кредитного договору зобов'язаний повернути позивачу одержаний кредит та сплатити відсотки (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк. У разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (пені).

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № ODХRRX09040378 від 21 березня 2007 року відповідач ОСОБА_1 отримав строковий кредит у розмірі 1 927.20 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2.0 % на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 175.20 грн. строком на 6 місяців з кінцевим терміном повернення 21.09.2007 року.

Відповідно до умов укладеного договору, договір складається з заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт).

У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 22.11.2011 року має заборгованість - 29 244.81 грн., яка складається з наступного:

- 1 927.20 грн. - заборгованість за кредитом;

- 11 348.39 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 130.10 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;

- 13 970.32 грн. -пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500,00 грн. -штраф (фіксована частина).

- 1 368.80 грн. - штраф (процентна складова).

Таким чином, відповідачем порушені умови договору, що призвело до виникнення вище вказаної заборгованості.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається. Стороною позивача наданий розрахунок заборгованості по кредитному договору.

Відповідачу, суд пропонував подати пояснення, заперечення та усі наявні у нього докази на спростування доводів викладених в позовній заяви (а.с.15, 22), що було проігноровано відповідачем.

Крім того, за клопотанням відповідача, суд оголошував перерву у розгляді справи та надав відповідачу час для можливості врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди.

Вимогам ст. 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, відповідач знехтував своїм правом щодо подання суду доказів та можливого доведення перед судом їх переконливості.

Вимогами ст. 536 ЦПК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 1049 ЦК України закріплює обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановленні договором.

Відповідно до вимог ст. 1050 ч. 2 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів за договором позики.

Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Правила даної статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання. Частина 1 статті встановлює виключення із загального правила про припинення зобов'язання у зв'язку із неможливістю його виконання (ст. 607 ЦК). Оскільки грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей), не звільняє його від відповідальності. Тобто в будь-якому випадку боржник зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані збитки, сплатити неустойку та нести інші наслідки, передбачені зазначеною статтею.

За таких обставин, позов в частині стягнення заборгованості за кредитом (тіло кредиту), відсотків, комісії та штрафів підлягає задоволенню як доведений, обґрунтований та оскільки він ґрунтується на підставах, визначених діючим законодавством.

Однак, вимога, щодо стягнення пені, на думку суду, підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ч. 3 ст. 551 вказаного Кодексу, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Проаналізувавши складові розрахунку заборгованості та враховуючи ті обставини, що позивачем нарахована пеня у розмірі 13 970.32 грн., що значно перевищує розмір збитків, а саме суму кредиту, тому у відповідності до ч.3 ст.551 ЦК України та виходячи із засад справедливості та розумності, суд вважає за необхідне зменшити розмір неустойки до розміру збитків, тобто до 1 927.20 грн.

Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума в розмірі 17 201.69 гривен.

Пояснення відповідача стосовно того, що він не пам'ятає коли і з якою метою він укладав названий кредитний договір, що позивач жодного разу не повідомив його про наявність заборгованості та не пропонував його погасити до судового розгляду справи, суд оцінює критично, як спосіб захисту уникнути відповідальності за взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, та як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, виходячи з вимог ст.ст. 59, 60 ЦПК України.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати: 292.45 грн. -судового збору (а.с.1).

Керуючись ст.ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 536, 551, 610, 629, 1049,1054 ЦК України, ст. 10, 11, 60, 88, 131, 208, 209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Болград Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, паспорт НОМЕР_2, виданий 03.03.1999 року Болградським РВ ГУМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, № 50 (МФО 305229, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29092829003111 -для погашення заборгованості, р/р 64993919400001 -для відшкодування судових витрат) заборгованість станом на 22.11.2011 року за кредитним договором ODXRRX09040378 від 21 березня 2007 року в розмірі 17 201.69 гривен (сімнадцять тисяч двісті одна гривня шістдесят дев'ять копійок, у тому числі:

- 1 927.20 грн. - заборгованість за кредитом;

- 11 348.39 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

- 130.10 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;

- 1 927.20 грн. -пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500,00 грн. -штраф (фіксована частина).

- 1 368.80 грн. - штраф (процентна складова).

та суму судових витрат в розмірі 292.45 гривен (двісті дев'яносто дві гривні сорок п'ять копійок) судового збору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: С.В.Кодінцева