Ухвала суду № 24198621, 15.05.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 р. Справа № 42580/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд

в складі:

головуючого-судді Олендера І.Я.,

суддів Кузьмича С.М., Матковської З.М.,

з участю секретаря Корчинської О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофут» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2011 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофут» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Позивач ТзОВ «Агрофут» звернувся з позовом в суд до Луцької ОДПІ Волинської області де просив скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 24.12.2010 року № 0001642302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року в розмірі 749 174 грн. і № 0001622302/0 про збільшення суми бюджетного відшкодування за березень-квітень, червень-липень, листопад-грудень 2009 року, січень 2010 року в розмірі 417 345 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказував на хибність висновків відповідача, викладених у акті перевірки, відносно неправомірного віднесення товариством до бюджетного відшкодування у червні 2010 року сум задекларованих як податковий кредит у період з березня 2009 року по січень 2010 року, оскільки такі суми необхідно було декларувати відповідно у період з квітня 2009 року по лютий 2010 року відповідно до вимог абзацу «а» п. п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Позивач вважає, що Закон України «Про податок на додану вартість» не містить імперативних вимог щодо обов'язку віднесення сум податкового кредиту до бюджетного відшкодування у наступному податковому періоді, зазначає, що відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» заява про повернення сум бюджетного відшкодування може бути подана протягом 1095 днів з моменту виникнення права на бюджетне відшкодування.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2011 року в задоволені позовних вимог було відмовлено.

В обґрунтування постанови суд першої інстанції вказав, що позивачем всупереч вимог абзацу «а» п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у період з березня 2009 року по січень 2010 року суму 417 345 грн. не віднесено до бюджетного відшкодування у наступних податкових періодах, і лише у червні 2010 року заявлено до бюджетного відшкодування, в зв'язку з чим податковим органом відповідно до абзацу «а» п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» правомірно винесено податкові повідомлення-рішення про збільшення суд бюджетного відшкодування за березень-квітень, червень-липень, листопад-грудень 2009 року, січень 2010 року та зменшення суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року.

Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач ТзОВ «Агрофут», через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, неправильно встановлено обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Представники позивача ТзОВ «Агрофут» в судовому засіданні підтримали доводи поданої товариством апеляційної скарги і просять її задовольнити.

Представник відповідача - Луцької ОДПІ в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та просить таку відхилити.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.07.2010 р. ТзОВ «Агрофут» подало до Луцької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року, у рядку 25 якої заявлено до бюджетного відшкодування 35 947 грн.

20.08.2010 р. позивачем подано до Луцької ОДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та уточнюючий розрахунок суми бюджетного відшкодування, згідно з якими сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 25 декларації з ПДВ за червень 2010 року) становить 749 174 грн.

У період з 19.10.2010 р. по 02.12.2010 р. Луцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Агрофут» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2009 р. по 30.05.2010 р. за результатами якої складено Акт від 09.12.2010р. № 9277/23-3/32650137.

Згідно висновків перевірки констатовано порушення ТзОВ «Агрофут» абз. «а» пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого позивачем занижено суму бюджетного відшкодування на суму 417 345 грн. в тому числі за періоди: березень 2009 року - на 166 667грн., квітень 2009 року - на 27298 грн., червень 2009 року - на 125 511 грн., липень 2009 року - на 3537 грн., листопад 2009 року - на 87 414 грн., грудень 2009 року - на 4 129грн., січень 2010 року - на 2 789 грн., а також завищено суму бюджетного відшкодування червня 2010 року на суму 749 174 грн.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.12.2010 р. № 0001642302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року в розмірі 749 174 грн. і № 0001622302/0 про збільшення суми бюджетного відшкодування за березень-квітень, червень-липень, листопад-грудень 2009 року, січень 2010 року в розмірі 417 345 грн.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Згідно п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник в попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до

закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Абзацом «а» п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено: якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Аналізуючи вказану правову норму слід зазначити, що для бюджетного відшкодування має значення факт оплати податку на додану вартість, а не період. Законодавець пов'язує можливість отримання платником податку бюджетного відшкодування з ПДВ з Держбюджету України з фактичною сплатою податку контрагентам платника в ціні придбаних ТМЦ у податковому періоді, що передує звітному, незалежно від того, коли фактично були отримані ТМЦ (в цьому, попередньому або іншому звітних податкових періодах), та коли у отримувача ТМЦ виникло зобов'язання перед постачальником, і головною умовою є те, щоб сплата ПДВ була здійснена у періоді, що передує звітному.

Пунктом 5.12 статті 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання», із змінами і доповненнями, узгоджено рішенням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 14 червня 2005 року № 06-10/10-698 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за № 702/10982) визначено, що якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подається Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду (підпункти 5.12.2 і 5.12.4 пункту 5.12 статті 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання», із змінами та доповненнями, узгоджено рішенням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 14 червня 2005 року № 06-10/10-698 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за № 702/10982).

Листом Державної податкової адміністрації України від 12 жовтня 2005 року № 20296/7/16-1417 щодо правомірності отримання платниками податку на додану вартість бюджетного відшкодування на суми фактично сплаченого при ввезенні товарів (супутніх послуг) митним органам податку на додану вартість та за погодженням з Міністерством фінансів України роз'яснено, що при заповненні рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування, платник податку може врахувати суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, які фактично сплачені отримувачем товарів (послуг) у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

В листі Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2006 року № 7251/7/16-1517 зазначено, що при заповненні Розрахунку суми бюджетного відшкодування, який подається за поточний звітний період, платник податку у рядок 1 переносить суми податку на додану вартість із рядка 24 податкової декларації з ПДВ за поточний звітний період, а у рядок 2 Розрахунку - дані із рядка 17 податкової декларації з ПДВ за попередній звітний період. При заповненні рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування платник податку може врахувати із суми податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17 декларації з ПДВ) ті суми податку, які фактично сплачені у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) грошовими коштами (у тому числі авансом), включаючи суми податку, які фактично були сплачені у такому ж попередньому податковому періоді при ввезенні на митну територію України товарів (супутніх послуг), у тому числі і суми податку на додану вартість, які були сплачені грошовими коштами, як оплати податкового векселя, виданого при імпорті товарів.

Крім того, суд першої інстанції не врахував вимог пп. 15.3.1 п.15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181, якою встановлюються граничні строки для подання заяв на повернення надміру сплачених або невідшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів), де зокрема зазначено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Судом першої інстанції не враховано, що згідно з підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів (підпункт «а»).

Податковий орган прийшов до висновку про заниження та завищення позивачем суми бюджетного відшкодування після проведення перевірки за наслідками подання відповідної декларації та уточнюючого розрахунку де зазначена сума була включена до бюджетного відшкодування, тобто встановлено, що і відповідна декларація і уточнюючий розрахунок були подані позивачем до початку проведення згаданої перевірки контролюючим органом, а відтак з урахуванням наведеного припису Закону ця сума могла бути заявленою платником ПДВ до відшкодування.

При цьому подання позивачем уточнюючого розрахунку до декларацій з ПДВ із відображенням у ньому оспорюваної суми бюджетного відшкодування до проведення перевірки контролюючим органом свідчить про те, що позивач не втратив права на отримання оспорюваної суми бюджетного відшкодування в порядку підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, в даному випадку, не використання позивачем свого права на відшкодування суми ПДВ за наслідками відповідного звітного податкового періоду не позбавляє останнього на її відшкодування у майбутньому звітному податковому періоді.

Судом першої інстанції неправильно надано оцінку Акту перевірки податкового органу ТзОВ «Агрофут» № 357/23-99/32650137 « Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Агрофут» від 07.10.2009 р.

Так, згідно матеріалів справи вбачається, що на даний Акт ТзОВ «Агрофут» в межах процедури адміністративного оскарження, передбаченої Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» подавалось заперечення № 15 від 22.10.2009 р., однак Луцька ОДПІ за результатами розгляду заперечення жодних податкових повідомлень-рішень не виносила, таким чином погодившись з правомірністю обґрунтування ТзОВ «Агрофут», а тому висновки Акта перевірки від 07.10.2009 р. були спростовані повністю, зокрема щодо порушення п. 7.5, пп. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чим завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за червень 2009 року в сумі 1691032,30 грн. та відповідно завищено значення рядка 26 декларації з ПДВ за липень 2009 року та серпень 2009 року в сумі 1691032,30 грн.

За таких обставин, не встановлено порушення зі сторони позивача ТзОВ «Агрофут» вимог Закону України «Про податок на додану вартість», відтак у податкового органу були відсутні підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п.п. 3,4 ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофут» - задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2011 року в справі № 2а/0370/755/11 - скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області № 0001642302/0 та № 0001622302/0 від 24 грудня 2010 року.

Зобов'язати Державну казначейську службу України в Луцькому районі Волинської області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофут» 05 грн. 10 коп. судових витрат із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Луцької ОДПІ Волинської області.

Постанова набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в касаційному порядку протягом 20-ти днів з часу вступу такої в законну сули, а у разі складення постанови відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення такої в повному обсязі.

Головуючий суддя : І.Я.Олендер

Судді: С.М.Кузьмич

З.М.Матковська

Постанова в повному обсязі складена 18.05.2012 року.