Ухвала суду № 24198362, 23.05.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2012 р. Справа № 2362/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Гінди О.М., Заверухи О.Б.,

з участю секретаря судового засідання Грущенко І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу фермерського господарства «Рідний край» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.10.2009 року у справі за позовом прокурора Теофіпольського району Хмельницької області в інтересах держави в особі Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області до фермерського господарства «Рідний край» про стягнення податкової заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2009 року прокурор Теофіпольського району в інтересах держави в особі Красилівської МДПІ звернувся до суду з позовом до фермерського господарства «Рідний край» про стягнення податкової заборгованості.

Прокурор посилався на те, що перевіркою податкового органу встановлено, що станом на 26.03.2009 року ФГ «Рідний край» має заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб до бюджету в сумі 119895,71 грн. Дана заборгованість виникла внаслідок порушення вимог Закону України «Про податок з доходу фізичних осіб», а саме неперерахування податку з доходів фізичних осіб, утриманого з заробітної плати працівників за квітень-грудень 2007 року, січень-грудень 2008 року, із врахуванням не перерахованого залишку податку з доходів фізичних осіб станом на 01.04.2007 року.

Прокурор просив стягнути з відповідача 119895,71 грн. заборгованості зі сплати податку з доходів найманих працівників ФГ «Рідний край».

В судовому засіданні суду першої інстанції представником позивача було подано клопотання про зменшення суми позовних вимог у зв'язку із частковою сплатою суми боргу, та ставилося питання про стягнення з відповідача 111816,11 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.10.2009 року позов задоволено.

Стягнуто з ФГ «Рідний край» заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 111816, 11 грн.

Постанову суду першої інстанції оскаржило ФГ «Рідний край», подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з постановою суду першої інстанції та вважає її прийнятою з порушенням норм матеріального права.

Апелянт вказує на те, що минув строк позовної давності щодо стягнення частини боргу, який виник у ФГ «Рідний край» у зв'язку з несплатою податку з доходів фізичних осіб, тому судом першої інстанції безпідставно задоволено позов прокурора Теофіпольського району в повному об'ємі заявлених позовних вимог. Судом не встановлено справжній розмір заборгованості підприємства з даного виду податку, не взято до уваги наявність судового рішення про визнання безнадійним боргу, внаслідок чого безпідставно стягнуто суму боргу, яка не відповідає дійсності.

Апелянт просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.10.2009 року та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши суддю-доповідача, представника Красилівської МДПІ, яка просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

В справі встановлено, що ФГ «Рідний край», с. Карабіївка Теофіпольського району Хмельницької області, зареєстроване Теофіпольською районною державною адміністрацією 04.09.2001 року та знаходиться на обліку в Теофіпольському відділенні Красилівської МДПІ як платник податків і зборів (обов'язкових платежів) з 10.09.2001 року.

За результатами документальної перевірки ФГ «Рідний край» податковим органом складено акт № 131/1701-31503440 від 26.03.2009 року, в якому зазначено про виявлені порушення відповідачем пп. 8.1.2 та пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб утриманого з заробітної плати працівників за квітень-грудень 2007 року, січень-грудень 2008 року, із врахуванням не перерахованого залишку податку з доходів фізичних осіб станом на 01.04.2007 року. Загальна сума заборгованості становить 119895,71 грн. Додатком до акту перевірки № 131/1701-31503440 від 26.03.2009 року в зв'язку з наявністю механічних та арифметичних помилок уточнено суму заборгованості відповідача по податку з доходів фізичних осіб станом на час підписання акту перевірки та зазначено таку в розмірі 120416,11 грн.

Станом на 15.10.2009 року заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб у зв'язку із частковою сплатою суми боргу в розмірі 8600 грн. зменшилася та складає 111816,11 грн.

Задовольняючи позов прокурора Теофіпольського району, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено вимоги Закону України «Про податок з доходу фізичних осіб» та не сплачено податок з доходів фізичних осіб в розмірі 111816,11 грн., що підтверджується даними, одержаними в результаті проведеної перевірки та підтвердженими в процесі судового розгляду справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає правомірним стягнення з відповідача суми податкового боргу з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 3 ч.1 ст. 9 Закону України встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» ФГ «Рідний край» є резидентом України та являється платником податку.

Згідно з пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», платники податку зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати, якщо оподатковуваний дохід виплачується у не грошовій формі чи готівкою з каси резидента.

В пп. 20.3.2 ст. 20 вищевказаного Закону вказано, що у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента.

Як видно з матеріалів справи, відповідач порушив вимоги Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», не сплативши податок з доходів фізичних осіб в розмірі 120416,11 грн. (враховуючи часткову сплату боргу в розмірі 8600 грн.).

Відповідно до п. 3.2.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ч.1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

В даному випадку, іншим Законом, який регулює спірні правовідносини є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 15 якого встановлено, що податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

З огляду на вищенаведене, посилання апелянта на те, що минув строк позовної давності і податковий борг не підлягає стягненню є помилковими, оскільки стягнення податку з доходів фізичних осіб здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тому й строки позовної давності слід застосовувати ті, які визначені даним Законом, а саме 1095 днів.

Визначаючи розмір заборгованості відповідача з даного виду податку, суд першої інстанції керувався актом перевірки № 131/1701-31503440 від 26.03.2009 року та додатком до нього, в яких заборгованість зафіксована в сумі 120416,11 грн. за рахунок несвоєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб за квітень-грудень 2007 року та січень-грудень 2008 року. Зокрема, за квітень-грудень 2007 року та січень-грудень 2008 року - в розмірі 95491,02 грн. та на підставі виведеної суми заборгованості з цього податку на підставі акту перевірки від 17.07.2007 року за період з серпня 2006 року та станом на 1.04.2007 року в сумі 24925,09 грн.

Дії податкового органу в частині визначення суми заборгованості відповідача з податку з доходів фізичних осіб на підставі актів перевірки № 131/1701-31503440 від 26.03.2009 року та № 379 /2301-31503440 від 17.07.2007 року відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржені, докази з цього приводу в матеріалах справи відсутні.

Відповідач, фактично погодившись з розміром заборгованості податку з доходів фізичних осіб, визначеним податковим органом, 14.10.2009 року звернувся до податкового органу з заявою № 44 про списання податкового боргу в розмірі 80763,74 грн., по якому минув строк давності, в чому йому було відмовлено.

З врахуванням сплаченої заборгованості після пред'явлення позову в розмірі 8600,00 грн. розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача, складає 111816,11 грн.

Узагальнюючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги щодо помилковості визначення розміру заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, як не є такою підставою і судова постанова про визнання безнадійним податкового боргу, оскільки така постанова Хмельницького окружного суду від 5.08.2009 року є предметом перегляду судом вищих інстанцій. Крім того, як пояснила представник податкового органу в суді, відповідач в декларації, поданій після введення в дію ПК України, сам зазначив розмір заборгованості з врахуванням сум, які в даний час визнає безнадійним боргом і тим самим визнав його.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу фермерського господарства «Рідний край» залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.10.2009 року по справі № 2а-7912/09/2270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : О.М. Гінда

О.Б.Заверуха

Повний текст постанови виготовлено 25.05.2012 р.