Ухвала суду № 24198026, 16.05.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2012 р. Справа № 7894/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Ліщинського А.М. та Запотічного І.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької обл. на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.11.2009р. у адміністративній справі за позовом Виробничо-сільськогосподарського кооперативу «Мир» до Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької обл. про визнання та списання безнадійного податкового боргу, -

В С Т А Н О В И Л А:

17.09.2009р. позивач Виробничо-сільськогосподарський кооператив /ВСГК/ «Мир» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати та списати нарахований та несплачений безнадійний податковий борг по податку з доходів фізичних осіб в сумі 160770 грн. 62 коп. у зв'язку із закінченням строку позовної давності (а.с.3-5).

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.11.2009р. заявлений позов задоволено частково, визнано заборгованість ВСГК «Мир» з нарахованого та несплаченого податку з доходів фізичних осіб в сумі 77459 грн. 82 коп. як безнадійний податковий борг; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.109-111).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач Красилівська міжрайонна державна податкова інспекція /МДПІ/ Хмельницької обл., яка покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заявленого позову (а.с.114-116).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що податковим органом правомірно проводилося зарахування сплачених позивачем платежів в погашення його податкового боргу, а не в сплату поточних зобов'язань перед бюджетом; відповідач не має законних підстав для проведення списання боргу з прибуткового податку громадян, оскільки такий обліковується лише в бухгалтерському обліку платника і не відображається в картці особового рахунку. Такі дії суперечать Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затв. наказом ДПА України № 103 від 14.03.2001р., та Інструкції про порядок ведення державними податковими інспекціями оперативного обліку податків і неподаткових платежів, затв. наказом ДПА України № 174 від 02.04.1999р.

Окрім цього, податковими органами не застосовувалася процедура визнання спірних сум податковим боргом шляхом скерування першої та другої податкових вимог, прийняття рішення про примусове стягнення податкової заборгованості та опису активів.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, 25.08.2009р. позивач ВСГК «Мир» звернувся до відповідача Красилівської МДПІ із заявою про списання безнадійного податкового боргу, в якій просив списати безнадійний податковий борг в загальній сумі 148760 грн. 92 коп., що підтверджується довідкою від 13.07.2009р. та актом перевірки № 119/17-22785208 від 23.03.2009р., складеними податковим органом (а.с.9).

По результатам розгляду вказаної заяви відповідачем скеровано на адресу позивача відповідь № 6241/17-28 від 04.09.2009р., якою вказано на відсутність правових підстав для списання вищевказаного податкового боргу, при цьому зазначено, що вказаний борг податковим органом не обліковується в картках особових рахунків (а.с.3).

Частково задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно наданих доказів загальний борг позивача з прибуткового податку громадян складає 77459 грн. 82 коп. станом на 01.11.2006р.; протягом 2005-2006 років позивачем погашалися поточні платежі по податку з доходів фізичних осіб, однак податковим органом всупереч вимогам закону проводилася зміна призначення платежів та зарахування сплачених коштів в погашення податкового боргу.

Між тим, наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що суперечать фактичним обставинам справи і не в повній мірі відповідають нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Розглядувані правовідносини регулюються приписами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пп.18.2.1. п.18.2 ст.18 цього Закону підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.

Під терміном «безнадійний» слід розуміти, зокрема, податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.

Відповідно до пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 вказаного Закону строк позовної давності визначений тривалістю 1095 днів.

Згідно пп.3.3 п.3 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затв. наказом ДПА України № 103 від 14.03.2001р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), під терміном «безнадійний» податковий борг слід розуміти податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк давності - 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання (рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) на підставі даних обліку).

Відповідно до змісту вищеперерахованих актів списання податкового боргу здійснюється у межах відповідного переліку платежів, а саме:

- податків і зборів (обов'язкових платежів), контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування яких покладено на відповідні контролюючі органи згідно з законодавством;

- усіх видів пені та штрафних санкцій, що зараховуються до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів (у тому числі пені та штрафних санкцій, нарахованих за порушення строків розрахунків під час здійснення операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності), а також плати (процентів) за наданий податковий кредит, які нараховані платникам податків на податковий борг, який визнано безнадійним відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами»;

- пені та сум штрафних санкцій, нарахованих на податковий борг, який визнано безнадійним відповідно до вищевказаного Закону, за період з дня виникнення безнадійного податкового боргу до дня прийняття рішення про списання.

Також наведений Закон не встановлює будь-яких винятків щодо списання податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб, не передбачає таких винятків й Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи вищезазначене, борг по податках і зборах (обов'язкових платежах), який рахується як у картках особових рахунків, так і у платника податків по фактично виплаченій заробітній платі та підтверджений актами документальних перевірок, підлягає списанню як безнадійний податковий борг на загальних підставах.

Разом з тим, матеріалами справи стверджується відсутність податкового боргу позивача по податку з доходів фізичних осіб, оскільки відповідачем в його погашення скеровувалися платежі платника податків, які були призначені для оплати поточних податкових зобов'язань.

Зокрема, наведені обставини стверджуються актом перевірки № 119/17-22785208 від 23.03.2009р., відповідно до якого позивачем перераховано з ІІ кварталу 2008 року по IV квартал 2008 року до бюджету 112179 грн. податку з доходів фізичних осіб (а.с.6-8), відповідно до картки особового рахунку заборгованість, яка зафіксована в акті перевірки від 25.07.2008р., погашена 16.03.2009р.; починаючи з 16.03.2009р., позивачем перераховано до бюджету 93180 грн. 96 коп., станом на 16.10.2009р. заборгованість по акту перевірки від 23.03.2009р. складає 24442 грн. 95 коп., що рахується за період IV кварталу 2008 року (а.с.17-22); відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.10.2009р. по справі № 2а-6283/09/2270/09 стягнуто з позивача в дохід місцевого бюджету 28153 грн. 91 коп. податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб за період з 01.04.2008р. по 31.12.2008р. (а.с.102-105).

Із зазначеного випливає, що контролюючий орган в порушення вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» самостійно визначав черговість платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Виходячи із викладеного, податковий борг, який підлягає списанню та/або розстроченню згідно з пп.18.2.1 п.18.2 ст.18 вищевказаного Закону, повинен бути відновлений контролюючим органом на особовому рахунку платників податків на підставі даних бухгалтерського обліку платників податків, підтверджених актами перевірок контролюючих органів, що створило б умови для списання такого податкового боргу.

Разом з тим, позивач дії податкового органу щодо самостійного зарахування сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, в установленому порядку не оскаржував, а питання правомірності таких виходить за межі предмету заявленого позову.

Окрім цього, сформульовані позовні вимоги (визнання та скасування податкового боргу) вказують на те, що задоволення таких фактично призведе до підміни судом повноважень податкового органу та прийняття рішення про визнання податкового боргу безнадійним та списання податкового боргу, тобто, рішень які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції суб'єкта владних повноважень.

При цьому, суд вправі визнати дії податкового органу щодо відмови у списанні безнадійного податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій, нарахованих на вказану суму податкового боргу, протиправними; зобов'язати податковий орган списати безнадійний податковий борг, а також пеню та штрафні санкції, нараховані на вказану суму податкового боргу.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.ст.94, 160, 195-197, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької обл. задоволити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.11.2009р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Виробничо-сільськогосподарського кооперативу «Мир» до Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької обл. про визнання та списання безнадійного податкового боргу, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: А.М.Ліщинський

І.І.Запотічний