Ухвала суду № 24198012, 08.05.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2012 р. Справа № 135440/11

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Довгополова О.М.,

Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Ігнатович Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Датський текстиль» компанії «ПВН Холдінг А/С» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року в адміністративній справі № 2а-7150/11/1370 за позовом дочірнього підприємства «Датський текстиль» компанії «ПВН Холдінг А/С» до державної податкової інспекції в Сокальському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення в частині суми грошового зобов'язання за штрафними санкціями,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2011 року дочірнє підприємство «Датський текстиль» компанії «ПВН Холдінг А/С» (далі - ДП «Датський текстиль») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом та просило скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Сокальському районі Львівської області (далі - ДПІ в Сокальському районі) за № 0000092301/0 від 14.01.2011 року в частині суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 26063,25 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що вказане податкове повідомлення-рішення не відповідає фактичним обставинам справи та діючому законодавству, оскільки в період, що перевірявся, діяв Закон України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон № 2181-III) та Закон України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334/94-ВР). Однак, податковою інспекцією до правопорушення, вчиненого до 01.01.2011 року, тобто до набуття чинності Податковим кодексом України, застосовано штрафні (фінансові) санкції, передбачені главою 11 розділу II Податкового кодексу України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеною постановою, її оскаржив позивач ДП «Датський текстиль», який вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні всіх обставин у справі, а висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення позовних вимог. Апелянт просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що суд першої інстанції не врахував того, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачу невірно визначено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями, оскільки, на час виявлення та вчинення правопорушення діяв Закон, згідно пп.17.1.3 п.17.1. ст.17 якого - у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Таким чином штрафна (фінансова) санкція у даному випадку, враховуючи розмір основного платежу в сумі 104 253,00 грн., у відповідності до Закону № 2181-III мала б становити 10 425,30 грн., а відтак застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 26 063,25 грн. згідно з п.123.1 статті 123 Податкового Кодексу України суперечить статті 58 Конституції України та не є більш м'якою санкцією, ніж та, що була передбачена Законом № 2181-III, що діяв на час виявлення та вчинення правопорушення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга є безпідставна і не належить до задоволення з наступних міркувань.

Згідно зі ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що у грудні 2010 року ДПІ в Сокальському районі проведено планову виїзну перевірку ДП «Датський текстиль» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року, про що складений акт перевірки №3/2301/31588791 від 05.01.2011 року.

Вказаною перевіркою встановлено, що позивачем порушено п.5.1, п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 104253,00 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2010 року в сумі 104253,00 грн.

На підставі акту перевірки та відповідно до встановлених порушень відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000092301/0 від 14.01.2011 року, яким для ДП «Датський текстиль» визначено 104253,00 грн. податку на прибуток і 26063,25 грн. штрафної санкції.

Позивач, не погоджуючись із вибором ДПІ в Сокальському районі закону, згідно з яким дочірньому підприємству «Датський текстиль» визначено штрафну санкцію, оскаржує податкове повідомлення-рішення № 0000092301/0 від 14.01.2011 року лише в частині нарахування 26063,25 грн. штрафної санкції.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ в Сокальському районі правильно нараховано штраф для позивача, оскільки застосування ст.123 Податкового кодексу України, в даному випадку є застосуванням більш м'якшої санкції ніж та, яка була передбачена Законом № 2181-III, що діяв на час виявлення та вчинення порушення.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними, виходячи з наступного.

Згідно із п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону № 2181-III, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Водночас при визначенні розміру штрафних санкцій за розглядуване податкове правопорушення слід ураховувати таке.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Законом № 2181-III було передбачено сплату порушником штрафу в розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Враховуючи суму заниженого податку на прибуток в розмірі 104253,00 грн. та те, що він занижувався протягом ІІІ кварталу 2010 року, штраф за Законом № 2181-III міг становити 31275,90 (10425,30грн. х 3) грн.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за вчинення такого самого порушення передбачено накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. І відповідно в даному випадку становив 26063,25 грн.

Таким чином, Податковий кодекс України, на відміну від Закону № 2181-III, пом'як-шує відповідальність особи щодо розміру штрафу.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

У відповідності до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Датський текстиль» компанії «ПВН Холдінг А/С» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року в адміністративній справі № 2а-7150/11/1370, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й. Коваль

Судді О.М.Довгополов

В.В.Святецький

Ухвала в повному обсязі складена 11 травня 2012 року.