Постанова № 24197525, 25.04.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 р. Справа № 24269/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатович Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2009 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту» до державної податкової інспекції у м. Львові про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В :

закрите акціонерне товариство «Завод комунального транспорту» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Львові( на даний час правонаступник - спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Львові Держаної податкової служби) в якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення відповідача № 132301/0/6705, № 122301/0/6706 та № 142301/0/6704 від 04 квітня 2008 року та Акт перевірки №25/23-2/32483661 від 17.03.2008 року

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції закрите акціонерне товариство «Завод комунального транспорту» оскаржило його в апеляційному порядку,

В апеляційній скарзі зазначає, що державною податковою інспекцією м. Львова проведено невиїзну документальну перевірку закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за період з 01.01.2006 року по 30.06.2007 року за наслідками якої складено Акт №25/23-2/32483661 від 17.03.2008 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №132301/0/6705 від 04.04.2008 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 924 850,50 грн. (з них основний платіж - 616 567,00 гри., штрафні санкції - 308 283,50 грн.), податкове повідомлення-рішення №142301/0/6704 від 04.04.2008 року, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 1 203 994,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №122301/0/6706 від 04.04.2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок в установі банку) з податку на додану вартість в розмірі 108 790,00 грн. (з них за березень 2006 року - 1 684,00 грн. та лютий 2007 року - 107 106,00 грн.).

Апелянт не погоджується з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, які не відповідають п.4 висновку акту перевірки №25/23-2/32483661 від 17.03.2008 року та діючому законодавству.

Крім того для проведення невиїзної перевірки за період з 01.01.2006 року по 30.06.2007 року у відповідача не було законних підстав, оскільки актом №204/23-2/32483661 від 24.12.2007 року було вже проведено виїзну планову перевірку ЗАТ «Завод комунального транспорту» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 30.06.2007 року тими ж самими працівниками ДПІ м. Львова і ніяких порушень по нарахуванню та сплаті ПДВ не було виявлено. При здійсненні виїзної планової перевірки перевірялись не лише податкові декларації, а й усі первинні документи на підприємстві.

У висновку акту перевірки №25/23-2/32483661 встановлено порушення, які не відповідають дійсності та не підтверджуються документально в описовій частині даного акту.

Відповідач визначив у вищезгаданих податкових повідомленнях-рішеннях сплатити податкові зобов'язання в сумі 924 850,50 грн. та 1 203 994,00 грн., які навіть не відображені та необгрунтовані в акті від 17.03.2008 року. Також незаконно зменшено суму бюджетного відшкодування за березень 2006 року на суму 1 684,00 грн. та за лютий 2007 року на суму 107 106,00 грн., хоча позивач самостійно вніс уточнення в податкові декларації ще до початку проведення перевірки і це добре було відомо відповідачу.

Крім того апелянт зазначає, що 22.05.2006 року ухвалою господарського суду Львівської області відкрито провадження у справі №6/77-5/100 про банкрутство закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту». Згідно п.4 даної ухвали з моменту прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів. Це ж твердження підтверджується абз.4 п.4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» згідно якого не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Даних обставин не було досліджено судом першої інстанції, тому з огляду на викладене просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є правонаступником ЗАТ «Львівський автомобільний завод». Ухвалою господарського суду Львівської області від 22.05.2006 р. у справі №6/77-5/100 було відкрито провадження у справі про банкрутство позивача і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Згідно Акту №25/23-2/32483661 від 17.03.2008 р. «Про результати невиїзної документальної перевірки ЗАТ «Завод юмунального транспорту» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за період з 01.01.2006 року по 30.06.2007 року» податковий орган констатував порушення позивачем вимог пп. 7.7.1., 7.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження суми податку на додану вартість за березень 2006 р. - на 1684 грн.; за травень 2006 р. - на 20 грн., за серпень 2006 р. - на 3214 грн., за грудень 2006 р. - на 601357 грн., за червень 2007 р. - на 11976 грн., лютий 2007 р. - на 107106 грн. Також в порушення п. 17.2. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивач не донарахував штраф у розмірі 5% від суми заниження податкового зобов'язання - 76144,05 грн. (з суми 1522881 грн.).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог та відхиляючи доводи позивача, що зазначений період вже був перевірений відповідачем, про що був складений акт №204/23-2/32483661 від 24.12.2007 р., суд першої інстанції виходив з того, що як зазначено в акті від 17.03.2008 р., відповідачем проведена невиїзна перевірка на підставі п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу» згідно якого органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки(на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі). Належних доказів того, яка саме норма закону і якими саме діями внаслідок проведення такої перевірки була така порушена, суду першої інстанції не надано. Крім того суд першої інстанції вважав, що позивачем необґрунтовано стверджено про невідповідність оспорюваних податкових повідомлень-рішень фактичним обставинам справи та змісту акту перевірки. Належних доказів відсутності стверджуваних в акті порушень закону суду не надано. Крім того не доведено поширення на зазначені в оспорюваних рішеннях зобов'язання мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Проте колегія суддів з такими доводами суду першої інстанції не погоджується.

Згідно спірного акту перевірки, податковим органом встановлено заниження позивачем суми податку на додану вартість за березень 2006 р. - на 1684 грн.; за травень 2006 р. - на 20 грн., за серпень 2006 р. - на 3214 грн., за грудень 2006 р. - на 601357 грн., за червень 2007 р.- на 11976 грн., лютий 2007 р.- на 107106 грн.

При цьому колегія суддів зазначає, що у відповідності до вимог п.п. 2.3.2. п. 2.3. п. 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. До акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Згідно пп. 2.3.4. п. 2.3. п.2 вказаного Порядку не допускається відображення в акті перевірки необгрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.

В акті камеральної перевірки відсутні розрахунки виявлених порушень та посилання на те, по яких саме контрагентах і господарських операціях відповідачем було встановлено порушення, не вказано на підставі яких документів податковим органом їх встановлено тощо.

В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факти порушень позивачем податкового законодавства та правомірність оскаржуваних рішень податкового органу.

Крім того суд апеляційної інстанції зазначає, що державною податковою інспекцією у місті Львові було проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Завод комунального транспорту» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 30.06.2007 року, за результатами якої складено Акт № 204/23-2/32483661 від 24.12.2007 року, який мається у матеріалах даної справи, і згідно якого предметом такої виїзної планової перевірки, окрім іншого, була також перевірка правильності нарахування та сплати позивачем податку на додану вартість.

Отже державною податковою інспекцією у місті Львові уже проводилась планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 30.06.2007р., в тому числі і питань, що охоплювались камеральною перевіркою, при цьому будь-яких порушень норм закону чи інших нормативних актів, що регулюють нарахування та сплату податку на додану вартість відповідачем в ході планової документальної перевірки встановлено не було. Таким чином ДПІ у місті Львові фактично проведено повторну перевірку діяльності ЗАТ «Завод комунального транспорту» за період з 01.01.2006р. по 30.06.2007р.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі). Згідно абз. 3 п. 1.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005, чинного на час спірних правовідносин невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі. Крім того Відповідно до п. 4 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності», вищестоящий контролюючий орган може за власною ініціативою перевірити достовірність висновків нижчестоящого контролюючого органу шляхом перевірки документів обов'язкової звітності суб'єкта підприємницької діяльності або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом. Вищестоящий контролюючий орган вправі прийняти рішення щодо повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного суб'єкта, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. Державна податкова адміністрація України вправі прийняти рішення про проведення повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності у разі, коли таке рішення оформляється наказом за підписом її Голови. Зазначені обставини для повторної перевірки відсутні, а отже відповідач фактично здійснив повторну перевірку діяльності позивача без наявних для того підстав та з перевищенням наданих йому повноважень, що суперечить п.4 вище згаданого Указу Президента України.

З огляду на викладене, а саме, відсутність підстав для проведення невиїзної документальної перевірки платника податків, за результатами якої прийнято оскаржувані рішення, невідповідність висновків акту перевірки фактичним обставинам справи, недоведеністю податковим органом правомірності та обгрунтованості своїх рішень, податкові повідомлення-рішення № 132301/0/6705 від 04.04.2008 р. № 122301/0/6706 від 04.04.2008 р. та № 142301/0/6704 від 04.04.2008 р. слід визнати протиправними та скасувати їх.

Однак колегія суддів зазначає, що згідно ч.1 та ч.2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Акт перевірки податкового органу не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому провадження у справі в частині позовних вимог про визнання нечинним Акту перевірки №25/23-2/32483661 від 17.03.2008 року підлягає закриттю.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що постанову суду першої інстанції слід скасувати, бо така прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а позовні вимоги задовольнити частково.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ч. 4 ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст. 203, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту» - задовольнити частково, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2009 року у справі № 2а-8220/09/1370 - скасувати.

Позов закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту» задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Львові № 132301/0/6705 від 04.04.2008 року, № 122301/0/6706 від 04.04.2008 року, № 142301/0/6704 від 04.04.2008 року. В частині позовних вимог про визнання нечинним Акту перевірки №25/23-2/32483661 від 17.03.2008 року провадження у справі - закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст постанови виготовлений 28.04.2012 року