Вирок № 24193631, 15.05.2012, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 1-151/11

ВИРОК Провадження № 1/603/55/12

І м е н е м У к р а ї н и

15.05.2012 року. Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . Яковлєва О.С.

при секретарях . . . . . . . . . . . . . . . . . . Слабик О.М., Бондарчук Н.О.

з участю прокурора . . . . . . . . . . . . . . Кулик О.В.

потерпілих/цивільних позивачів . . . .ОСОБА_5, ОСОБА_6

представника потерпілого . . . . . . . . . ОСОБА_7

захисника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бердичева Житомирської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, студента першого курсу ПТУ-30 с. Турчинівка Чуднівського району, неодруженого, непрацюючого, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_2, раніше не судимого,

за ч. 2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в :

27 серпня 2010 року близько 12 год. 20 хв. ОСОБА_9, керуючи технічно справним автомобілем "ЗАЗ-110557", державний номер НОМЕР_3, з перевищенням допустимої швидкості рухався по правій смузі проїзної частини вул. Волочаївської в напрямку вул. Свердлова в м. Бердичеві. Наближаючись до будинку № 112 вказаної вулиці, ОСОБА_9 проявив безпечність і неуважність до дорожньої обстановки та її змін, невірно оцінив дорожню обстановку і, в порушення вимог пп. 1.5, 2.3 «б», 12.1, 12.3, 12.4, 12.9 «б»Правил дорожнього руху України, введених в дію з 01.01.02, в момент виявлення перешкоди, маючи технічну можливість запобігти наїзду на пішохода при русі з допустимою швидкістю, своєчасно не застосував термінове гальмування та поблизу вказаного вище будинку передньою правою частиною керованого ним транспортного засобу скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_10, яка в цей час перетинала проїзну частину зліва направо по ходу руху автомобіля.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження у вигляді крововиливу під оболонки мозку, множинних переломів ребер з пошкодженням тканини легень, розриву серця, перелому хребта з пошкодженням спинного мозку, розриву печінки, множинних саден, крововиливів, ран на голові, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинному зв'язку з її смертю.

Порушення водієм ОСОБА_9 вимог пп. 1.5, 2.3 «б», 12.1, 12.3, 12.4, 12.9 «б»Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку із створенням аварійної обстановки та виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, однак з наданих суду показань вбачається, що ОСОБА_9 свою вину не визнає, так як вказує, що їхав згідно правил дорожнього руху, вимог ПДР не порушував та вжив всіх необхідних та можливих заходів для запобігання наїзду, але не зміг його уникнути через порушення пішоходами правил дорожнього руху. Підсудний показав, що 27 серпня 2010 року він їхав на автомобілі Таврія пікап по вул. Волочаївській в м. Бердичеві. В його автомобілі був один малолітній пасажир, 7 років. Автомобіль був технічно справний. Він себе почував добре. Опадів не було. Проїзна частина була сухою. На автомобілі він рухався посередині правої смуги зі швидкістю приблизно 75 км/год. Наблизившись до перехрестя, зменшуючи перед перехрестям швидкість руху шляхом відпускання педалі швидкості, він побачив, що перед ним біля лівого краю проїжджої частини стояв маршрутний автобус "Івеко" синього кольору, довжиною приблизно 14 м. Коли він передньою частиною свого автомобіля порівнявся з передньою частиною маршрутного автобуса, що вже розпочав рух та включив поворот ліворуч, то побачив, що з-за задньої частини маршрутки в темпі швидкого кроку зліва направо відносно напрямку його руху проїжджу частину перетинали невідомі йому жінка похилого віку та малолітня дівчинка. Жінка була першою до нього, дівчинка -другою. Тоді він почав екстрено гальмувати, колеса заклинило, автомобіль понесло юзом, але уникнути наїзду не вдалось і передньою правою частиною свого транспортного засобу під час гальмування він скоїв наїзд на жінку, а також на малолітню дівчинку. Наїзд на пішоходів стався приблизно посередині правої смуги руху. Після наїзду на пішоходів він відпустив гальма і його автомобіль, проїхавши приблизно 5 м., зупинився на зустрічній смузі. Після цього він залишався на місці ДТП до приїзду швидкої медичної допомоги і працівників міліції. В подальшому він і його брат матеріально допомогли на лікування постраждалої дівчинки і родичам загиблої жінки на поховання тої на загальну суму 17100 грн. На його думку він зробив все можливе, щоб уникнути наїзду.

Незважаючи на невизнання вини підсудним, його вина повністю підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.

Так, потерпіла ОСОБА_5, будучи допитаною в залі суду показала, що 27 серпня вона знаходилась на роботі, їй зателефонували і сказали, що з її матір'ю ОСОБА_10 погано. Тоді вона відразу поїхала додому, але матері вдома не виявилось. Від свого сина вона дізналась, що її матір збив автомобіль. Тоді вона побігла до місця ДТП, де побачила на дорозі свою матір, як вже була без ознак життя та вкрита простинею. Після поховання брат водія автомобіля, який збив її матір і племінницю, надав їм матеріальну допомогу на поховання матері. З приводу заподіяної їй і невідшкодованої шкоди вона бажає заявити цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, оскільки матір у них була головою сім'ї і після смерті матері до цього часу вона не може прийти до тями.

З показань потерпілого ОСОБА_6 вбачається, що в той день він приїхав на рибалку. Десь після 12 години йому зателефонувала кума та повідомила про трагедію, а саме що автомобіль збив його матір та доньку. Коли він приїхав на місце ДТП, мати вже лежала накритою, а доньку повезли в лікарню. Дійсно його особисто давали 8000 грн. на поховання матері, а також по чекам на лікування доньки. Розписку писав підсудному, але був на той час у шоковому стані. Йому заподіяна моральна шкода, оскільки загинула його матір, яка йому була дуже дорогою людиною.

Під час допиту в судовому засіданні свідка ОСОБА_11 встановлено, що в той день в період між 12 і 13 годиною він на автомобілі «Таврія»рухався по пров. Шелушкова і під'їхав до перехрестя з вул. Волочаївською. На перехресті він мав повернути ліворуч. В цей час зліва від себе він побачив легковий автомобіль «Таврія», пікап білого кольору, який рухався по вул. Волочаївській в напрямку перехрестя. Справа перед перехрестям на вул. Волочаївській знаходився маршрутний автобус, який не рухався. Він ще вагався, чи виїжджати на перехрестя, так як біла «Таврія»рухалась доволі швидко. Тоді він виїхав перед білою «Таврією»на перехрестя, не створюючи їй ніяким чином перешкоди, так як вона була ще далеко, та повернув ліворуч. В цей момент він почув звук гальмування коліс автомобіля і в ліве дзеркало заднього огляду побачив, що автомобіль «Таврія», передньою частиною збив двох пішоходів, які від удару підлетіли вгору. Як саме рухалась «Таврія»та пішоходи до наїзду не бачив, бачив лише як пішоходи вже підлетіли. Автомобіль «Таврія»зупинився вже на зустрічній смузі руху. Тоді він зупинився і під'їхав на місце цієї ДТП. Потім він зателефонував в швидку медичну допомогу, але йому там сказали, що швидка вже виїхала. В той день дощу не було, ям на перехресті він не бачив.

Свідок ОСОБА_12 під час допиту в ході судового слідства за участю педагога пояснила, що влітку 2010 року вона з бабусею ОСОБА_10 пішли до куми бабусі. Коли повертались, то по вул. Волочаївській зустріли знайому бабусі. Бабуся з знайомої поговорили, а потім біля них зупинився маршрутний автобус. Тоді бабусина знайома сіла до автобуса, а вони з бабусею пішли далі додому. Пройшовши кілька метрів за маршрутку по тротуару, вони повернули праворуч і в темпі спокійного кроку почали дещо під кутом переходити проїзну частину. Коли вони почали переходити, то маршрутка стояла і їм з бабусею ні зліва, ні справа огляд не закривало. Бабуся йшла з правої сторони і тримала її за руку. Вийшовши з-за автобуса і дійшовши до середини дороги, вона побачила, що справа від них за перехрестям в їхню сторону рухався якийсь автомобіль. Цей автомобіль настільки швидко їхав, що вони з бабусею не встигли нічого зробити, а автомобіль їхав прямо на них. Після цього даний автомобіль збив її і бабусю, і що було далі вона не пам'ятає, бо втратила свідомість та прийшла в себе в лікарні. Перебувала в лікарні десь дві неділі, водій, який її збив до лікарні не приходив. В день ДТП було сонячно, дощу не було. Асфальт був сухий. Інших транспортних засобі, крім маршрутки і автомобіля, який їх збив, на дорозі не було.

Як показав в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 в той день, приблизно восени 2010 року, він працював на маршрутному автобусі «Івеко», державний номер НОМЕР_1. Близько 12 години він рухався по вул. Волочаївській та під'їхав до перехрестя з 4-м пров. Шелушкова. Зупинився, щоб підібрати пасажирку. Знаку зупинки в тому місці на той час не було, але по їхніх документах в цьому місці існувала зупинка. На правому тротуарі в тому місці стояло троє людей, жінку похилого віку, дівчину і більш дорослу дівчину. До нього сіла лише одна дівчина. Після цього він подивився в ліве дзеркало заднього огляду, а потім вперед на проїзну частину та почав рух. В цей момент він побачив, що назустріч йому рухався автомобіль «Таврія». Перед перехрестям автомобіль «Таврія»швидкості руху не зменшував. На його думку як водія зі стажем, швидкість автомобіля «Таврія»була в межах дозволеного, можливо трішки більше. Коли його проїхав автомобіль «Таврія», він почув звук різкого гальмування і в ліве дзеркало заднього огляду побачив як автомобіль на своїй смузі руху збив двох пішоходів. Як саме рухались пішоходи, та як їх збив автомобіль «Таврія»він не бачив, так як не дивився, але напевно передньою частиною. Після наїзду цей автомобіль зупинився на зустрічній смузі. Він вийшов з автобуса подивився, а далі поїхав по маршруту, так як знав, що повернеться.

Будучи допитаним в залі суду свідок ОСОБА_14 пояснив, що працює водієм в радіо-таксі 0-62. Влітку 2010 року вдень він на автомобілі «ВАЗ-21099»приїхав до перехрестя вул. Волочаївської з 4-м провулком Шелушкова, де зупинився і чекав замовлення. Автомобіль стояв передом до вул. Волочаївської. Він побачив, що перед цим перехрестям біля правого краю проїзної частини вулиці Волочаївської та відповідно зліва від нього зупинився маршрутний автобус. В цей момент по вулиці Волочаївській рухався автомобіль «Таврія», типу пікап, білого кольору. Швидкість автомобіля на його думку становила приблизно 60 км/год. Коли він почув писк гальм і подивився на дорогу, «Таврія»вже була на перехресті. Чи дійсно автомобіль гальмував або чи пригальмовував, він сказати не може, так як подивився вже тоді, коли автомобіль «Таврія»понесло юзом і автомобіль збив двох пішоходів, які під кутом перетинали дорогу позаду маршрутки. Пішоходами були жінка похилого віку і малолітня дівчинка, які вже знаходились на смузі руху автомобіля «Таврія». Темпу руху пішоходів він сказати не може, так як не дивився. Автомобіль «Таврія», коли його несло юзом, на смузі свого руху передньою частиною здійснив наїзд на жінку і дівчинку. Після наїзду пішоходи впали на капот автомобіля, відлетіли та впали на проїзну частину. Тоді він через диспетчера радіотаксі викликав швидку медичну допомогу і працівників міліції.

Крім того, вина підсудного ОСОБА_9 також підтверджується:

- даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 27.08.10 зі схемою та фототаблицею до нього, при проведенні якого встановлено місце скоєння злочину, зафіксовано розташування транспортного засобу, слідів гальмування, деталей одягу та взуття потерпілих, осипу лакофарбового-покриття та уламків від автомобіля на місці пригоди -на відстані 3,3 м від лівого кута будинку № 112 по вул. Волочаївській в м. Бердичеві та 3,3 м від правого краю проїжджої частини (по напрямку руху до вул. Свердлова) виявлено початок сліду гальмування лівих коліс автомобіля "ЗАЗ-110557", державний номер НОМЕР_3, довжиною 17,5 м. На відстані 0,5 м від початку вказаного сліду та 2,1 м від правого краю проїжджої частини виявлено початок сліду гальмування правих коліс цього ж автомобіля довжиною 15,4 м. На відстані 13,1 м від початку сліду гальмування правих коліс автомобіля та 1,9 м від правого краю проїжджої частини виявлено осип лакофарбового покриття білого кольору та уламків прозорого скла з передньої правої фари автомобіля "ЗАЗ-110557", державний номер НОМЕР_3, розміром 27,1x5,7 м. На відстані 39,4 м від початку сліду гальмування лівих коліс автомобіля на лівій смузі руху виявлено пошкоджений автомобіль "ЗАЗ-110557", державний номер НОМЕР_3. На відстані 13,3 м від місця закінчення сліду гальмування лівих коліс справа від них на перехресті вул. Волочаївської з вул. Металістів виявлено труп ОСОБА_10, що вказує на місце виникнення пригоди та наїзду на пішохода ОСОБА_10, а саме на смузі руху транспортного засобу в напрямку вул. Свердлова (а.с. 4-14);

- даними протоколу огляду транспорту від 27.08.10 з фототаблицею до нього, з якого вбачається, що на автомобілі "ЗАЗ-110557", державний номер НОМЕР_3, виявлено механічні пошкодження у вигляді деформації капота в передній частині зліва та справа, передньої правої стійки, розбиття лобового скла, скла передньої правої фари, переднього бампера справа, відриву правого дзеркала заднього огляду (а.с. 15-20);

- даними копій карт виїзду швидкої медичної допомоги від 27.08.10, згідно з якими о 12 год. 25 хв. 27.08.10. було прийнято повідомлення про ДТП на вул. Волочаївській. За результатами виїзду потерпілій ОСОБА_15 поставлено діагноз ЗЧМТ, струс головного мозку?, забій грудної клітки справа, забійне садно скронево-тім'яної ділянки справа. Констатовано смерть ОСОБА_10 (а.с. 36, 37);

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 04.10.10 зі схемою до нього за участю водія ОСОБА_9, в ході якого він розповів та показав про обставини ДТП, зокрема визначено місце наїзду на пішохода ОСОБА_10 зі слів ОСОБА_9 і темп її руху по проїжджій частині до моменту наїзду автомобіля на неї. Дані протоколу про місце зіткнення, механізм руху транспортного засобу ОСОБА_9, а також темп та час руху потерпілої перед зіткненням не суперечать встановленим обставинам справи (а.с. 47-48). В ході судового слідства підсудний ОСОБА_9 повністю підтвердив дані наведеного протоколу, вказавши, що все відбувалось саме так, як зазначено у цьому протоколі і всі заміри є вірними;

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 04.10.10 зі схемою до нього, за участю водія ОСОБА_13, в ході якого він розповів та показав про обставини ДТП, зокрема зі слів свідка визначено місце наїзду на пішохода ОСОБА_10 автомобілем "ЗАЗ-110557", державний номер НОМЕР_3, та розташування автобуса "IVECO", д.н.НОМЕР_1, під його керуванням на час ДТП. Дані протоколу є приблизними, оскільки свідок в залі суду зазначив, що не слідкував ні за рухом пішоходів, ні за рухом автомобіля "ЗАЗ-110557", державний номер НОМЕР_3, до часу, коли почув звук гальм, і лише бачив, як автомобіль «ЗАЗ»вже збиває пішоходів. На місці події не залишався, участі в проведенні огляду місця події не приймав. Дані протоколу про час, механізм руху транспортного засобу не суперечать доказам у справі та відповідають наданим свідком показанням в залі суду (а.с. 52-53);

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 04.10.10 зі схемою до нього, за участю водія ОСОБА_14, в ході якого він розповів та показав про обставини ДТП, зокрема зі слів свідка визначено місце наїзду на пішохода ОСОБА_10 і розташування маршрутного автобуса на час ДТП. Дані протоколу є приблизними, оскільки свідок в залі суду зазначив, що не слідкував ні за рухом пішоходів, ні за рухом автомобіля "ЗАЗ-110557", державний номер НОМЕР_3, до часу, коли почув звук гальм, і лише бачив, як автомобіль «ЗАЗ»вже збиває пішоходів. На місці події не залишався, участі в проведенні огляду місця події не приймав. Дані протоколу про час, механізм руху транспортного засобу не суперечать доказам у справі та відповідають наданим свідком показанням в залі суду (а.с. 55-56);

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 09.10.10 зі схемою до нього, в присутності педагога за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_12, в ході якого вона розповіла та показала про обставини ДТП. При проведенні слідчої дії визначено відстань, яку вона разом з ОСОБА_10 подолали до місця наїзду на них автомобіля, а також темп їхнього руху через проїзну частину до ДТП. Дані протоколу відповідають наданим свідком показанням в залі суду, протоколу огляду місця події від 27.08.10 та іншим матеріалам справи (а.с. 61-62). В ході судового слідства під час допиту як свідків і ОСОБА_12, і ОСОБА_16, ст. слідчий ВР ДТП СУ УМВС, вказали, що при проведенні слідчої дії свідок за присутності педагога детально розповіла та показала на місці обставини пригоди, протокол був записаний зі слів дівчинки, заяв зауважень не надходило;

- даними висновку судово-медичної експертизи № 1319 від 30.10.10, згідно з яким при дослідженні трупу ОСОБА_10 виявлено тілесні ушкодження у вигляді крововиливу під оболонки мозку, множинних переломів ребер з пошкодженням тканини легень, розриву серця, перелому хребта з пошкодженням спинного мозку, розриву печінки, множинних саден, крововиливів, ран на голові, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя та знаходяться в прямому причинному зв'язку з її смертю. Смерть ОСОБА_10 настала внаслідок тупої сполучної травми грудної клітки та живота, яка супроводжувалась переломами ребер з пошкодженням тканини легені, крововиливом під оболонки мозку, здавленням тканини головного мозку, переломом хребта в грудному відділі з пошкодженням спинного мозку, розривом серця та печінки. Дані тілесні ушкодження спричинені від дії тупих твердих предметів, є смертельними. Спричинення даних тілесних ушкоджень за обставин, вказаних в постанові, тобто 27.08.10 при наїзді автомобілем, не виключається можливим. При токсикологічному дослідженні крові ОСОБА_10 етиловий та інші спирти не виявлені. Враховуючи локалізацію, характер ушкоджень, дані матеріалів справи, потерпіла по відношенню до травмуючого фактору знаходилась спиною та дещо правою стороною, чи наближене до цього, що підтверджує перебування загиблої ближче до автомобіля ніж свідка ОСОБА_12 при русі правим боком до автомобіля (а.с. 100-101);

- даними висновку медико-криміналістичної експертизи № 161-МК від 22.09.10, відповідно до якого на всій поверхні підошви босоніжок ОСОБА_12 виявлено неоднорідне накладання речовини сірого кольору, що схожа на ґрунт. На підошві правого босоніжка у п'яточній і носочній частині виявлені ділянки зі слідами ковзання у вигляді поздовжніх смуг з напрямком спереду назад. На підошві лівого босоніжка в п'яточній частині виявлено ділянку зі слідами ковзання у вигляді косо-поздовжніх смуг з напрямком спереду назад справа наліво. Не виключається можливим, що в момент первинного контакту з травмуючим фактором потерпіла ОСОБА_12 знаходилась у вертикальному чи близькому до нього положенні, рухалась та була обернена до травмуючого фактору правою поверхнею тіла (а.с. 115-116);

- даними висновку медико-криміналістичної експертизи № 162-МК від 22.09.10, згідно з яким на всій поверхні тапок ОСОБА_10 виявлено неоднорідне накладання речовини сірого кольору, що схожа на ґрунт. На підошві правого тапка по зовнішньому краю виявлена ділянка, що захоплює п'яточну і проміжну частину тапка, та має сліди ковзання у вигляді поперечних смуг з напрямком зліва направо. На підошві лівого тапка в п'яточній частині від зовнішнього краю виявлено ділянку зі слідами ковзання у вигляді косо-поздовжніх смуг ззаду наперед зліва направо Не виключається можливим, що в момент первинного контакту з травмуючим фактором потерпіла ОСОБА_10 знаходилась у вертикальному чи близькому до нього положенні, рухалась та була обернена до травмуючого фактору правою боковою поверхнею тіла (а.с. 121-122);

- даними висновку судової експертизи технічного стану автомобіля «ЗАЗ-110557», державний номер НОМЕР_3, № 3/403 від 05.10.10, при проведенні якої встановлено, що на момент огляду і до ДТП робоча гальмівна система, рульове керування та ходова частина автомобіля "ЗАЗ-110557", державний номер НОМЕР_3, знаходились в технічно працездатному стані. В процесі дослідження технічного стану автомобіля "ЗАЗ-110557", державний номер НОМЕР_3, не встановлено будь-яких характерних ознак раптової відмови або технічних несправностей систем, вузлів, агрегатів і деталей, що впливають на безпеку дорожнього руху, які могли б знаходитись в причинному зв'язку з виникненням аварійної обстановки і даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 129-135);

- даними висновку судової експертизи обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди (судової автотехнічної експертизи) № 3/502 від 26.10.10, згідно з яким наїзд на пішоходів відбувся на відстані біля 3,3-3,4 м. перед початком розташування осколків скла та на відстані 2,5-3,0 м від правого краю проїжджої частини (по напрямку руху автомобіля "ЗАЗ- 110557'). Розрахункова швидкість руху автомобіля "ЗАЗ-110557", державний номер НОМЕР_3, до моменту початку гальмування визначається біля 60…63,5 км/год. В наведених дорожніх умовах водій автомобіля "ЗАЗ-110557", державний номер НОМЕР_3, ОСОБА_9 як при допустимій швидкості руху (60 км/год.), так і при розрахунковій швидкості (60,9...63,5 км/год.) мав технічну можливість попередити наїзд на пішоходів шляхом застосування своєчасного термінового гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху. З технічної точки зору в діях водія автомобіля "ЗАЗ-110557", державний номер НОМЕР_3, ОСОБА_9 вбачається невідповідність дій вимогам п. 12.3 та п. 12.4 Правил дорожнього руху України. Відстань, на якій знаходився автомобіль "ЗАЗ-110557", державний номер НОМЕР_3, від місця наїзду на пішоходів в момент початку реакції водія на небезпеку для руху розраховується близько 19,9...32,8 м. Покази водія автомобіля "ЗАЗ-110557", державний номер НОМЕР_3, ОСОБА_9 в тій частині, що в момент виходу пішоходів з-за задньої частини автобуса, автомобіль під його керуванням знаходився на відстані 14,5 м від місця наїзду, з технічної точки зору не ґрунтовні. З технічної точки зору в причинному зв'язку зі створенням аварійної обстановки і виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди є невідповідність дій водія автомобіля "ЗАЗ-110557", державний номер НОМЕР_3, ОСОБА_9 вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України (а.с. 142-148). Допитаний в залі суду експерт ОСОБА_17, начальник відділу НДЕКЦ при УМВС, який проводив експертизу, підтвердив висновки експертизи, заслухавши доводи та запитання захисту наполягає, що в даному випадку саме невідповідність дій водія з технічної точки зору в причинному зв'язку зі створенням аварійної обстановки і виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. При проведенні експертизи враховувались показання не лише свідка ОСОБА_12, але всі ніші матеріали справи. Основна задача експертизи і експерта встановити чи міг водій уникнути зіткнення за проміжок часу з моменту виникнення небезпеки для руху. Слідчим було проведено відтворення обстановки та обставин події як свідком ОСОБА_12, так і з водієм ОСОБА_9 Навіть по показанням водія ОСОБА_9, згідно з якими суттєво зменшено час виникнення та існування небезпеки для руху -часу з моменту появи в полі зору рухомих об'єктів, що перетинають дорогу, по відношенню до показань ОСОБА_12, все рівно ОСОБА_9 мав технічну можливість уникнути наїзду, а за даних показань свідка ОСОБА_12 -тим більше мав таку змогу. Оцінка дій пішоходів здійснюється не ним, а органами слідства (суду) відповідно до положень 4 розділу ПДР України. До компетенції експерта-автотехніка не входять повноваження визначення ступеню вини в діях водія та пішоходів, він лише встановлює, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв'язку зі створенням аварійної обстановки і виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, що ним і було зроблено;

- даними протоколу огляду речових доказів від 13.10.10, а саме взуття ОСОБА_10 та ОСОБА_12, вилученого в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 27.08.10 зі слідами ковзання (а.с. 150).

Відповідно до свідоцтва НОМЕР_4 про реєстрацію транспортного засобу, виданого Бердичівським МРЕВ УДАІ УМВС України в Житомирській області, вантажний автомобіль -пікап (фургон малолітражний) марки ЗАЗ-110557, д.н. НОМЕР_2, 2004 року випуску, білого кольору, належить ОСОБА_18 (а.с. 21).

Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 639 від 27.08.10, 27.08.10 о 13 год. 35 хв. проводився огляд ОСОБА_9 -ознак сп'яніння у ОСОБА_9 не виявлено (а.с. 26).

Показання підсудного про те, що він керував транспортним засобом згідно правил дорожнього руху, вимог ПДР не порушував та вжив всіх необхідних та можливих заходів для запобігання наїзду, суд розцінює як захисну позицію та намагання уникнути кримінальної відповідальності. Так, Так, проаналізувавши докази в усій їхній сукупності, зокрема показання самого ОСОБА_9, свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_14, дані протоколів відтворення обстановки та обставин події за їхньою участю, огляду місця події від 27.08.10 та відповідно висновків експертизи з врахуванням цих доказів, суд вбачає, що саме порушення вимог правил безпеки дорожнього руху водієм ОСОБА_9 перебуває в прямому причинному зв'язку зі створенням аварійної обстановки і виникненням дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинула ОСОБА_10

Так, в ході досудового та судового слідства встановлено момент виникнення небезпеки для руху водієві ОСОБА_9, час, що минув з моменту виникнення небезпеки для руху і до наїзду на пішоходів. При цьому суд враховує, що відповідно до п. 1.10 правил дорожнього руху України небезпекою для руху є зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її), яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість. Згідно із дослідженими у справі доказами моментом виникнення небезпеки для водія ОСОБА_9 є момент виходу пішоходів ОСОБА_10 та ОСОБА_12 з-за задньої частини автобуса, оскільки загибла і малолітній свідок, рухаючись та не змінюючи напрямок і темп свого руху, наближались до смуги руху підсудного, відповідно саме з моменту появи в полі зору підсудного і виникає небезпека для руху, тим більше, що відповідно до п. 1.7 ПДР водії зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху як діти, люди похилого віку, якими в даному випадку і були пішоходи. Цей момент виникнення небезпеки для руху і час, що минув з його появи вирахувано в тому числі і з показань ОСОБА_9, який розповів, коли саме та де саме він вперше помітив пішоходів та як вони рухались до наїзду.

З врахуванням саме такого моменту виникнення небезпеки для руху (правомірність визначення якого в судовому засіданні підтвердив експерт) за встановленими в ході огляду місця ДТП слідами з врахуванням показань ОСОБА_9 та ОСОБА_12 та інших матеріалів справи при проведенні судової автотехнічної експертизи було встановлено, що саме з технічної точки зору має причинно-наслідковий зв'язок з ДТП і відповідно її наслідками. При цьому вихідні дані, що послугували розрахункам та висновку експерта, надано об'єктивно, оскільки ніхто із свідків та очевидців події, крім самого ОСОБА_9 і свідка ОСОБА_12, на яку він здійснив наїзд, не в змозі показати ні точний час виникнення небе6зпеки для руху водія ОСОБА_9 ні часу існування такої небезпеки.

При цьому суд не приймає до уваги доводи захисту про те, що органом досудового слідства та експертом при вирішенні питання чи мав технічну змогу ОСОБА_9 уникнути наїзду на пішоходів з моменту виникнення небезпеки для руху, брались до уваги лише показання свідка ОСОБА_12 і тільки на її показаннях гуртується вся справа. Так, при призначені та проведенні судової автотехнічної експертизи експерту було надано всі матеріали кримінальної справи, в тому числі протокол огляду місця події від 27.08.10, протоколи відтворення обстановки та обставин події за участю всіх свідків, в тому числі і ОСОБА_9 При вирішенні питань експертизи надавалась оцінка всім доказам, в тому числі обраховувалась технічна можливість ОСОБА_9 уникнути наїзду на пішоходів з моменту виникнення небезпеки для руху з показань самого ОСОБА_9 і встановлено, що ОСОБА_9 навіть вказуючи швидкість руху пішоходів значно більшою ніж вказує свідок ОСОБА_12, мав технічну можливість уникнути наїзду, а відповідно за даних показань свідка ОСОБА_12 -тим більше мав таку змогу. Крім того, експертом також обраховувалась технічна спроможність показань ОСОБА_9 про виявлення пішоходів з-за задньої частини автобуса на відстані 14,5 м. та вирахувано, що з врахуванням довжини слідів гальмування показання ОСОБА_9 з технічної точки зору не ґрунтовні, що вказує на спрямованість ОСОБА_9 ввести в оману слідство та уникнути кримінальної відповідальності.

Доводи захисту про те, що за показаннями свідка ОСОБА_12 та свідка ОСОБА_13 про розташування маршрутного автобусу, виключається можливість побачити місце наїзду свідком ОСОБА_14, судом не приймаються до уваги, оскільки маршрутний автобус під час події не залишався в статичному положенні, що відповідно не дозволяє зробити висновок про те, чи дійсно про один і той же момент вказують свідки, і крім того, свідок ОСОБА_12 була перелякана автомобілем, що їхав прямо на неї і відповідно до її показань щодо місця розташування маршрутного автобусу в цей момент, судом сприймаються критично, так само як показання свідків ОСОБА_13 і ОСОБА_14, які дають показання про місце розташування пішоходів, автомобіля «Таврія», мікроавтобусу «Івеко»приблизно, оскільки жоден з них спеціально не слідкував за обстановкою на дорозі, пов'язану з пішоходами і «Таврією»і лише почувши писк гальм звернули увагу вже лише як автомобіль під керуванням ОСОБА_9 збив пішоходів. Тому судом приймаються до уваги показання свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про час, місце та загальні обставини ДТП (погода, стан проїзної частини, рух автомобіля в межах проїзної частини, розташування пішоходів на момент наїзду тощо) і не враховуються показання про те як і скільки рухались пішоходи ОСОБА_12 і автомобіль під керуванням ОСОБА_9 з моменту виникнення небезпеки для руху, оскільки ці дані свідки не в змозі надати через суб'єктивність по відношенню саме до цих учасників і можливість визначення такої небезпеки лише з показань особи, яка спостерігала подію з моменту виникнення небезпеки і до наїзду з врахуванням іншої слідової інформації. Місце скоєння наїзду визначено експертним шляхом та приблизно співвідноситься з показаннями свідків.

Доводи захисту про перебування у причинно-наслідковому зв'язку з виникнення ДТП дій пішоходів ОСОБА_10 та ОСОБА_12, суд не приймає до уваги, оскільки при проведенні судової автотехнічної експертизи та при допиті експерта в залі суду встановлено, що саме в прямому причинному зв'язку зі створення аварійної обстановки, виникнення дорожньо-транспортної пригоди і відповідно її наслідків є невідповідність дій водія ОСОБА_9, який у разі виникнення небезпеки для руху, в тому числі і пішоходів, які наближаються до смуги руху його транспортного засобу, навіть порушуючи при цьому правила дорожнього руху, повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. В умовах даної ДТП ОСОБА_9 цього не зробив, хоча і мав технічну можливість.

Доводи про недоведеність вини ОСОБА_9 у вчиненні злочину, судом не приймаються до уваги з підстав, наведених вище.

Оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає вину підсудного ОСОБА_9 доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілої.

При призначенні покарання ОСОБА_9 суд керується загальними засадами призначення покарання -ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 ч.ч. 1, 4 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, є тяжким злочином.

Підсудний до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, проживає з матір'ю 1952 р.н., за місцем проживання характеризується як особа, на яку скарг не надходило, до адміністративної відповідальності не притягувався, за місцем колишньої роботи характеризувався позитивно.

Обставинами, що пом'якшують його покарання суд визнає: добровільне часткове відшкодування завданого збитку, активне сприяння розкриттю злочину, оскільки підсудний надав як досудовому, так і судовому слідству показання, які підтверджені іншими у справі доказами, що вказує на сприяння встановленню істини у справі. Крім того, пом'якшуючою покарання обставиною, суд визнає молодий вік підсудного, оскільки злочин скоєно з необережності, і суворе покарання саме на людину такого віку зможе перешкодити досягненню мети покарання. Разом з тим, суд не визнає обставиною, що пом'якшує покарання щире каяття, оскільки з показань підсудного вбачається, що вини своєї у вчинені злочину він не вбачає.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному, суд не встановив.

З урахуванням наведеного, тяжкість наслідків, що настали від дій підсудного, позицію підсудного який протягом досудового та судового слідства намагається ввести в оману правоохоронні органи і суд, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства, з позбавленням права керувати транспортними засобами. І лише враховуючи наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме: добровільне відшкодування потерпілим частково матеріальної шкоди на 17 тис. гривень, активне сприяння розкриттю злочину, молодий вік підсудного, його позитивні характеристики та не притягнення його раніше до кримінальної відповідальності, суд прийшов до висновку про можливість застосування до підсудного ч. 1 ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не визначеного в санкції ч. 2 ст. 286 КК України, у виді обмеження волі, що буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів. При призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю як додаткового покарання до обмеження волі, воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про стягнення з підсудного на відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди в розмірі 50000 грн. Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує, що така шкода заподіяна злочинними діями підсудного, враховує характер та обсяг душевних страждань потерпілої, яка втратила рідну людину -матір, непоправність такої втрати. Моральна шкода підлягає стягненню з підсудного, оскільки саме його діями спричинено шкоду потерпілій, як цивільних відповідачів згідно з ст. 51 КПК України може бути притягнуто осіб, які в силу закону несуть матеріальну відповідальність за шкоду завдану злочинними діями підсудного.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про стягнення з підсудного витрат за надання юридичної допомоги не підлягає задоволенню, оскільки даних про витрати за отримання юридичної допомоги та розмір таких витрат, матеріали кримінальної справи не містять. Разом з тим, суд частково задовольняє цивільний позов ОСОБА_6 щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 50000 грн. Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує, що така шкода заподіяна злочинними діями підсудного, враховує характер та обсяг душевних страждань потерпілого, втрату ним близької людини -матері, непоправність такої втрати.

Судові витрати за проведення судових експертиз підлягають стягненню з підсудного.

Підстав для зміни обраного щодо підсудного ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_9 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та з врахуванням ч.1 ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк 2 (два) роки.

Додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом на строк 2 (два) роки підлягає реальному виконанню. Строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_9 залишити попередній - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 412 грн. 80 коп. судових витрат за проведення судової технічної експертизи автомобіля "ЗАЗ-110557", державний номер НОМЕР_3, та 464 грн. 40 коп. судових витрат за проведення судової автотехнічної експертизи (одержувач: НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області код ЄДРПОУ 25574601 на рахунок 31258272211843, банк одержувача: УДК в Житомирській області МФО-811039).

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 50000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 50000 грн. моральної шкоди.

Арешт накладений відповідно до постанови старшого слідчого ВР ДТП СУ УМВС України в Житомирській області на майно ОСОБА_9: на ? частку квартири АДРЕСА_1 - не скасовувати.

Речові докази по справі після набрання вироком законної сили: вантажний автомобіль - пікап (фургон малолітражний) марки ЗАЗ-110557, д.н. НОМЕР_2, 2004 року випуску, білого кольору, який передано на зберігання ОСОБА_18 -повернути власнику ОСОБА_18

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення.

Головуючий -суддя О.С. Яковлєв