Вирок № 24193623, 24.04.2012, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 0603/1-251/11

Провадження № 1/603/76/12

ВИРОК

І м е н е м У к р а ї н и

24.04.2012 року. Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі :

головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . Яковлєва О.С.

при секретарях . . . . . . . . . . .Слабик О.М., Бакалович І.Є., Бондарчук Н.О.

з участю прокурора . . . . . . . . . . . . . . Левченко Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Житомира, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: з матеріалів справи - АДРЕСА_1, зі слів -АДРЕСА_2, раніше не судимого,

за ст.ст. 185 ч. 3, 297 ч. 2 КК України, -

в с т а н о в и в :

05 грудня 2010 року приблизно о 19 годині ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою таємного викрадення чужого майна за допомогою металевого цвяходера зірвав навісний замок вхідних дверей будинку АДРЕСА_3 та проник в середину будинку, звідки таємно викрав речі, що були у використанні, а саме 1 бушлат військового типу, вартістю 90 грн., 1 спортивну кофту, вартістю 72 грн., 1 простирадло, вартістю 10 грн., 2 підодіяльника, вартістю 24 грн. та 28 грн., на загальну суму 52 грн., 5 махрових рушників (1-й вартістю 5 грн., 2-й вартістю 5 грн., 3-й вартістю 26 грн. 25 коп., 4-й вартістю 12 грн., 5-й вартістю 9 грн.) на загальну суму 57 грн. 25 коп., 5 наволочок (1-ша вартістю 7 грн., 2-га вартістю 14 грн., 3-тя вартістю 15 грн., 4-та вартістю 11 грн., 5-та вартістю 20 грн.) на загальну суму 67 грн., 5 пляшок горілки «Житомирська на бруньках»ємністю 0,5 л., вартістю однієї пляшки 22 грн., на загальну суму 110 грн., поліпропіленовий мішок, вартістю 2 грн. Своїми злочинними діями ОСОБА_6 заподіяв потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму грн. 460 грн. 25 коп.

Крім того, 04 березня 2011 року близько 16 години ОСОБА_6, перебуваючи на території кладовища, що розташоване в с. Половецьке Бердичівського району, з корисливих мотивів вчинив наругу над 13 могилами, а саме відкрутив, зірвав та незаконно заволодів з метою подальшого продажу тринадцятьма металевими хрестами з пам'ятників на могилах, де поховано ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та невстановлену особу.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково і вказав, що фактичні обставини, зазначені у обвинуваченні за фактом наруги над могилами відповідають дійсності. Сумнівів у добровільності та істинності позиції підсудного суд не має. Разом з тим по епізоду таємного викрадення майна ОСОБА_7 підсудний вину визнав частково та показав, що дійсно викрав бушлат, спортивну кофту, підодіяльник, 2 махрових рушники, 5 наволочок, 5 пляшок горілки та мішок, але решту речей він не викрадав, і хто це міг зробити він не знає. З приводу наруги над могилами прояснив, що на початку 2011 року вони зі співмешканкою мали з'їжджати з тимчасового місця проживання в АДРЕСА_1. Оскільки грошей у них не було, він вирішив скоїти крадіжку хрестів, які він раніше бачив на пам'ятниках, що знаходяться на кладовищі в с. Половецьке, щоб в подальшому здати їх на металобрухт. Цього ж дня близько 18 години він пішов на вказане кладовище, взявши з собою сумку. Знаходячись на кладовищі, він з пам'ятників зірвав та відкрутив 13 хрестів, які поклав до вказаної сумки і пішов додому. Наступного дня з викраденими хрестами він поїхав до м. Бердичева для того, щоб здати їх на металобрухт і за це отримати гроші, однак був затриманий працівниками міліції і доставлений до міського відділу міліції, де зізнався в скоєнні злочину. В скоєному щиро кається.

Крім визнання свої вини підсудним ОСОБА_6, його вина повністю доводиться сукупністю й інших зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.

По епізоду таємного викрадення майна потерпілого ОСОБА_7 вина ОСОБА_6 підтверджується:

- оголошеними та дослідженими в ході судового слідства показаннями потерпілого ОСОБА_7, з яких встановлено, що він придбав в селі Половецьке Бердичівського району будинок по АДРЕСА_4, в який перевіз деякі речі. 04.12.10 протягом дня разом з дружиною робив у даному будинку ремонт, після чого зачинив двері на навісний замок та поїхав у м. Бердичів. 06.12.10 йому повідомили, що зірваний навісний замок будинку. Приїхавши до будинку та оглянувши його, виявив відсутність речей, бувших у використанні, а саме бушлату військового типу, спортивної кофти, одного простирадла, двох підодіяльників, п'яти махрових рушників, п'яти наволочок, п'ять пляшок горілки «Житомирська на бруньках»ємністю 0,5 л. кожна, трьох простиней, одного синтапонового одіяла, шести штор, шести тюлей, столового набору з шести ложок, шести вилок та шести ножів, одного поліпропіленового мішок. Цього ж дня йому стало відомо, що його речі викрав житель села ОСОБА_20 ОСОБА_6, в якого в будинку працівниками міліції було проведено огляд та вилучено деякі належні йому речі, які він впізнав по прикметах (т. 1, а.с. 68, 111). Відповідно до письмової заяви на адресу суду потерпілий при призначені покарання покладається на розсуд суду;

- показаннями свідка ОСОБА_21, яка пояснила суду, що в той день до неї зателефонувала ОСОБА_33 та повідомила, що в їхньому будинку, що в селі Половецьке Бердичівського району, зірваний навісний замок, двері до будинку відчинені. Приїхавши разом з ОСОБА_7 до будинку та оглянувши його, виявили відсутність речей, що були в будинку. Викликали міліції і через деякий час до них додому було доставлено підсудного і свідка (ОСОБА_22), які перебували в стані алкогольного сп'яніння. Далі вони поїхали до підсудного додому, де виявили частину викрадених у них речей. Співмешканка підсудного пояснила, що ці речі її чоловік приніс зранку о 06 годині. Підсудний пояснював, що бушлат він купив у когось на зупинці. Свідок пояснював, що ніякого відношення до крадіжки він не має, і що до нього прийшов зранку підсудний і вони протягом дня вживали горілку. При огляді у будинку свідка їхніх речей виявлено не було;

- оголошеними та дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_23, з яких вбачається, що вона проживала разом з співмешканцем ОСОБА_6 в АДРЕСА_4. Так, 05 грудня 2010 року ОСОБА_6 приблизно о 19 годині пішов з будинку та повернувся додому о 22 годині. 06.12.10 вранці вона побачила біля ліжка дві пляшки горілки «Житомирська на бруньках», спортивну кофту та військовий бушлат, які ОСОБА_6 вдягнув на себе та пішов з будинку. Приблизно о 16 годині ОСОБА_6 повернувся додому з працівниками міліції, які в ході огляду їхнього будинку знайшли у шафі спальної кімнати три махрових рушника, 5 наволочок, одне простирадло, два підодіяльника. При цьому ОСОБА_6 пояснив, що дані речі викрав з будинку АДРЕСА_4. Про те, що дані речі знаходились в шафі, вона нічого не знала, так як ОСОБА_6 їй не говорив (т. 1, а.с. 42-43);

- показаннями допитаного за клопотанням підсудного свідка ОСОБА_22, який показав, що в той день зранку він зустрівся з ОСОБА_6, який був його сусідом. Купили самогону та протягом дня розпивали його. ОСОБА_6 був у військовому бушлаті. Близько 16 години приїхали працівники міліції і їх з ОСОБА_6 затримали. Якась жінка впізнала на ОСОБА_6 бушлат. Далі їх возили до будинку потерпілого. ОСОБА_6 заводили в хату, а його -ні. Після цього їздили додому до ОСОБА_6, де знайшли кофту. В нього в будинку також шукали, але нічого не знайшли, так як він ніякого відношення до крадіжки не має. Протягом того дня ОСОБА_20 постійно був з ним і нікуди не відлучався. Напередодні та вночі того дня він з ОСОБА_6 не був, спиртного вони не вживали;

- даними протоколу усної заяви (повідомлення) про злочин від 06.12.10, в якому потерпілий ОСОБА_7, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, повідомив, що в період часу з 04.12.10 до 06.12.10 невідома особа проникла до приміщення його будинку, що в АДРЕСА_4, звідки викрала належне йому майно (т. 1, а.с. 3);

- даними протоколу огляду місця події від 06.12.10 з фототаблицею та схемою до нього, в ході якого зафіксовано місце скоєння злочину - оглянуто домогосподарство АДРЕСА_3, при цьому вилучено металевий цвяходер після вчиненої крадіжки (т. 1, а.с. 6-13);

- даними протоколу огляду місця події від 06.12.10 з фототаблицею до нього, при проведенні якого було оглянуто будинок АДРЕСА_1, де мешкав ОСОБА_6. Під час огляду вилучено бушлат, в який був одягнутий ОСОБА_6, спортивну кофту, 3 махрові рушники, 5 наволочок, простирадло, 2 підодіяльника (т. 1, а.с. 15-22);

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 29.12.10 з фототаблицею до нього, при проведенні якого обвинувачений ОСОБА_6 розповів та показав, як саме вчинив з будинку АДРЕСА_3 крадіжку бушлату військового, спортивної кофти, простирадла, підодіяльника, махрових рушників, наволочок, пляшок горілки і поліетиленового мішка. Про інші речі ОСОБА_6 не вказує (т. 1, а.с. 70-75);

- даними протоколу очної ставки від 31.01.11 між потерпілим ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_6, при проведенні якої обвинувачений визнав вчинення ним крадіжки з будинку потерпілого, але лише тих речей, які вказував при відтворенні обстановки обставин та обставин події за його участю (т. 1, а.с. 78);

- даними висновку судової товарознавчої експертизи № 5/17 від 22.01.11, згідно з яким залишкова вартість викрадених ОСОБА_6 речей за станом цін на 05.12.10 могла складати: бушлату військового типу (чоловічої камуфляжної куртки) - 90 грн. 00 коп., спортивної кофти - 72 грн. 00 коп., простирадла - 10 грн. 0 коп., підодіяльників - 24 грн. та 28 грн., махрових рушників - 26 грн. 25 коп., 12 грн. 00 коп., 09 грн. 00 коп., наволочок - 7 грн., 14 грн., 15 грн., 11 грн., 20 грн. (т. 1, а.с. 91-97);

- даними протоколу огляду речей, в подальшому визнаних речовими доказами, від 31.01.11, в ході якого було оглянуто металевий цвяходер, бушлат, спортивну кофту, 3 махрові рушники, 5 наволочок, простирадло, 2 підодіяльника, які були викрадені з будинку потерпілого ОСОБА_7 (т. 1, а.с. 103);

- довідкою ПП ОСОБА_34 від 08.12.10, згідно з якою станом на 05.12.10 вартість викрадених речей становила: бушлату військового типу, спортивної кофти, простирадла, підодіяльника, махрового рушника, наволочки (т. 1, а.с. 32).

По епізоду наруги над могилами і незаконного заволодіння предметами, що знаходяться в місці поховання, вина ОСОБА_6 підтверджується:

- оголошеними і дослідженими в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_24, з яких встановлено, що на кладовищі в с. Половецьке похований його батько ОСОБА_18, на могилі якого встановлений пам'ятник, до верхньої частини якого за допомогою різьби кріпився металевий хрест. 05.03.11 від сільського голови він дізнався, що хтось викрав хрести з пам'ятників на кладовищі в с. Половецьке. Сходивши на кладовище, він виявив відсутність хреста із нержавіючої сталі на пам'ятнику, що на могилі його батька. Вартість хреста складає 200 грн. В подальшому він дізнався, що вказаний злочин скоїв ОСОБА_6, який раніше проживав в с. Половецьке. Цивільний позов не заявляє (т. 2, а.с. 69-70);

- показаннями потерпілої ОСОБА_25, оголошеними та дослідженими в ході судового слідства, з яких вбачається, що на кладовищі в с. Половецьке похований її син ОСОБА_8, на могилі якого встановлений пам'ятник, до верхньої частини якого за допомогою різьби кріпився металевий хрест. 05.03.11 від сільського голови вона дізналась, що хтось викрав хрести з пам'ятників на кладовищі в с. Половецьке. Сходивши на кладовище, вона виявила відсутність хреста із нержавіючої сталі на пам'ятнику, що на могилі її сина. Вартість хреста складає 200 грн. В подальшому вона дізналась, що вказаний злочин скоїв ОСОБА_6, який раніше проживав у їхньому селі. Цивільний позов не заявляє (т. 2, а.с. 72-73);

- показаннями потерпілої ОСОБА_26, яка будучи допитаною в залі суду показала, що на кладовищі в с. Половецьке похований її дядько ОСОБА_9, на могилі якого був встановлений пам'ятник, на якому був хрест з нержавіючої сталі. В лютому чи березні 2011 року до неї прийшов сільський голови і запитав, хто для неї ОСОБА_9. Коли вона прийшла в селищну раду, там було багато людей, які писали заяви. Сходивши на кладовище, вона виявила відсутність хреста із нержавіючої сталі на пам'ятнику, що на могилі її дядька. В сільській раді вона дізналась, що вказаний злочин скоїв ОСОБА_6, який раніше проживав їхньому селі. Цивільний позов не заявляє, міру покарання покладає на розсуд суду;

- оголошеними і дослідженими в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_27 про те, що на кладовищі в с. Половецьке похована її матір ОСОБА_13, на могилі якої встановлений пам'ятник, у верхню частину якого був вмурований металевий хрест. 05.03.11 вона дізналась, що хтось викрав хрести з пам'ятників на кладовищі в с. Половецьке. Сходивши на кладовище, вона виявила відсутність хреста із нержавіючої сталі на пам'ятнику, що на могилі її матері. Вартість хреста складає 200 грн. В подальшому вона дізналась, що вказаний злочин скоїв ОСОБА_6, який раніше проживав їхньому селі (т. 2, а.с. 78-79). Відповідно до письмової заяви на адресу суду потерпіла свій цивільний позов підтримує, просить його задовольнити, міру покарання покладає на розсуду суду;

- показаннями потерпілої ОСОБА_28, оголошеними і дослідженими під час судового слідства, з яких встановлено, що на кладовищі в с. Половецьке поховані її дід ОСОБА_10 та бабуся ОСОБА_11, на могилах яких встановлені пам'ятники, до верхньої частини яких кріпились металеві хрести. 08.03.11 від сільського голови вона дізналась, що хтось викрав хрести з пам'ятників на кладовищі в с. Половецьке. Сходивши на кладовище, вона виявила відсутність двох хрестів із нержавіючої сталі на пам'ятниках, що на могилах її діда та баби. Вартість хрестів складає 200 грн. кожен. В подальшому вона дізналась, що вказаний злочин скоїв ОСОБА_6 Цивільний позов не заявляє (т. 2, а.с. 81-82);

- оголошеними і дослідженими в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_29, з яких вбачається, що на кладовищі в с. Половецьке похована його матір ОСОБА_17, на могилі якої встановлений пам'ятник, у верхню частину якого був вмурований металевий хрест. 08.03.11 від сільського голови він дізнався, що хтось викрав хрести з пам'ятників на кладовищі в с. Половецьке. Сходивши на кладовище, він виявив відсутність хреста із нержавіючої сталі на пам'ятнику, що на могилі його матері. Крім того, пам'ятник у верхній частині був пошкоджений. Вартість хреста складає 200 грн. В подальшому він дізнався, що вказаний злочин скоїв ОСОБА_6 Заявляє цивільний позов з приводу пошкодження пам'ятника на суму 1000 грн. вартості відновлювальних робіт (т. 2, а.с. 84-85). Відповідно до письмової заяви на адресу суду потерпілий свій цивільний позов підтримує, просить його задовольнити, міру покарання покладає на розсуду суду;

- показаннями потерпілого ОСОБА_30, оголошеними та дослідженими в залі суду, про те, що на кладовищі в с. Половецьке похований його племінник ОСОБА_31, на могилі якого встановлений пам'ятник, у верхню частину якого був вмурований металевий хрест. 08.03.11 від сільського голови він дізнався, що хтось викрав хрести з пам'ятників на кладовищі в с. Половецьке. Сходивши на кладовище, він виявив відсутність хреста із нержавіючої сталі на пам'ятнику, що на могилі його племінника. Вартість хреста складає 200 грн. В подальшому він дізнався, що вказаний злочин скоїв ОСОБА_6 Цивільний позов не заявляє (т. 2, а.с. 89-90);

- оголошеними і дослідженими в ході судового слідства показаннями потерпілої ОСОБА_32, з яких встановлено, що на кладовищі в с. Половецьке похована її матір ОСОБА_19, на могилі якої встановлений пам'ятник, у верхню частину якого був вмурований металевий хрест. 05.03.11 вона дізналась, що хтось викрав хрести з пам'ятників на кладовищі в с. Половецьке. Сходивши на кладовище, вона виявила відсутність хреста із нержавіючої сталі на пам'ятнику, що на могилі її матері. Також в місці кріпленні хреста пам'ятник був пошкоджений. Вартість хреста складає 200 грн. В подальшому вона дізналась, що вказаний злочин скоїв ОСОБА_6 Заявляє цивільний позов з приводу пошкодження пам'ятника на суму 1000 грн. вартості відновлювальних робіт (т. 2, а.с. 92-93). Відповідно до письмової заяви на адресу суду потерпіла свій цивільний позов підтримує, просить його задовольнити;

- даними протоколу огляду місця події від 05.03.11, з фототаблицею до нього, при проведенні якого в приміщенні Бердичівського МВ УМВС у ОСОБА_6 вилучено господарську сумку з 13 металевими хрестами, які він викрав з пам'ятників на кладовищі в АДРЕСА_1 (т. 2, а.с. 30-33);

- письмовою явкою з повинною ОСОБА_6 від 15.03.11, в якій він зізнався в скоєнні крадіжки 13 хрестів з пам'ятників на кладовищі в с. Половецьке, Бердичівського району (т. 2, а.с. 34);

- даними протоколу огляду місця події від 05.03.11 з фототаблицею до нього, в ході якого зафіксовано місце скоєння злочину -оглянуто територію кладовища в с. Половецьке, Бердичівського району та встановлено пам'ятники на кладовищі, з яких ОСОБА_6 викрав хрести (т. 2, а.с. 38-57);

- даними протоколу огляду предметів, в подальшому визнаних речовими доказами, від 19.04.11, а саме господарської сумки та тринадцяти металевих хрестів, викрадених з кладовища в с. Половецьке та вилучених у ОСОБА_6 (т. 2, а.с. 105-106);

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 07.09.11 з фототаблицею до нього, при проведенні якого обвинувачений ОСОБА_6 розказав і показав, як саме він незаконно заволодів тринадцятьма хрестами з пам'ятників на кладовищі в АДРЕСА_1. Дані протоколу відповідають показанням підсудного, потерпілих, протоколу огляду місця події від 05.03.11 та іншим матеріалам справи (т. 2, а.с. 139-151);

- довідкою Половецької сільської ради № 161 від 07.09.11 про те, що родичі похованих ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16 не встановлені, а також, що не встановлено, хто похований на невідомій могилі (т. 2, а.с. 59).

Оцінюючи докази, суд бере до уваги, що з моменту виявлення злочину, порушення кримінальної справи і протягом слідства ОСОБА_6 давав послідовні показання, в яких вказував, що дійсно вчинив крадіжку майна з будинку потерпілого ОСОБА_7, однак заперечував, що викрав 3 простині, вартістю 20 грн. на загальну суму 60 грн., 1 синтапонове одіяло, вартістю 140 грн., 6 штор на суму 252 грн., 6 тюлей на загальну суму 324 грн., 1 столовий набір, вартістю 110 грн. Показання підсудного підтверджуються дослідженими в ході судового слідства доказами. Так, всі наявні у справі докази вказують, що ОСОБА_6 вчинив крадіжку речей з будинку потерпілого. Разом з тим, з досліджених судом доказів, зокрема з показань свідка ОСОБА_22, вбачається, що після вчинення крадіжки та переміщення викрадених речей до місця проживання, підсудний ОСОБА_6 зранку і протягом дня вживав спиртні напої зі своїм сусідом, не відлучаючись від того. Вони перебували спільно і на час виявлення працівниками міліції і протягом першочергових перевірочних дій. При проведенні огляду місця події за місцем проживання підсудного виявлено речі, які він викрав, разом з тим за місцем проживання у ОСОБА_6, предметів, крадіжку яких він заперечує, не виявлено та не вилучено. Наведене свідчить про логічність показань ОСОБА_6 та викликає сумнів про викрадення ним тих речей, які у нього виявлені не були.

При цьому суд враховує, що відповідно до ст. 334 КПК України висновок суду щодо засудженого ґрунтується виключно на доказах, а ст. 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Органом досудового слідства жодних доказів, що б вказували на викрадення ОСОБА_6 3 простиней, 1 синтапонового одіяла, 6 штор, 6 тюлей, 1 столового набору, не здобуто, мотивів неприйняття до уваги показань підсудного в цій частині нічим не мотивовано та не обґрунтовано. Виявлення за місцем проживання підсудного решти викрадених речей - не суперечить версії засудженого про те, що інші речі могла викрасти і інша особа. Будь-які інші фактичні дані, які б безсумнівно підтверджували версію обвинувачення про викрадення ОСОБА_6 3 простиней, 1 синтапонового одіяла, 6 штор, 6 тюлей, 1 столового набору по справі не встановлено.

Тому, оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає вину підсудного доведеною повністю та кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене з проникненням у житло, та за ч. 2 ст. 297 КК України як наругу над могилами і незаконне заволодіння предметами, що знаходяться в місці поховання, вчинені з корисливих мотивів.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_6 суд керується загальними засадами призначення покарання -ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 ч.ч. 1, 3 та 4 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 297 КК України, є злочином середньої тяжкості, злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України є тяжким злочином.

Підсудний ОСОБА_6 раніше не судимий, за попереднім місцем проживання характеризувався негативно.

Обставиною, що пом'якшує його покарання, суд визнає: щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_6, суд визнає: вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням наведеного, кількості епізодів злочинної діяльності, переховування від слідства і суду, вчинення злочину під час обраної щодо підсудного міри запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд, невідшкодування потерпілим заподіяної матеріальної шкоди, з врахуванням особи ОСОБА_6, який характеризується негативно, та приймаючи до уваги санкцію статей, суд прийшов до висновку про призначення підсудному покарання у виді позбавлення волі. На думку суду саме призначене покарання буде необхідним й достатнім для виправлення підсудного та запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню на суму, доведену в ході судового слідства - 460 грн. 25 коп. Цивільні позови потерпілих ОСОБА_32, ОСОБА_27 та ОСОБА_29 підлягають задоволенню на суму доведену в ході судового слідства - 1000 грн.

Судові витрати за проведення судових експертиз підлягають стягненню з підсудного.

Підстав для зміни обраного щодо підсудного ОСОБА_6, приймаючи до уваги поведінку останнього під час проведення досудового та судового слідства, запобіжного заходу у виді взяття під варту до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_6 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч. 3, 297 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

- за ч. 2 ст. 297 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань засудженому ОСОБА_6 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 01 (один) день.

Початок строку відбуття призначеного покарання засудженим ОСОБА_6 обчислювати з 31 серпня 2011 року.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_6 залишити попередній - взяття під варту.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_7 460 (чотириста шістдесят) грн. 25 (двадцять п'ять) коп. матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_29 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп. матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_32 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп. матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_27 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 206 грн. 40 коп. судових витрат за проведення судової дактилоскопічної експертизи, 412 грн. 80 коп. за проведення судової товарознавчої експертизи та 225 грн. 12 коп. за проведення судової трасологічної експертизи (одержувач: НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області код ЄДРПОУ 25574601 на рахунок 31258272211843, банк одержувача: УДК в Житомирській області МФО-811039).

Речові докази у справі після набрання вироком законної сили: металевий цвяходер, який знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області - знищити; бушлат військового типу, спортивну кофту, 3 махрові рушники, 5 наволочок, простирадло, 2 підодіяльника, які були передані на зберігання потерпілому ОСОБА_7 - повернути законному володільцю ОСОБА_7; вісім металевих хрестів, що зберігаються у потерпілих ОСОБА_25, ОСОБА_30, ОСОБА_29, ОСОБА_26, ОСОБА_24, ОСОБА_27, ОСОБА_28 відповідно - повернути законним володільцям ОСОБА_25, ОСОБА_30, ОСОБА_29, ОСОБА_26, ОСОБА_24, ОСОБА_27, ОСОБА_28; 4 металевих хреста, викрадені з могил ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та невстановленої особи, які передані на зберігання голові Половецької сільської ради - передати до Половецької сільської ради; 1 металевий хрест з могили, де поховано ОСОБА_19., що зберігається в камері схову речових доказів Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області - повернути законному володільцю ОСОБА_32; господарську сумку, яка передана на зберігання ОСОБА_6 -повернути законному володільцю ОСОБА_6

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії даного вироку.

Головуючий -суддя О.С. Яковлєв