Рішення № 24183863, 16.05.2012, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 909/957/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2012 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Веселова В.М.,

секретаря - Максим'юк М.А.,

представника позивача - Ребрика А.М.

відповідачки-2 - ОСОБА_2

представника відповідачки-2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_2,третя особа,що не заявляє самостійні вимоги ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «УкрСиббанк» звернувся з позовом до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 31.10.2006 року між Позивачем та відповідачем-1 ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 11068462000, згідно якого ПАТ «УкрСиббанк» надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 28 193,00 доларів США з кінцевим терміном повернення кредиту до 25 жовтня 2016 року із сплатою 11,80 % річних за користування кредитом. З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань відповідача-1 ОСОБА_4 за Кредитним договором, між позивачем та відповідачем-2 ОСОБА_2, було укладено Договір поруки № 11068462000 від 31.10.2006 року.

Відповідачем-1 ОСОБА_4 було порушено умови кредитного договору, сума кредиту та відсотки систематично не сплачуються. Згідно розрахунку заборгованості станом на 17.02.2012 року, заборгованість відповідача по вказаному кредитному договору,враховуючи курс НБУ на 17.02.2012 року, становить 245516,62 грн. в тому числі:

- 22248,55 доларів США, що по курсу НБУ становить 177710,29 грн. - заборгованість по тілу кредиту;

- 7587,92 доларів США, що по курсу НБУ становить 60608,51 грн. - заборгованість по процентам;

- 142,18 доларів США, що по курсу НБУ становить 1135,66 грн. - нарахована пеня;

- 696,36 доларів США, що по курсу НБУ становить 5562,16 грн. -пеня по процентам;

- 62,60 доларів США, що по курсу НБУ становить 500,00 грн. - штрафні санкції.

Всього заборгованість по кредитному договору по курсу НБУ станом на 17.02.2012 р. становить 245516 грн.62 коп.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив стягнути солідарно з відповідачів на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму заборгованості за кредитним договором, сплачений судовий збір та витрати за публікацію оголошення в газеті про виклик сторін до суду.

Відповідач-1 в судове засідання не з'явився без поважної причини, хоча про день, час і місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідач-2 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги заперечила,вказала,що позивачем неправомірно нараховано відсотки по кредиту,сам кредитний договір порушує її права, умови договору є несправедливими і такими,що порушують ЗУ «Про захист прав споживачів», відсотки по сплаті за користування кредитом не передбачені договором,відповідно не можуть бути нарахованими, вважає ,що вона як поручитель може відповідати тільки в межах кредиту,який було отримано відповідачем-1,а розрахунок пені та штрафних санкцій значно перевищують суму первинного кредиту,відповідно підписаний нею договір поруки припинив свою дію згідно ст..559 ЦК України. Вказує,що банк всі свої фінансові ризики поклав на відповідачку-2,що є несправедливо. Просить у позовних вимогах відмовити в повному обсязі

Третя особа,що не заявляє самостійні вимоги в судове засідання не з'явилась без поважної причини,хоча про день,час і місце слухання справи була належним чином повідомлена належним чином,однак надала суду клопотання,в якому вказала,що є власником 2/3 квартири, в якій проживає відповідач-2 в м.Коломия,вул.Пекарська,8/66, відповідно її права можуть бути порушені,просить зупинити провадження у справі надавши запит в прикордонну службу,щоб виявити чи відповідач-1 має закордонний паспорт і чи покинув він територію України.

Суд, заслухавши представника позивача, відповідача-2,представника відповідача-2,клопотання третьої особи,що не заявляє самостійні вимоги, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

31.10.2006 року між ПАТ «УкрСиббанк» та відповідачем-1 ОСОБА_4 був укладений кредитний договір про надання споживчого кредиту № 11068462000 , згідно якого ПАТ "УкрСиббанк" надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 28 193,00 доларів США з кінцевим терміном повернення кредиту до 25 жовтня 2016 року із сплатою 11,80 % річних за користування кредитом. У відповідності до умов договору та графіку погашення кредиту (а.с.9),який є невідємною частиною кредитного договору, відповідач-1 зобов'язувався погашати кредит рівними частинами по 236,92 дол.США.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань Відповідача-1 ОСОБА_4 за укладеним кредитним договором, між позивачем та відповідачем -2 ОСОБА_2, було укладено Договір поруки № 11068462000 від 31.10.2006 року у відповідності до якого відповідач-2 зобов'язувалась відповідати перед позивачем за виконання відповідачем-1 його зобов'язань перед позивачем (п.1.1. договору поруки) в повному обсязі.

Як встановлено в судовому засіданні позивач свої обов'язки виконав в повному обсязі, кредитні кошти відповідачем були отримані.

Відповідачами було порушено умови кредитного договору, сума кредиту та відсотки систематично не сплачуються. Згідно розрахунку заборгованості станом відповідач-1 припинив виплачувати кредитні кошти та пеню по вказаному кредитному договору з 27 липня 2009 року (а.с.13-14),відповідно заборгованість станом на 17 лютого 2012 року становить 245516,62 грн. в тому числі:

- 22248,55 доларів США, що по курсу НБУ становить 177710,29 грн. - заборгованість за тіло кредиту;

- 7587,92 доларів США, що по курсу НБУ становить 60608,51 грн. - заборгованість по процентам;

- 142,18 доларів США, що по курсу НБУ становить 1135,66 грн. - нарахована пеня;

- 696,36 доларів США, що по курсу НБУ становить 5562,16 грн. -пеня по процентам;

- 62,60 доларів США, що по курсу НБУ становить 500,00 грн. - штрафні санкції.

Всього заборгованість по кредитному договору згідно курсу НБУ станом на 17.02.2012 р. становить 245516 грн.62 коп.

14 лютого 2012 року відповідачам було надіслано відповідні листи претензії з проханням погасити заборгованість,які були залишені без відповіді.

Однією з істотних умов кредитного договору, яка має бути чітко виписана в договорі, є сплата процентів на грошову суму, отриману в кредит. Проценти, сплачувані позичальником за користування кредитом за своїм характером є встановленою договором платою за користування грошовими коштами. В укладеному договорі між позивачем та відповідачем це передбачено п.1.3.1. підписаного договору.

Відповідно до п. 10 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо кредитодавець згідно із договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі: 1) затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць; або 2) перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або 3) несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п'ять відсотків суми кредиту; або 4) іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту.

Якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.

У ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. У п. 23 ст. 1 зазначеного Закону споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Як вбачається відповідачі з 27 липня 2009 року систематично не виконували умови підписаного кредитного договору ,не сплачували основне тіло кредиту та відсотки,про що свідчить розрахунок заборгованості за договором,який є в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

У наведеному Законі чітко прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації кредитодавцеві та споживачеві один про одного та щодо умов кредитування: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений, форми його забезпечення, тип відсоткової ставки, сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, строк, на який кредит може бути одержаний, та варіанти його повернення. При цьому в разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один із оригіналів якого передається споживачеві. Споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені в договорі.

Отже, застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.

Як вбачається з п.1.4 представленого договору кредиту від 31 жовтня 2006 року предметом договору є надання відповідачу кредитних коштів для споживчих потреб. Поняття споживчого кредиту визначається у відповідності до Постанови Правління Нацбанку N 279 від 06.07.2000року зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2000 р. за N 474/4695 ,в якій зазначено,що споживчі кредити - це кредити на поточні потреби, які надані позичальнику - фізичній особі, і загальна сума їх за одним чи декількома кредитними договорами (незалежно від наявності забезпечення) не перевищує 20000 гривень. Згідно п.1.1. ст.1 укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору - сума наданого кредиту відповідачу становить 28 193,00 доларів США. Згідно Указу Президента України від 3.10.1991 року №493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» нормативно-правові акти, видані міністерствами,органами виконавчої влади, які зачіпають права,свободи та інтереси громадян підлягають державній реєстрації, яку здійснює Міністерство юстиції України. Нормативно-правові акти набирають чинності через 10 днів після їх реєстрації якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності. Вищезгадана Постанова Правління Нацбанку є офіційним нормативним актом, який зареєстрований в Міністерстві юстиції. Таким чином, суд приходить до висновку,що отриманий кредит відповідачем-1 не може бути споживчим.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору і у встановлений законом строк. Згідно ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами відповідач зобов'язаний сплачувати проценти.Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором.

Згідно ст.1054 ЦК за кредитним договором банк або інша кредитна установа зобов"язується надати грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона передає у власність (оперативне управління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей такого ж роду і якості. Статтею 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася. Стаття 625 ЦК України зазначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до вимог ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема порукою, а згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Законодавство України не передбачає обов'язку банку чи іншої фінансової установи (кредитора) інформувати поручителя перед укладенням договору поруки про фінансовий та/або інший стан позичальника. Оскільки особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК), а порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або в повному обсязі (право вибору), то незадовільний майновий стан позичальника не є підставою для визнання договору поруки недійсним.

Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково і таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. Як вбачається із змісту підписаних кредитного договору та договору поруки термін повернення кредиту - 25 жовтня 2016 року,а термін останньої несплати чергового платежу 27 липня 2009 року,крім цього, поручителю направлялась претензія 14 лютого 2012 року.

Заперечення представником відповідача-2 про те,що укладений кредитний договір є нечинним і не містить порядку сплати відсотків за користування,суд до уваги не бере,оскільки п.1.1. укладеного договору передбачено суму отриманих кредитних коштів,термін на які вони надавались відповідачу-1,порядок їх погашення та сума і порядок сплати відсотків за кредитом. Так само за період з укладення кредитного договору до липня 2009 року жодних заперечень щодо умов договору у відповідачів не виникало, вони справно виплачували тіло кредитну та відсотки,що свідчить про те,що вони були згідні з умовами укладеного договору.

Щодо твердження третьої особи,що не заявляє самостійні вимоги,що вона є власником 2\3 квартири,то суд до уваги не бере, оскільки, по-перше, жодних документів,які б підтверджували таке право власності третя особа,суду не надала, по-друге, в своєму клопотанні до суду зазначила,що жодного договору застави чи іпотеки на дане майно між позивачем та відповідачами не підписано, відповідно жодного спору щодо квартири,співвласником якої є відповідачка-2 на даний момент судом не розглядається. Заявлене клопотання третьої сторони,суд розцінює як намагання затягнути розгляд справи. Щодо клопотання в частині вияснення обставин застосування до відповідача-1 заходів тимчасового обмеження у праві виїзду з України , то таке клопотання не може бути задоволене, оскільки згідно з частиною першою статті 151 ЦПК суд вживає лише ті заходи забезпечення позову, які передбачені цим Кодексом. Заборона виїзду відповідача за межі України не може належати і до інших видів забезпечення позову (частина друга статті 152 ЦПК), оскільки відповідно до статті 33 Конституції України свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України можуть бути обмежені лише законом.

Наведене підтверджується представленими суду матеріалами -копіями кредитного договору № 11068462000 від 31.10.2006 року та додатками до нього, копію договору поруки, від 31.10.2006 року,графіком погашення кредиту, розрахунком заборгованості,копіями претензій.

Аналізуючи зібрані докази, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 526,536,546,554,610-611,625, 1046,1050,1054 ЦК України, Постановою Правління Нацбанку N 279 від 06.07.2000року та ст.ст.169 ч.4, 213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з солідарно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_3 від 05.04.2001 р., жителя АДРЕСА_1 та ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, паспорт НОМЕР_4 від 15.05.1997 р., жительки АДРЕСА_2

на користь ПАТ "УкрСиббанк" (місцезнаходження м. Харків, пр.Московський, 60, рахунок № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код 09807750) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 11068462000 від 31.10.2006 р., в сумі 245 516,62 гривень (двісті сорок п'ять тисяч п'ятсот шістнадцять гривень 62 коп.), судовий збір в сумі 3 219 грн. та 180 грн. витрат за публікацію оголошення в газеті про виклик сторін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом десяти днів, з дня проголошення рішення через Коломийський міськрайонний суд.

Суддя: ВеселовВ. М.