Рішення № 24176304, 16.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-71/3329-2012 16.05.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС»

про стягнення відшкодування в порядку зворотної вимоги в розмірі 7 933,00 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 25 від 10.01.2012 р.

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № ГО-12-117 від 18.04.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (далі - позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС»(далі - відповідач) про стягнення відшкодування в порядку зворотної вимоги в розмірі 7 933,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 7 933,00 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/3329-2012, розгляд справи призначено на 12.04.2012 р.

У судове засідання 12.04.2012 р. представник позивача не з'явився, вимоги ухвали від 19.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3329-2012 позивач не виконав.

Представник відповідача у судове засідання 12.04.2012 р. з'явився, подав документи для долучення до матеріалів справи. Відповідач вимоги ухвали від 19.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3329-2012 виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в судове засідання представників сторін, неподання витребуваних доказів.

Враховуючи те, що представник позивача в судове засідання 12.04.2012 р. не з'явився, а також у зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 19.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3329-2012, розгляд справи відкладено на 16.05.2012 р.

У судове засідання 16.05.2012 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі № 5011-71/3329-2012 позивач виконав частково.

Представник відповідача у судове засідання 16.05.2012 р. з'явився, надав відзив на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2010 року між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аеро-Експрес»(далі - страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків (далі - Договір) № 250504110.10, відповідно до якого позивачем було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 (згідно з Додатком № 1 до Договору).

01.09.2010 р. о 11 год. 50. хв. по вул. Набережна магістраль у м. Запоріжжі ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4

Постановою Томаківського районного суду від 04.10.2010 р. ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн.

Страхувальником була подана заява на виплату страхового відшкодування вих. № 9-40144 від 21.09.2010 р.

Згідно з висновком експертного товарознавчого дослідження № 1187 з визначення матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «ЗАЗ»110218, державний номерний знак НОМЕР_1, в результаті ДТП, складеного 16.09.2010, вартість матеріального збитку, завданого власнику вищевказаного автомобіля прирівнюється до вартості відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, і складає 8 201,35 грн.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 54394 від 08.10.2010 року, згідно з яким пошкодження транспортного засобу марки "ЗАЗ", державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталась 01.09.2010 р. о 11 год. 50. хв. по вул. Набережна магістраль у м. Запоріжжі, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 7 933,00 грн.

На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування № 9-40144 від 21.09.2010 р., сформованого страхового акту № 54394 від 08.10.2010 року, рахунку - фактури № 85 від 15.09.2010 р., позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 7 933,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9915 від 18.10.2010 р.

Згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільна відповідальність власника автомобіля «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_3, застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова Група «ТАС», згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВC/2683116.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № ВC/2683116 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3, який на законних підставах керував автомобілем марки «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2, в момент скоєння вищезазначеного ДТП, застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № ВС/2683116, відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу, в межах ліміту відповідальності.

14.06.2011 р. позивачем направлено відповідачу заяву вих. № 11/14-06-11 про відшкодування в порядку зворотної вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач відповіді на зазначену заяву не надав, відшкодування не здійснив.

У своєму письмовому відзиві відповідач частково визнав позовні вимоги та виплатив позивачу страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 7 463,24 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 28182 від 10.04.2012. Відповідач у відзиві зазначає, що після виплати позивачу вищезазначеної суми фактично не має жодних зобов'язань перед позивачем, оскільки, за розрахунком відповідача вартість відновлюваного ремонту без урахування зносу становить 8 318, 00 грн., в свою чергу розмір фізичного зносу комплектуючих в розмірі 854,76 грн. визначено останнім самостійно.

Судом встановлено, що відповідач дійсно виплатив страхове відшкодування в розмірі 7 463,24, але суд не погоджується з доводами відповідача щодо повного виконання зобов'язання перед позивачем, оскільки згідно з висновком експертного товарознавчого дослідження № 1187 з визначення матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «ЗАЗ»110218, державний номерний знак НОМЕР_1, в результаті ДТП, складеного 16.09.2010, вартість матеріального збитку, завданого власнику вищевказаного автомобіля прирівнюється до вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових і складає 8 201,35 грн.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Згідно приписів п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до п. 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, (далі -Методика) вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Згідно з п. 4.3 Методики за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ.

Відповідно до п. 4.4 Методики у звіті (акті) або висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку КТЗ зазначається висновок про вартість майна або висновок про результати автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження).

Суд зазначає, що, оскільки в матеріалах справи наявний висновок кваліфікованого експерта, який діяв відповідно до кваліфікаційного свідоцтва оцінювача НОМЕР_3 від 05.12.2009 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «ЗАЗ»110218, державний номерний знак НОМЕР_1, в результаті ДТП в розмірі 8 201,35 грн., визначена оцінювачем вірно, оскільки оцінка проведена у відповідності з нормами чинного законодавства України.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі № 5011-71/3329-2012 в частині сплати відповідачем страхового відшкодування в розмірі 7 463,24 грн. підлягає припиненню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

В даному випадку, у зв'язку з частковою виплатою відповідачем розміру страхового відшкодування в порядку регресу, що підтверджується первинними банківськими документами, завіреними належним чином, згідно з діючим законодавством України, предмет спору в даній частині відсутній.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 469,58 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судом встановлено, що на момент подання позовної заяви до господарського суду міста Києва (16.03.2012 р.) відповідачем не було виплачено страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 7 933,00 грн., тому позивач мав підстави для звернення з відповідним позовом до господарського суду міста Києва.

З огляду на вищенаведене розмір судового збору, згідно вищезазначених норм, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 4, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі № 5011-71/3329-2012 в частині стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 7 463,24 грн.

2. В іншій частині позовні вимоги задовольнити повністю.

3. Стягнути Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(03062, м. Київ, пр. Перемоги, б. 65, ідентифікаційний код: 30115243) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна (01054, м. Київ, вул. Воровського, б. 33, ідентифікаційний код: 16285602) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 469 (чотириста шістдесят дев'ять) грн. 58 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

4. Перерахувати страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 469 (чотириста шістдесят дев'ять) грн. 58 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. на розрахунковий рахунок позивача № 26508001304395 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, ідентифікаційний код: 16285602, одержувач Приватне акціонерне товариство «ІНГО Україна».

Суддя О.В. Нечай

Повне рішення складено 21.05.2012 р.