Рішення № 24175942, 15.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 5011-13/4868-2012 15.05.12За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Едіпресс Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН СПЕЦСЕРВІС"

про стягнення заборгованості в розмірі 149 506,94 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники :

від позивача: ОСОБА_1 -дов. б/н від 18.06.2011 року.

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 15.05.2012 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію.

Позов мотивований наявністю заборгованості, яка утворилася у відповідача перед позивачем у зв'язку з неповною сплатою відповідачем вартості поставленої позивачем продукції за Договором № 2244DD від 07.09.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 5011-13/4868-2012, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.05.2012, сторони зобов'язано вчинити дії.

15.05.2012 року в судове засідання з'явився представник позивача, на виконання вимог суду надав витребувані документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

В ході розгляду справи представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги та наполягала на задоволенні позову.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав представлені позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

07.09.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Едіпресс Україна" (надалі -позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН СПЕЦСЕРВІС" (надалі -відповідач, покупець) було укладено договір на поставку друкованої продукції № 2244DD від 07.09.2011 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передавати у встановлені Договором строки друковану продукцію у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, але з дотриманням умов Договору, а покупець зобов'язується прийняти друковану продукцію і сплатити за неї певну грошову суму.

Розділом 5 Договору сторони передбачили порядок та строки здійснення розрахунків, згідно якого покупець зобов'язаний розрахуватися з постачальником за продану (фактично реалізовану) продукцію протягом 60 календарних днів з дати поставки.

Як встановлено судом, позивачем на виконання зобов'язань, передбачених Договором, було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 254 253,25 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними.

Проте відповідач, в порушення умов Договору, свої зобов'язання щодо оплати поставленої позивачем продукції виконав не в повному обсязі, перерахувавши на рахунок позивача 59 500,00 грн.

Пунктом 3.3 Договору сторони передбачили можливість покупця повертати нереалізовані примірники.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.3.3 Договору відповідачем було повернуто друковану продукцію на суму 92 862,88 грн.

Таким чином, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 101 890,37 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлялися на адресу відповідача повідомлення № 05.03/2 від 05.03.2012, № 334-04/12L від 10.04.2012 з вимогою щодо сплати наявної заборгованості. Проте, зазначена вимога залишена відповідачем без належного реагування та задоволення.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду з позовом з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу за поставлену позивачем, але частково неоплачену відповідачем друковану продукцію в розмірі 101 890,37 грн. є належним чином доведеними, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Надані позивачем докази відповідачем спростовані не були.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежним чином виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 57,60 грн. пені та 47 499,50 грн. штрафу.

Пунктом 6.3 Договору сторони погодили, що постачальник у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання по Договору має право вимагати від покупця сплати пені за кожний день прострочення, процентний розмір якої по відношенню до простроченої суми визначається із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період існування прострочення, без ПДВ.

Відповідно до п. 6.4 Договору, прострочення покупцем виконання грошових зобов'язань за Договором більш ніж на 15 календарних днів, є підставою для сплати штрафу в розмірі 100% від неоплаченої суми, без ПДВ.

Здійснивши перерахунок розміру пені та штрафу, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення 57,60 грн. пені та 47 499,50 грн. штрафу.

Крім суми основного боргу, пені та штрафу, позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних в розмірі 59,47 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 59,47 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 101 890,37 грн. суми основного боргу, 57,60 грн. пені, 47 499,50 грн. штрафу, 59,47 грн. інфляційних втрат та 3% річних є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН СПЕЦСЕРВІС" (04074, м. Київ, вул.. Івашкевича, буд. 6, кв. 18, код ЄДРПОУ 36507371) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Едіпресс Україна" (03150, м. Київ, вул.. Димитрова, 5, корп.. 10А, код ЄДРПОУ 31057188) 101 890,37 грн. суми основного боргу, 57,60 грн. пені, 47 499,50 грн. штрафу, 59,47 грн. інфляційних втрат та 3% річних, 2 990,14 грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 21.05.2012