Рішення № 24171367, 14.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/4203-2012 14.05.12За позовом Комунального підприємства "Фонд комунального майна"

до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

про стягнення 9 766,18 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 -по дов. №б/н від 10.05.2012р.

Від відповідача не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Фонд комунального майна" до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення 9 766,18 грн., із яких: 8 908, 10 грн. пеня за прострочку платежу, 146, 50 грн. -3% річних, 711, 58 грн. - інфляційні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2012р. порушено провадження у справі № 5011-36/4203-2012, розгляд справи призначено на 14.05.2012р.

В судовому засіданні 14.05.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору суборенди №138/08 від 25.12.2006р. та договору №219/219-Е від 25.12.2006р. про відшкодування витрат орендодавця та утримання орендованого майна та його експлуатацію не сплачував позивачу орендну плату та інші платежу своєчасно відповідно до умов договору у зв'язку з чим позивач нарахував пеню, 3% річних та інфляційні.

Відповідач в судове засідання 14.05.2012р. повноважних представників не направив, письмового відзиву на позов не надав. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило. Про час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення (ухвалу суду відповідач отримав 11.04.2012р.).

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

25.12.2006р. між Комунальним підприємством "Фонд комунального майна" (далі позивач) та Київською обласною філією ВАТ «Укртелеком»Київська обласна філія ЦЕЗ №1 (далі відповідач) був укладений договір оренди №219.

Відповідно до умов даного договору позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування нежитлові приміщення, інженерні мережі та комунікації, які є їх невід'ємною частиною загальною площею 26,78 кв.м., розташованого за адресою: Київська область, м. Славутич, Московський квартал, буд 3, БОП «Сокольники», що підтверджується актом прийому -передачі приміщення від 01.01.2007 року.

Строк дії даного договору сторони визначили з 01.01.2007року по 25 грудня 2007 року (п. 7.1 договору).

Відповідно до додаткової угоди №2 від 14.11.2007р. сторони домовилися продовжити термін дії договору до 31.12.2008р., додаткової угоди №3 від 27.01.2009р. продовжити термін дії договору до 31.12.2009р. та додаткової угоди №5 від 31.12.2009р. -строк дії договору оренди було продовжено до моменту приватизації будівлі.

Згідно з додатковою угодою №6 від 30.08.2011р. в преамбулу договору оренди №219 від 25.12.2006р. були внесені зміни, відповідно до яких орендарем стало виступати Публічне акціонерне товариство «Укртелеком».

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Умовами договору встановлено, орендна плата за користування орендованим майном на період оренди визначалась на підставі «Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича»та за перший місяць оренди -грудень 2006р. становить 450, 34 грн. з ПДВ. Розмір орендної плати за перший місяць фіксується в договорі. За кожен наступний місяць оренди розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.2.1 договору оренди №219 від 25.12.2006р. орендна плата (компенсація) за площу загального користування визначалась на підставі «Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича»та за перший місяць оренди -грудень 2006р. становить 10, 50 грн. з ПДВ. Розмір компенсації за площі загального користування за перший місяць фіксується в договорі. За кожен наступний місяць оренди розмір компенсації за площі загального користування визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 01.08.2006р. до договору №219 , орендна плата за корисну площу становить 709,90 грн. з ПДВ та орендна плата (компенсація) за площу загального користування в сумі 10,99 грн. з ПДВ.

На підставі договору №219 від 25.12.2006р. між сторонами, було укладено договір № 219/129-Е від 25.12.2006р. про відшкодування витрат позивача на утримання орендованого майна та його експлуатацію. Відповідно до даного договору, а саме п. 2.2 -сума коштів, яка нарахована пропорційно орендованій площі і щомісячно підлягає оплаті орендарем становить 33,42грн.

Пунктом 2.3 Договору №219/219-Е сторони обумовили, що орендна плата вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок позивача або шляхом внесення готівкових коштів в касу позивача, не пізніше останнього числа поточного місяця на підставі виставлених рахунків.

За правовою природою укладений між сторонами договір №219 від 25.12.2006р. є договором найму (оренди).

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

При розгляді справи судом встановлено, що в період липня 2008 року по квітень 2011 року відповідач здійснював орендні та інші платежів з порушенням строків оплати, що були обумовлені договорами.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язань.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем свого грошового зобов'язання, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з нього пені визнається правомірною.

Пунктом 5.2 Договору №219/219-Е сторонами передбачено, при несвоєчасному внесення плати, передбаченої даним договором, відповідач сплачує пеню в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу включаючи день оплати.

Судом встановлено, що позивачем нараховано пеню відповідно до п. 5.2 договору без врахування Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

З огляду на викладене судом здійснено перерахунок пені з урахуванням Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а тому стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 1063,17 грн.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на викладене, позов в частині стягнення 3% річних та інфляційних підлягає задоволенню в сумі 711, 58 грн. інфляційні, 146,50 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В зв'язку з частковим задоволенням позову відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01030, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) на користь на користь Комунального підприємства "Фонд комунального майна" (07100, Київська область, м. Славутич, площа Центральна, буд. 5, код ЄДРПОУ 32301037) 1 063 грн. 17 коп. пені за прострочку платежу, 711 горн. 58 коп. -інфляційні, 146 грн. 50 коп. -3% пічних, 317 грн. 07 коп. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т. Ю. Трофименко

Повний текст рішення складено

17.05.2012р.