Ухвала суду № 24165291, 09.02.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2012 р.справа № 2а-3007/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Малиш Н.І. Ясенової Т.І.

при секретарі судового засідання: Алтуховій А.С. ., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Держаної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 2 вересня 2010р. по справі № 2а-3007/10/0870 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових сплавів» до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

28 травня 2010р. ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів»звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Постановою суду першої інстанції від 2 вересня 2010р. позовні вимоги задоволені.

Суд постановив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових сплавів»від 02.10.2009 р. №0000602310/0, від 10.12.2009 р. № 0000602310/1, від 25.02.2010 р. № 0000602310/2, від 13.05.2010 р. № 0000602310/3.

Зазначена постанова мотивована тим, що суд не погоджується з викладеним в акті перевірки відповідача висновком про те, що позивач є платником збору за геологорозвідувальні роботи, оскільки підприємством-позивачем надані суду документи, які підтверджують, що проведені роботи по освоєнню артезіанської свердловини № 987-бис здійснювалися виключно за рахунок підприємства.

ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя подано апеляційну скаргу на зазначену постанову.

Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів»відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не надано жодних доказів того, що бюджетне фінансування геологорозвідувальних робіт щодо артезіанської свердловини №987 бис не здійснювалось.

Також зазначено, що підприємством, всупереч вимог Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої Наказом Комітету України з питань геології та використання надр і Державної податкової адміністрації України від 23 червня 1999 р. N 105/309 не подано до податкового органу довідки міністерства охорони навколишнього природного середовища, що було б підставою для застосування коефіцієнту при обчисленні збору.

В судовому засіданні представник Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав, які викладені у скарзі.

Представник ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів»просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на такі підстави.

Судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини справи.

На території ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів»за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 9, знаходиться артезіанська свердловина № 987 бис. Згідно з дозволом на спеціальне водокористування від 25.12.06 р., глибина свердловини складає 54 м., продуктивність 20 куб.м на добу, ліміт забору 7, 2 тис. куб. м на рік, вода технічна. Відповідно до даних звіту про використання технічної води, товариством за період з 01.04.08 р. по 31.03.09 р. видобуто 3140 куб. м підземної води, в т.ч.: за 2 квартал 2008 р. 558 куб. м, 3 квартал 2008 р. 1207 куб. м., 4 квартал 2008 р. 1084 куб. м., 1 квартал 2009 р. 261 куб. м.

Зазначені фактичні обставини сторонами по справі не заперечуються.

В період з 03.08.09 р. по 14.09.09 р. ДПІ в Хортицькому районі м. Запоріжжя була проведена планова виїзна перевірка позивача, наслідком чого було складання акту № 576/23-31549003 від 21.09.09 р. «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «ЗЗКС»з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.04.08 р. по 31.03.09 р.».

Як зазначено в акті перевірки, перевіркою встановлено порушення підприємством приписів п.5.1, 5.4, п.5, п.п.6.1, п.6 Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої Наказом Комітету України з питань геології та використання надр і ДПА України від 23.06.99 р.№ 105/309 та пп..13, 13-1 Постанови Кабміну України № 115 від 29.01.1999 р. «Про затвердження нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння», в результаті чого занижено суму збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, на суму 121 гр. 44 коп., в т.ч. 2008 р. (2-4 квартали) 111 гр. 35 коп., 1 квартал 2009 р. 10 гр. 09 коп.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000602310/0 від 02.10.09 р., яким визначено податкове зобовязання підприємству зі збору за геологорозвідувальні роботи у сумі 1481 гр. 44 коп., в т.ч. : за основним платежем 121 гр. 44 коп., за штрафними санкціями 1360 гр.

За результатами адміністративного оскарження були прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.12.2009 р. № 0000602310/1, від 25.02.2010 р. № 0000602310/2, від 13.05.2010 р. № 0000602310/3.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що фінансування всіх робіт в повному обсязі здійснювалося за рахунок позивача ТОВ «ЗЗКС».

Судом першої інстанції враховані надані позивачем по справі докази, а саме копію договору № 330/04 від 17.11.2004 року, за яким позивач /замовник/ доручив Білогірській геологорозвідувальній експедиції /підряднику/ такі геологорозвідувальні роботи: «бурение разведывательной скважины с целью установления возможности строительства водозаборной скважины на этом месте». Згідно з п. 4.2.2 та 4.2.3 зазначеного договору, замовник повинен прийняти роботу та оплатити її за свої кошти. Копію договору № 159/05 від 10.03.2005 року, за яким позивач /замовник/ доручив Білогірській геологорозвідувальній експедиції /підряднику/ проведення робіт по обладнанню водозабірної свердловини на території позивача. Згідно з п. 4.2.2 та 4.2.3 зазначеного договору, замовник повинен прийняти роботу та оплатити її за свої кошти. Як додатки до зазначених договорів підприємством надані: смета № 1 на бурение и тампонаж скважины для ООО «Запорожский завод цветных сплавов», расчет общепроизводственных расходов».

Відповідно до ст.. 33 Кодексу України «Про надра», в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, справляються з користувачів надр, які здійснюють видобування корисних копалин на раніше розвіданих родовищах і повністю надходять до державного бюджету та спрямовуються на розвиток мінерально-сировинної бази.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя не надано суду доказів того, що геологорозвідувальні роботи були виконані повністю або частково за рахунок державного бюджету, суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач не є платником збору за геологорозвідувальні роботи.

Щодо доводів відповідача, про те, що підприємством, всупереч вимог Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої Наказом Комітету України з питань геології та використання надр і Державної податкової адміністрації України від 23 червня 1999 р. N 105/309 не подано до податкового органу довідки міністерства охорони навколишнього природного середовища, що було б підставою для застосування коефіцієнту при обчисленні збору, колегія суддів вважає їх помилковими.

Судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що оскільки з наданих позивачем документів та матеріалів справи вбачається, що фінансування робіт здійснювалося виключно за кошти підприємства, у позивача не було підстав для отримання такої довідки.

Ч. 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у звязку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Держаної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 2 вересня 2010р. по справі № 2а-3007/10/0870 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 2 вересня 2010р. по справі № 2а-3007/10/0870 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових сплавів» до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Ухвала в повному обсязі складена 13 лютого 2012 року.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: Т.І. Ясенова