Ухвала суду № 24165290, 02.02.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2012 р.справа № 2а-5573/09/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Малиш Н.І. Ясенової Т.І.

при секретарі судового засідання: Мамалат І.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2010р. за позовом приватного підприємства фірми «Корона»до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про скасування податних повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

09 квітня 2009р. ПП фірма «Корона»звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податних повідомлень-рішень. Позивач просить визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000092305/0/12086 від 11.04.2008р., №0000132305/0/15266 від 19.05.2008р., №0000162305/0/19162 від 17.06.2008р. Стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору 3,40грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2010р. позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Суд постановив визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000092305/0/12086 від 11.04.2008р., №0000132305/0/15266 від 19.05.2008р., №0000162305/0/19162 від 17.06.2008р.

Присудити на користь приватного підприємства фірми «Корона»документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України у сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська подана на зазначену постанову апеляційна скарга, в якій податковий орган просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в обґрунтування своєї позиції відповідач в письмових запереченнях зазначав, що підприємством до перевірки надані не в повному обсязі документи на підтвердження факту перевезення товару, а саме товарно-транспортні накладні.

Також на думку податкового органу, судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що для суми, яка перетворюється з податкового кредиту у бюджетне відшкодування недостатньо лише правильності формування податкового кредиту, а й обовязковою умовою є фактичне надходження до бюджету суми податкового кредиту, сплаченої контрагенту в ціні придбання.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що єдиною умовою для включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених продавцю за придбані товари (роботи, послуги) є підтвердження цих сум податковими накладними, які оформлені належним чином з врахуванням вимог ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Жодних інших підстав для не включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених постачальнику в складі вартості товарів Законом «Про податок на додану вартість»не передбачено.

Також зазначає, що процедурою проведення відшкодування ПДВ з Державного бюджету України, також не передбачено відповідальності платника податку за стан проведення розрахунків з бюджетом «по всьому ланцюгу придбання продукції».

В судовому засіданні представник Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав, які викладені в скарзі.

Представник ПП фірми «Корона»проти задоволення апеляційної скарги заперечував в повному обсязі з підстав, які викладені в запереченні.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на такі підстави.

Стосовно фактичних обставин справи спір між сторонами відсутній.

Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська були поведені виїзні позапланові перевірки ВВ «Фірма «Корона»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку н додану вартість по декларації з ПДВ за січень 2008р., за лютий 2008р. та за березень 2008р., за результатами яких складені акти №13/23-305/23934774 від 11.04.2008р., №15/23-305/23934774 від 15.05.2008р., №20/23-305/23934774 від 12.06.2008р. відповідно.

В актах перевірки зазначено, що суми податку, включені підприємством до складу податкового кредиту, підтверджені податковими накладними від основних постачальників, по яким були направлені запити до інших податних органів для проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачальників та перевізників.

Відповіді на момент перевірки по всьому ланцюгу придбання товару не отримані.

В висновках актів перевірки зазначено, що відповідно до п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»підприємство не мало права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2008р. у сумі 11635грн., за лютий 2008р. у сумі 12869грн., за березень 2008р. у сумі 71071грн.

На підставі зазначених актів перевірки Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська прийняті податкові повідомлення-рішення №0000092305/0/12086 від 11.04.2008р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ( у тому числі в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у за декларацією з ПДВ за січень 2008 р. в сумі 11635грн., №0000132305/0/15266 від 19.05.2008р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ( у тому числі в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у за декларацією з ПДВ за лютий 2008 р. в сумі 12869 грн., №0000162305/0/19162 від 17.06.2008р. яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ( у тому числі в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у за декларацією з ПДВ за березень 2008 р. в сумі 71071 грн.

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції закону від 30.11.2006р., яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.5.1 зазначеного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У відповідності до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Законом України «Про податок на додану вартість»не повязується право платника податку на внесення до податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість виключно з датою або фактом фактичного зарахування коштів до державного бюджету.

У відповідності до пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Податковий кредит у спірному періоді підприємством сформовано відповідно до реєстрів отриманих податкових накладних.

Факт оплати позивачем вартості придбаного товару податковим органом не заперечується.

Всі зазначені акти перевірок містять записи про надання до перевірки підприємством товарно-транспортних накладних та договорів про надання транспортних послуг (а.с. 19, 32, 47 том 1).

Судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що підприємство мало всі законні підстави для заявлення вказаних сум ПДВ до бюджетного відшкодування.

Ч. 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2010р. за позовом приватного підприємства фірми «Корона»до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про скасування податних повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

В повному обсязі ухвала складена 07 лютого 2012 року.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: Т.І. Ясенова