Рішення № 24162237, 23.05.2012, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-1886/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Гончаренко П.П.

Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Осоцького І.І.

Дашковської А.В.

суддів: Мануйлова Ю.С.

при секретарі: Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 24 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, Малокатеринівської селищної ради Запорізького району Запорізької області, Орендного підприємства «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», 3-і особи: ПАТ «Державний експортно - імпортний банк», ПАТ КБ «Приватбанк»про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Малокатеринівської селищної ради Запорізького району Запорізької області, Орендного підприємства «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації»3-і особи: ПАТ «Державний експортно - імпортний банк», ПАТ КБ «Приват банк»про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5, Малокатеринівської селищної ради Запорізького району Запорізької області, Орендного підприємства «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», в якому зазначив, що в 1985 роцівін вступив у фактичні шлюбні відносини із ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька ОСОБА_7.

21 жовтня 1986 року на спільні з відповідачкою кошти вони придбали будинок АДРЕСА_1, вартістю 12 000 карбованців, який було оформлено на відповідачку.

Згідно з договором купівлі - продажу від 21.10.1986 року, посвідченого секретарем Малокатеринівської селищної ради Запорізького району, Запорізької області, реєстровий .№158, ОСОБА_5 купила у ОСОБА_8 на присадибній земельній ділянці розміром 0.0853 га А- будинок обкладений цеглою, критий шифером жилою площею 14, 2 кв.м. та надвірні будівлі: Б- літня кухня, Г.Д. - сараї, В- вбиральня, б/н - басейн, №1 - паркан, що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок.

При цьому ще до укладання договору купівлі - продажу від 21.10.1986 року, з 11.07.1986 року він з дозволу попереднього власника будинку ОСОБА_8 проживав та був зареєстрований раніше за відповідачку по справі за адресою: АДРЕСА_1, що

підтверджується довідкою виконкому Малокатеринівської селищної ради Запорізького району, Запорізької області №284 від 24.03.2011 року.

Крім того, згідно квитанції від 21.10.1986 року №055577 форма №10 Малокатеринівської сільської ради за нього сплачено за купівлю будинку 302 гривні. З моменту реєстрації 11.07.1986 року він постійно проживає з відповідачкою по справі за адресою: АДРЕСА_1.

10 квітня 1989 року він уклав шлюб із ОСОБА_5, який вони зареєстрували у Малокатеринівській селищній раді Запорізького району, Запорізької області, актовий запис № 9. Після укладення шлюбу ОСОБА_5 було присвоєно прізвище «ОСОБА_5».

В період шлюбу з відповідачкою по справі були здійснені перебудова будинку АДРЕСА_1.

При цьому, були здійсненні переобладнання в житловому будинку А, літня кухня Б була переобладнана в житлову прибудову А-1, також була переобладнана службова прибудова а-1, вказані будівлі були перекриті навісом 3, в жилому будинку були вбудовані коридори, кухні, санвузол, що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок.

В цілому жилий будинок складається із жилих та підсобних приміщень загальною площею 76,3 кв. м., в ньому був зроблений ремонт.

Крім того, під час шлюбу були побудовані: сарай літ Ж, душ літ Е, баня літ И, теплиця літ. Л, теплиця літ. К, теплиця літ. М, гараж літ. Н, сарай літ. П, що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок. Вказані будівлі підтримуються в належному технічному стані.

Перебудова, переобладнання, ремонт житлового будинку, будівництво сараїв, душа бані, теплиць, здійснювалось господарчим способом його силами .

При цьому будівельні матеріали придбавались за його кошти, що підтверджується платіжними документами на придбання будматеріалів, він працював за трудовими договорами, що підтверджується трудовою книжкою, а також на присадибній ділянці вирощував виноград, що підтверджується довідкою виконкому Малокатеринівської селищної раді Запорізького району, Запорізької області №284 від 24.03.2011 року та реалізовував його на сільськогосподарських ринках.

Вважав, що за час шлюбу будинок істотно збільшився у своїй вартості, що підтверджується технічним паспортом на будинок, внаслідок його трудових та грошових затрат.

7 грудня 2006 року, тобто в період шлюбу, самовільні будівлі по АДРЕСА_1: житлова прибудова А-1, службова прибудова а-1, навіс 3, сарай, літ Ж, душ літ Е, баня літ И, -теплиця літ. Л, теплиця літ. К, теплиця літ. М, гараж літ. Н, сарай літ. П згідно з рішенням Малокатеринівської селищної ради №150 були оформлені на ім'я відповідачки, згідно вказаного рішення ОП ЗМБТІ здійснило реєстрацію, що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок.

Крім того, 23.10.2004 року в житловий будинок проведено водопровід та каналізацію, що підтверджується абонентською книжкою по розрахункам за воду і каналізацію на його ім'я.

Крім того, 21.10.2009 року із ВАТ «Запоріжгаз»укладено договір про надання послуг з газопостачання в житловий будинок, що підтверджується абонентською книжкою по розрахунку за природний газ на його ім'я.

Крім того, в період шлюбу згідно з рішенням Малокатеринівської селищної ради Запорізького району, Запорізької області від 14.09.1995 року №95 земельна ділянка площею 0,0853 га на території АДРЕСА_1 була передана у його приватну власність для обслуговування будинку АДРЕСА_1. Крім того, в період шлюбу з відповідачкою по справі ОСОБА_5 було придбано наступне майно:

1) автомобіль «Сlio SуmЬо1», реєстраційний номер НОМЕР_1, який оформлено на ОСОБА_3, вартість автомобіля складає 51 692 грн. 79 коп., що підтверджується довідкою ЗФ УЦПЗ «Експерт-Сервіс»від 25.09.2010 року;

2) грошові кошти, що знаходяться в банківських установах:

- ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», Адреса: Україна, 03150, м. Київ, вул. Горького,127, філія в м. Запоріжжя, 69000, адреса: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 60, ЄДРПОУ 24905013, МФО 31, особовий рахунок НОМЕР_3, сума вкладу 35 126 грн. 36 коп. з відсотками;

- ПАТ КБ «Приват банк», адреса: 03150, Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги,50, відділення в м.Запоріжжя, 69000, адреса: м.Запоріжжя,

вул. Тургенєва, 39, в обласному управлінні НБУ в Запорізькій області, МФО 3131399,

особовий рахунок НОМЕР_2, сума вкладу 9 836 грн. 48 коп. з відсотками.

Вказане майно вважав спільним майном подружжя. З відповідачкою по справі виникли суперечки щодо його права власності на спільне майно подружжя. ОСОБА_5 заявляла, що будинок належить виключно їй, і вона буде розпоряджатися ними на свій розсуд; щодо іншого майна, то в них також немає згоди про його поділ, а тому він звернувся до суду із позовом про поділ спільного майна подружжя , в якому просив

визнати за ним :

- право власності на 1/2 частку спірного будинку і зобов'язати ОП ЗМБТІ зареєструвати за ним право власності на 1/2 частку будинку;

- право власності на 1/2 частку земельної ділянки і зобов'язати Малокатеринівську селищну раду Запорізького району, Запорізької області

зареєструвати за ним право власності на 1/2 частку земельної ділянки;

- право власності на автомобіль t Сlio SуmЬо1», реєстраційний номер НОМЕР_1, сплативши ОСОБА_5 грошову компенсацію в розмірі 25 846 грн. 39 коп.;

- право власності на 1/2 частку грошових вкладів в ПАТ «Державний експортно - імпортний банк України з відсотками.

Відповідачка за первісним позовом ОСОБА_5 звернулась до ОСОБА_3 із зустрічним позовом, в якому зазначила, що вона є власником спірного будинку на підставі договору купівлі - продажу від 21.10.1986 року, посвідченого секретарем Малокатеринівської селищної раді Запорізького району, Запорізької області, реєстровий .N«158, зареєстрованого в ОП ЗМБТІ 7.12.1986 року, реєстровий номер 606. Відповідач ОСОБА_3 на час купівлі будинку не був її чоловіком і не проживав з нею однією сім'єю, а проживав у шлюбі із ОСОБА_4, з якою шлюб розірвав 02.02.1989 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, з ОСОБА_3 уклала шлюб 10.04.1989 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, посвідченого Малокатеринівською селищною радою, актовий запис №9.

Вважала, що будинок придбаний ще задовго до шлюбу, а тому є виключно її власністю і не підлягає розподілу. Щодо посилання ОСОБА_3 , що будинок істотно збільшився у своїй вартої внаслідок його трудових та грошових затрат, в ньому були здійснені перебудови, переобладнання, та добудовані гараж, 2 сараї, душ, баня, навіс, три теплиці, то це не відповідає дійсності, тому що відповідач не працював, не мав додаткових коштів, постійно хворів, з 1990 року перебуває на інвалідності, до 2004 року платив аліменти на утримання дитини від першого шлюбу, між ними не існувало договору про створення спільного майна, а також ОСОБА_3 не надав доказів того, що подружжям спільно проведено капітальний ремонт, побудовано усі господарські споруди, внаслідок чого вартість будинку збільшилась.

Що стосується земельної ділянки, то згідно з рішенням Малокатеринівської селищної ради Запорізького району, Запорізької області від 14.09.1995 року №95 земельна ділянка площею 0.0853 га на території АДРЕСА_1 була передана у її приватну власність для обслуговування будинку АДРЕСА_1.

Згідно з державним актом на право приватної власності на землю від 22.12.1999 року вказана земельна ділянка передана у її власність для обслуговування будинку, у зв'язку з чим не є спільною сумісною власністю подружжя, а тому не підлягає поділу.

При цьому вона не заперечувала проти того, що в період шлюбу з відповідачем

по справі ОСОБА_5 було придбано наступне майно:

- автомобіль Сlio SуmЬо1», реєстраційний номер НОМЕР_1, який оформлено на ОСОБА_3, вартість автомобіля складає 51 692 грн. 79 коп., що підтверджується довідкою ЗФ УЦПЗ «Експерт-Сервіс»від 25.09.2010 року;

- грошові кошти, що знаходяться в банківських установах:

- ПАТ «Державний експортно - імпортний банк України, сума вкладу 35 126 грн. 36 коп. з відсотками;

- ПАТ КБ «Приватбанк», сума вкладу 9 836 грн. 48 коп. з відсотками;

Вказане майно вона вважала спільним майном подружжя, що підлягає

поділу і просила визнати за нею право власності на 1/2 частину автомобіля і на 1/2

частину грошових вкладів.

Крім того, в підтвердження свого позову вказала, що 20.07.2010 року в простій письмовій формі між нею і ОСОБА_3 укладено договір про поділ майна.

Згідно цього договору у власність ОСОБА_3 переходить:

- автомобіль Сlio SуmЬо1», реєстраційний номер НОМЕР_1, який оформлено на ім'я ОСОБА_3, вартість автомобіля складає 51 692 грн. 79 коп., що підтверджується довідкою ЗФ УЦПЗ «Експерт-Сервіс»від 25.09.2010 року;

- грошові кошти, що знаходяться в банківських установах:

- ПАТ «Державний експортно - імпортний банк України, сума вкладу 35 126 грн..36 коп. з відсотками ;

- ПАТ КБ «Приват банк», сума вкладу 9 836 грн. 48 коп. з відсотками.

Щодо житлового будинку, то згідно вказаного договору ОСОБА_3 не має до нього жодних претензій, та зобов'язується виписатися з нього.

Крім того, вона, як власник будинку, має намір його продати, вважає, що ОСОБА_3 перешкоджає здійсненню її права власності, а тому просила суд зобов'язати ВГІРФО виписати ОСОБА_3 та зняти його з реєстраційного обліку.

В цілому в своєму позові просила:

- в позові ОСОБА_3 про визнання за ним права власності на 1/2 частку будинку та її реєстрації відмовити;

- в позові ОСОБА_3 про визнання за ним права власності на 1/2 частку земельної ділянки та її реєстрації відмовити;

- позов ОСОБА_3 про визнання за ним права власності на автомобіль Сlio SуmЬо1», реєстраційний номер НОМЕР_1 задовольнити.

- визнати за нею право власності на 1/2 частку грошових вкладів на

депозитах в ПАТ «Державний експортно - імпортний банк України з відсотками, ПАТ КБ

«Приват банк з відсотками;

- зобов'язати ВГІРФО Запорізького району ЗДУ МВС України в Запорізькій

області провести виписку та зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_1;

В судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_6 підтримали свої позовні вимоги в повному обсязі, проти зустрічного позову заперечували.

ОСОБА_5 та її представник заперечували проти первісного позову та підтримали зустрічний позов.

Під час розгляду справи за клопотанням сторін були допитані свідки по справі.

Під час розгляду справи була призначена судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої доручено експертам Регіонального судово-експертного бюро м. Запоріжжя.

Під час розгляду справи ОСОБА_5 заявила уточнену позовну заяву, в якій просила:

- в позові ОСОБА_3 про визнання за ним права власності на 1/2 частку будинку

відмовити;

- в позові ОСОБА_3 про визнання за ним права власності на 1/2 частку

земельної ділянки відмовити;

- визнати за ОСОБА_3 право власності на автомобіль t Сlio SуmЬо1», реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 51 692 грн. 79 коп., грошові вклади на депозитах в сумі 84 792 грн. 03 коп., а всього на суму - 136 484 грн. 82 коп.

- визнати за нею право власності на 64 000 грн. - вартість витрат на прибудову,

перебудову будинку, грошові вклади на депозитах банках на суму 75 479 грн. 81 коп., а

всього на суму -136 484 грн.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 24 лютого 2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку грошового вкладу, який знаходиться в ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України, адреса: Україна, 03150, м. Київ, вул. Горького,127, філія в м. Запоріжжя, 69000, адреса: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 60, ЄДРПОУ 24905013, МФО 31, особовий рахунок НОМЕР_3, з нарахованими відсотками.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку грошового вкладу, який знаходиться в ПАТ КБ «Приватбанк», адреса:Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, відділення в м.Запоріжжя, 69000, адреса:м. Запоріжжя, вул. Тургенєва, 39, в обласному управлінні НБУ в Запорізькій області, МФО 3131399, особовий Рахунок НОМЕР_2, з нарахованими відсотками.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на автомобіль t Сlio SуmЬо1», реєстраційний номер НОМЕР_1.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частку грошового вкладу, який знаходиться в ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України, адреса: Україна, 03150, м. Київ, вул. Горького,127, філія в м. Запоріжжя, 69000, адреса: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 60, ЄДРПОУ 24905013, МФО 31, особовий рахунок НОМЕР_3, з нарахованими відсотками.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частку грошового вкладу, який знаходиться в ПАТ КБ «Приватбанк», адреса: Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, відділення в м. Запоріжжя, 69000, адреса: м. Запоріжжя, вул. Тургенєва, 39, в обласному управлінні НБУ в Запорізькій області, МФО 3131399, особовий Рахунок НОМЕР_2, з нарахованими відсотками.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій пославшись на незаконність і необґрунтованість рішення суду, просить оскаржуване рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким :

1.Його позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Позовні вимоги ОСОБА_5задовольнити частково.

З Визнати за ним право власності на 1/2 частку будинку АДРЕСА_1;

4. Визнати за ним право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0853 га на території АДРЕСА_1;

5. Зобов'язати ОП «ЗМБТГ»зареєструвати за ним право власності на 1/2 частку будинку АДРЕСА_1;

6. Зобов'язати Малокатеринівську селищну раду Запорізького району.

Запорізької області зареєструвати за ним право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0853 га на території АДРЕСА_1;

7.. Визнати за ним право власності на автомобіль Сlio SуmЬо1», реєстраційний номер НОМЕР_1, зобов'язавши сплатити ОСОБА_5 компенсацію в розмірі 25 846 грн. 39 коп.

8. Визнати за ним право власності на 1/2 частку грошового вкладу, який знаходиться в ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України, адреса: Україна. 03150, м. Київ, вул. Горького,127, філія в м. Запоріжжя. 69000. адреса: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 60,ЄДРПОУ 24905013, МФО 31.особовий рахунок НОМЕР_3, з нарахованими відсотками;

9. Визнати за ним право власності на 1/2 частку грошового вкладу, який знаходиться в ПАТ КБ «Приватбанк», адреса: Дніпропетровськ, вул. Набережна

Перемоги, 50, відділення в м.Запоріжжя, 69000. адреса: м. Запоріжжя, вул. Тургенєва. 39, в обласному управлінні НБУ в Запорізькій області, МФО 3131399. особовий рахунок НОМЕР_2. з нарахованими відсотками;

10. Стягнути з ОСОБА_5 на його користь судові витрати по справі: судовий збір в сумі 1 075 грн. 78 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн., вартість судової будівельно-технічної експертизи - в сумі 3 500 грн.

ОСОБА_5 вказане рішення суду не оскаржила.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши обставини справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно з п. 4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно зі ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте оскаржуване рішення суду цим вимогам повністю не відповідає.

Вирішуючи питання щодо житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,.0853 га на території АДРЕСА_1 районний суд виходив з наступного.

Судом встановлено, що за час шлюбу між сторонами будинок істотно збільшився у своїй вартості внаслідок трудових та грошових затрат ОСОБА_3

Крім того, вже під час шлюбу 07.12.2006 року житлова прибудова А-1, службова прибудова а-1, навіс 3, сарай, літ Ж, душ літ Е, баня літ И, - теплиця літ. Л, теплиця літ. К, теплиця літ. М, гараж літ. Н, сарай літ. П були оформлені на ім'я відповідачки, ОП ЗМБТІ здійснило реєстрацію, що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок.

Згідно зі ст.25 Кодексу про шлюб та сім'ю України якщо майно, яке було власністю одного з подружжя, за час шлюбу істотно збільшилося у своїй цінності внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя або їх обох, воно може бути визнане судом спільною сумісною власністю подружжя.

Згідно зі ст. 60 ч.1 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно зі ст.61 ч.1 СК України Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно зі ст. 61 ч.5 СК України Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації.

Згідно зі ст.62 ч.1 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, суд прийшов висновку, що житловий будинок, який істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок трудових та грошових затрат, при цьому більша частина житлових споруд та господарчих будівель були переобладнанні, побудовані, а потім на них зареєстровано право власності вже під час шлюбу, земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі одному з подружжя із земель державної власності є об'єктом права сумісної власності ОСОБА_3 і ОСОБА_5

Зазначений висновок також підтверджується тим, що сул, зважаючи на неприязні відносини між сторонами вважав за недоцільне проживання сторін в цій будівлі і вважав за необхідне визнати право власності за однією з сторін, а іншій стороні компенсувати вартість спільного майна.

Таким чином суд вважав за необхідне визнати право власності на автомобіль Сlio SуmЬо1», реєстраційний номер НОМЕР_1 за позивачем ОСОБА_3, як компенсацію за його частку у майні у вигляді 1/2 частки будинку за адресою: АДРЕСА_1, і земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.

Тим самим, суд фактично визнавши в мотивувальній частині рішення за кожним із колишнім подружжям право власності на 1/2 частку спірного будинку та земельної ділянки, в резолютивній частині рішення про це не зазначив.

Крім того, наявність неприязних відносин між колишнім подружжям не є обставиною, яка унеможливлює визнання за кожним з них права власності на належні їм частки у спільному майні. Крім того, житловий будинок не є неподільною річчю, за наявності якого одному із подружжя присуджується майно у натурі, а іншому - грошова компенсація в рахунок належної йому частки у спільній сумісній власності.

Крім того, суд не взяв до уваги положення ч.4 ст.71 СК України, згідно яких присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 своєї згоди на присудження йому грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на житловий будинок та земельну ділянку не давав, випадків, передбачених Цивільних кодексом України, за наявності яких це можливо, суд не зазначив.

Визнавши спірні житловий будинок та земельну ділянку спільною сумісною власністю подружжя - сторін у справі, суд разом з тим остаточно не вирішив питання про визнання за кожним з них права власності на 1/2 частку вказаного майна, тобто його висновки в цій частині не відповідають встановленим ним обставинам справи.

Згідно зі ст.69 ч. 1 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно зі ст.70 ч.1 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Оскільки сторони не дійшли згоди щодо порядку поділу майна, судова колегія вважає, що позов ОСОБА_3 про поділ спірного житлового будинку між ним та колишньою дружиною ОСОБА_5 підлягає задоволенню і за кожним із них слід визнати право власності на 1/2 частку будинку за адресою: АДРЕСА_1 і на 1/2 частку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.

Що стосується поділу між сторонами автомобіля, то колегія суддів приходить наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 просив поділити вказаний автомобіль між ним та відповідачкою наступним чином : визнати за ним право власності на вказане рухоме майно,яке зареєстроване на його ім'я, зі сплатою на користь ОСОБА_5 грошової компенсації в рахунок вартості належної останній 1/2 частки автомобіля у сумі 25 846 грн. 39 коп. (51 692 грн. 79 коп. : 2).

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на зазначений автомобіль як компенсацію за його частку у майні у вигляді 1/2 частки будинку за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки за адресою:АДРЕСА_1 скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати за ОСОБА_3 право власності на автомобіль Сlio SуmЬо1», реєстраційний номер НОМЕР_1, зобов'язавши останнього сплатити на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль у сумі 25 846 грн. 39 коп.

При вирішенні питання щодо позовних вимог ОСОБА_3 про зобов'язання ОП «ЗМБТГ»зареєструвати за ним право власності на 1/2 частку будинку АДРЕСА_1, а також про зобов'язання Малокатеринівську селищну раду Запорізького району Запорізької області зареєструвати за ним право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0, 0853 га на території АДРЕСА_1 колегія суддів виходить з наступного.

Перевіряючи вказані позовні вимоги на предмет їх доведеності та обґрунтованості, районним судом залишено поза увагою ту обставину, що в даному випадку між сторонами відсутній спір про право, вимоги позивача подані в порядку ЦПК України, але підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства За даними вимогами позивачем не дотримано встановлених законодавством правил підсудності даної категорії спорів.

Так, реєстрація прав власності згідно з п. 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 № 615, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України28.01.2003 №66/7387, здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації (далі БТІ).

Колегія суддів вважає, що ОП»ЗМБТІ»на підставі законодавства делеговано владні повноваження у сфері суспільних відносин, пов'язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Згідно з п.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Вказане свідчить, що БТІ на основі законодавства делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно, тобто БТІ в розумінні п. 7 ст. 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень.

Аналогічним чином слід вирішувати питання щодо реєстрації прав власності на земельну ділянку.

16 березня 2010 року набрав чинності Закон України від 11 лютого 2010 року

№ 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»та інших законодавчих актів України»(далі -Закон), яким передбачається створення єдиної системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і визначаються нові підходи до державного регулювання цивільних правовідносин у цій сфері.

Законом викладено Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»у новій редакції та внесено зміни до деяких законодавчих актів, норми яких регулюють відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження як на земельні ділянки, так і на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, зокрема право власності, право володіння, право користування (сервітут), право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами, іпотека.

Державна реєстрація права власності на земельні ділянки покладена на реєстраторів державного реєстру земель (далі - реєстратори) - структурні підрозділи Центру ДЗК, які мають доступ та вносять відомості до бази даних АС ДЗК, ведуть Поземельну книгу, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, а також ведуть книгу реєстрації.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Частиною 1 ст.310 ЦПК України суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги надано право скасувати рішення першої інстанції і закрити провадження у справі.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку про необхідність скасування рішення суду про відмову у позові в цій частині, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, та про наявність правових підстав для закриття провадження у даній справі.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що вказані позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю з роз'ясненням позивачу його права звернутися з таким позовом в порядку адміністративного судочинства.

ОСОБА_3 також ставить питання про стягнення з ОСОБА_5 на його користь судові витрати по справі : судовий збір в сумі 1 075 грн. 78 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн., витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 3 500 грн.

При вирішенні цього питання колегія суддів виходить з наступного.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст..79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору і судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору , порядок його пласти та звільнення від сплати встановлюється законом.

У відповідності до п.п.1,4 ч.3 ст.79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення та витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи.

У відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог, а відповідачеві-пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні якого позивачеві відмовлено.

В матеріалів справи є документально підтверджені судові витрати ОСОБА_3 на сплату судового збору в сумі 1 075 грн. 78 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн., витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 3 500 грн.

З урахуванням задоволення позовних вимог ОСОБА_3 колегія суддів вважає, що ці судові витрати підлягають стягненню на його користь з ОСОБА_5

В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.307, 309, 310, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 24 лютого 2012 року у цій справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання за ним права власності на 1/2 частку будинку і 1/2 частку земельної ділянки, а також про визнання за ним права власності на автомобіль як компенсацію за його частку у майні у вигляді 1/2 частки будинку за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту :

«Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_5 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку будинку АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0853 га на території АДРЕСА_1 Запорізького району Запорізької області.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частку будинку АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0853 га на території АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на автомобіль ault Сlio SуmЬо1», реєстраційний номер НОМЕР_1, стягнувши з нього на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію замість її 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль у сумі 25 846 грн. 39 коп.».

Рішення суду про відмову ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про зобов'язання ОП »ЗМБТІ»зареєструвати за ним право власності на 1/2 частку будинку АДРЕСА_1 і про зобов'язання Малокатеринівської селищної ради Запорізької області зареєструвати за ним право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0853га на території АДРЕСА_1 скасувати і в цій частині провадження у справі закрити.

Роз'яснити ОСОБА_3, що він має право подати вказані позовні вимоги в порядку адміністративного судочинства».

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 понесені ним судові витрати: судовий збір в сумі 1 075 грн.78 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн., витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 3 500 грн., а всього 3 695 грн.78 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

судді: