Постанова № 24157554, 24.04.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. справа № 2а-0870/468/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря Шкуропадської В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергометсервіс»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року у справі №2а-0870/468/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Енергометсервіс»до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергометсервіс»звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001962305/0/30327/10 від 09.12.2010 року, яким визначено податкові зобовязання з податку на прибуток. В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на неправомірні висновки перевіряючих осіб щодо необхідності збільшення валових доходів підприємства на суму кредиторської заборгованості, яку має позивач перед ТОВ «Дельта-Комерц», підприємницька діяльність якого припинена. На думку позивача, такий обовязок у підприємства виникає у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року у задоволені адміністративного позову відмовлено. Постанова суду мотивована правомірністю прийнятого відповідачем рішення про визначення податкових зобовязань, висновки ДПІ про порушення позивачем вимог податкового законодавства відповідають встановленим перевіркою фактам порушення підприємством вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Такі висновки суду обґрунтовані наявністю кредиторської заборгованість позивача перед ТОВ «Дельта-Комерц», підприємницька діяльність якого припинена, що підтверджено відомостями з ЄДРПОУ. Вказані обставини, відповідно до пп.1.22.1 п.1.22, п.1.25 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є підставою для збільшення валового доходу.

Не погодившись з постановою суду, позивач, посилаючись на порушення норм матеріального права, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами позовної заяви, які, на думку позивача, свідчать про неправомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноважними особами ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «НВП «Енергометсервіс»з питань дотримання вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Дельта-Комерц»за період з 01.04.2007 по 31.03.2010 року.

За результатами проведеної перевірки складено Акт №197/23-509/34267700 від 29.10.2010 р., в якому зроблено висновок про порушення позивачем пп. 1.22.1 п. 1.22 п.1.25 ст.1 п.п.4.1.6. п.4.1. ст..4, пп. 12.3.1 п.12.3. ст..12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено суму скоригованого валового доходу на суму 216946 грн.

Такі висновки податкового органу ґрунтуються на наступному.

Проведеною перевіркою встановлено, що за період з 01.04.2007 по 31.03.2010 TOB «Дельта-Комерц»на адресу TOB «НВП «Енергометсервіс»було надано послуги на загальну суму 598758 грн. Протягом перевіряємого періоду ТОВ «НВП «Енергометсервіс»перерахувало грошові кошти на рахунок ТОВ «Дельта-Комерц»на загальну суму 381812,0грн. Станом на 30.03.2010 ТОВ «НВП «Енергометсервіс» перед ТОВ «Дельта-Комерц» має кредиторську заборгованість у розмірі 216946 грн. .

ТОВ «Дельта-Комерц»ліквідовано 04.02.2010р, 19.03.2010р. знято з обліку Хортицькою МДПІ м.Запоріжжя.

З цих підстав, посилаючись на пп. 1.22.1 п. 1.22 п.1.25 ст.1 п.п.4.1.6. п.4.1. ст..4, пп. 12.3.1 п.12.3. ст..12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», податковий орган вказав на необхідність збільшення TOB «НВП «Енергометсервіс»валового доходу, на суму кредиторської заборгованості перед ТОВ «Дельта-Комерц». При цьому, такі висновки обґрунтовано тим, що у звязку з ліквідацією ТОВ «Дельта-Комерц»строк позовної давності, відносно погашення кредиторської заборгованості, вважається закінченим.

За результатами проведеної перевірки та складеного акту, ДПІ прийнято податкове повідомлення рішення від 09.12.2010 р. №0001962305/0/30327/0 про визнання податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 70508,10 грн., у тому числі за основним платежем 54237,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 16271,10 грн.

Правомірність та обґрунтованість рішень відповідача про визначення податкових зобовязань та застосування штрафних (фінансових) санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами суд першої інстанції фактично погодився з позицією ДПІ та вказав на обовязок позивача збільшити валовий дохід, на суму кредиторської заборгованості перед ТОВ «Дельта-Комерц», у звязку з припиненням підприємницької діяльності кредитора.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий дохід включає: доходи з інших джерел, у т.ч. у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Згідно із пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону №394/94-ВР, безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;

сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Таким чином, з огляду на вказані норми права, сам факт ліквідації юридичної особи не є визначальною обставиною та підставою для віднесення кредиторської заборгованості до складу валового доходу.

Як вбачається з Акту перевірки, що став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, набуття кредиторською заборгованістю статусу безповоротної фінансової допомоги ДПІ повязує зі спливом строку позовної давності, у межах якого така заборгованість могла бути стягнута. При цьому, такі висновки обґрунтовано тим, що у звязку з ліквідацією ТОВ «Дельта-Комерц»строк позовної давності, відносно погашення кредиторської заборгованості, вважається закінченим.

Отже, податковим органом ототожнено поняття «ліквідація підприємства»та «закінчення строку позовної давності».

Такий підхід податкового органу суд апеляційної інстанції вважає неправомірним, оскільки як Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»так і Цивільний кодекс України, яким визначено поняття строку позовної давності, не повязує закінчення перебігу позовної давності із настанням певної події, а саме ліквідації юридичної особи.

В той же час, судом встановлено, що строк позовної давності, який визначено ст..257 ЦК України, в період, який охоплено перевіркою з 01.04.2007р. по 31.03.2010р., щодо стягнення простроченої заборгованості, не сплив. Вказаний факт ДПІ не заперечується.

Безпідставними суд апеляційної інстанції вважає і доводи перевіряючих осіб в Акті перевірки про те, що суму кредиторської заборгованості ТОВ НВП «Енергометсервіс», у розумінні п.1.25 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є безнадійною заборгованістю. При цьому, ДПІ посилається на те, що відповідно до вимог п.1.25 ст.1 названого Закону безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає будь-якій з ознак, а саме юридичної особи оголошеної банкрутом в порядку, встановленому законом, або при його ліквідації (зняття з реєстрації як субєкта підприємницької діяльності).

Посилання на вказану норму права в акті перевірки викладено без положень усього пункту 1.25 статті 1 Закону, яким визначено поняття безнадійної заборгованості, а лише зазначено одне речення з контексту вказаної норми права.

Так, відповідно до п.1.25 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безнадійна заборгованість заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності;

прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості;

заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна:

фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення;

фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності);

заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості;

заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Отже, контекст «юридичної особи, оголошеної банкрутом у порядку, встановленому законом, або при її ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності) відноситься до такої ознаки безнадійної заборгованості як: заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна.

Тобто, у вказаному випадку йдеться про заборгованість, яка виявилися непогашеною внаслідок недостатності майна юридичної особи визнаної банкрутом або ліквідованої у встановленому законом порядку.

У спірному випадку заборгованість виникла не в наслідок недостатності майна ТОВ «Дельта-Комерц», яке припинено у встановленому законом порядку, а є кредиторською заборгованістю ТОВ НВП «Енергометсервіс»перед ТОВ «Дельта-Комерц».

У судовому засіданні представник ДПІ, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, вказував на те, що кредиторську заборгованість ТОВ НВП «Енергометсервіс»перед ТОВ «Дельта-Комерц»також слід вважати як безоплатно надані послуги, що відповідно до пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»мають бути включені до валового доходу платника податку.

З такими доводами представника ДПІ суд апеляційної інстанції не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до п.1.23 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безоплатні надані послуги це послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості.

Таким чином, зі змісту наведеної норми матеріального права вбачається, що безоплатно надані послуги характеризується такими визначальними ознаками як надання послуг платником податку, які не передбачають можливості виплати компенсації за наданні послуги.

З акту перевірки вбачається, що послуги, які надано ТОВ «Дельта-Комерц»на адресу ТОВ НВП «Енергометсервіс», надавалися на платній основі, у звязку з чим і виникла кредиторська заборгованість у позивача. Отже, такі послуги не можливо визнати безоплатно наданими, у розумінні п.1.23 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», тобто не відповідає критеріям правомірності, які предявляються до рішень субєктів владних повноважень та які визначено ч.3 ст.2 КАС України.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду та прийняття нової постанови про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-вирробниче підприємство «Енергометсервіс»- задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року у справі №2а-0870/468/11 скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Податкове повідомлення-рішення №0001962305/0/30327/10 від 09.12.2010р., яке прийнято Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя визнати протиправним та скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст постанови виготовлено 25.04.2012р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк