Ухвала суду № 24126558, 12.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2012 року м. Київ К-42538/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М.О., Шипуліної Т.М.

розглянула в порядку попереднього судового засідання касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Київгазпостач» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Київгазпостач»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Закрите акціонерне товариство «Київгазпостач»звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва №0001562380/1 від 30.12.2010 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 9,85 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 вересня 2010 року позовні вимоги задоволені.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 вересня 2010 року скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням апеляційної інстанції у справі, Закрите акціонерне товариство «Київгазпостач» подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Подільському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року за результатами якої складено акт № 183/23-811/31608063 від 04.11.2009 року.

В ході перевірки виявлені порушення п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в частині несвоєчасної сплати збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ за березень 2008 року у сумі 62788,00 грн., за квітень 2008 року у сумі 49,25 грн. Загальна суму узгодженого податкового зобов'язання із затримкою сплати від 31 до 90 календарних днів становить 49,25 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення рішення № 0001562380/1 від 30.12.2009 року, яким зобов'язано позивача сплатити штраф в розмірі 9,85 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, мотивував рішення тим, що позивачем порушено строк сплати збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ у березні-квітні 2006 році.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України передбачає обов'язок кожного сплачувати податки й збори в порядку й розмірах, встановлених законом.

Принципи побудови системи оподаткування, види податків, зборів та інших обов'язкових платежів, напрями їх зарахування й використання, перелік платників податків та об'єктів оподаткування, як і відповідальність за порушення податкового законодавства, визначаються Законом України „Про систему оподаткування" від 25.06.1991.

Пунктом 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до пункту 28 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Преамбулою Закону України № 2181-ІІІ встановлено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пункту 5 Постанови КМУ від 11 червня 2005 року № 442 «Порядок внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ»відповідальність за правильність обчислення і своєчасність подання розрахунків збору до органів державної податкової служби, повноту і своєчасність його внесення до спеціального фонду державного бюджету несуть платники збору відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 2 Порядку постачальник (ліцензіат), тобто власник газу, який провадить діяльність із постачання природного газу споживачам, є платником збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю подання розрахунків збору і повнотою його внесення здійснюють органи державної податкової служби у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п.1.11 ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п.п.5.3.1 п.п.5.3 ст.5 цього Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 цього ж Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції правомірно дійшов, що цільова надбавка до тарифу на природний газ як загальнодержавний обов'язковий платіж зумовлює правомірність нарахування і стягнення цього платежу податковими органами на підставі норм Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а тому штрафна санкція застосована правомірно.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст.220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Київгазпостач»- відхилити, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович Т.М. Шипуліна М.О. Федоров