Ухвала суду № 24126495, 05.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2012 року м. Київ К-42341/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М.О., Маринчак Н.Є.

розглянула в порядку попереднього судового засідання касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Почин" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Почин" звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у м. Житомирі №0001882302 від 09.02.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 16119,18 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року, задоволено позовні вимоги в повному обсязі.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Державна податкова інспекція у м. Житомирі подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.01.2010 року працівниками ДПА у Житомирській області була проведена перевірка господарської одиниці - кафе "Рондо" щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, яке належить ТОВ підприємство "Почин" та знаходиться за адресою: м. Житомир вул. Перемоги, 113.

За результатами перевірки складено акт № 0079/06/30/23/13557715 від 29.01.2010 р., в якому зафіксовано порушення п. 12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме не забезпечено ведення у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів за місцем їх реалізації - в кафе виявлено нестачу товарів (пиво "Оболонь" світле) на загальну суму 8059,59 грн.

На підставі акту перевірки 09.02.2010 року ДПІ у м. Житомирі було винесено рішення № 0001882302 про застосування штрафних санкцій в сумі 16119,18 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, мотивували рішення тим, що позивачем надані видаткові накладні на товар та акти списання, що підтверджують надходження товарів та їх вибуття.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів, зважаючи на наступне.

Відповідно до пунктів 1, 3 і 5 статті 9 Закону Про бухгалтерський облік підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Накладні, товарно-транспортні накладні, як правило, є підставою для оприбуткування товару та підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку. Проте, Закон не визначає обов'язку особи зберігати документи первинного бухгалтерського обліку за місцезнаходженням товару.

Пунктом 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відсутність (порушення) обліку товарів за місцем реалізації або зберігання, в розумінні пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є не ведення такого обліку взагалі або ведення з порушенням встановленого порядку, а не тимчасова відсутність первинних документів за місцем зберігання або реалізації товарно-матеріальних цінностей.

В матеріалах справи наявні видаткові накладні на товар та акти списання, які підтверджують надходження товарів та їх вибуття і вони є первинними документами, на підставі яких здійснюється бухгалтерський облік на підприємстві, а відтак, відповідач безпідставно посилається на відсутність в момент перевірки накладних на переміщення (вибуття) товарів, як на беззаперечний факт відсутність такого обліку.

Зважаючи на викладене, суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст.220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі - відхилити, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович(підписи)Н.Є. Маринчак М.О. Федоров