Ухвала суду № 24126427, 05.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2012 року м. Київ К-41617/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М.О., Маринчак Н.Є.

розглянула в порядку попереднього судового засідання касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09 лютого 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року у справі за позовом Комунального підприємства с. Геройське до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Комунальне підприємство с. Геройське звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09 лютого 2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року, задоволено позовні вимоги в повному обсязі.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Сакська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.12.09р. проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питання своєчасності сплати погодженої суми податкового зобов'язання по збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету по терміну сплати 19.11.08р.

За результатами перевірки складено акт № 1940/15-02/30688897 від 14.12.09р., в якому зафіксовано порушення відповідачем п. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»та п.п. 5.3.1 п. 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та п. 6 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати забору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету».

На підставі акту перевірки 15.12.09р. було прийнято податкове повідомлення -рішення № 0007/2/503/0, в якому визначено суму податкового зобов'язання за штрафними санкціями за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету 1515,73грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, мотивували рішення тим, що у відповідача відсутні повноваження змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів, зважаючи на наступне.

Повноваження податкових органів визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні", у тому числі ст. 10 визначені функції державних податкових інспекцій щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про систему оподаткування", платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначений принцип рівності бюджетних інтересів і визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що вищезазначена норма не встановлює право податкового органу здійснювати перерозподіл чи змінювати призначення платежів спрямованих платником податків на сплату визначеного ним у платіжному документі податку.

Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»або іншими законами з питань оподаткування.

Платник податків, як власник коштів вправі розпоряджатися своїм майном на власний розсуд в разі відсутності законодавчих чи інших обмежень його права.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п. 7.7 ст. 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Отже, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податків сум у рахунок погашення податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Зважаючи на викладене, суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку, що норми податкового законодавства не наділяють органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст.220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим - відхилити, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09 лютого 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович Н.Є. Маринчак М.О. Федоров