Ухвала суду № 24126396, 12.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" квітня 2012 р. м. Київ К-41529/10

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е., Шупуліної Т.М. Федорова М.О.секретаря судового засідання Хомініч С.В.,

розглянула в порядку попереднього судового засідання касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, за участю прокуратури Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат»звернулося з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.06.2010 року № 00002408013/0.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року, задоволено позовні вимоги в повному обсязі.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку ВАТ „АМК" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2010 р.

За результатами перевірки складено акт від 15.06.10 р. № 631/08-3/00210890, в якому зафіксовано порушення п. 1.8.ст.1, п.п. 7.7.1. і п.п. 7.7.2. п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки у ході відпрацювання ланцюгу постачання продукції встановлено, що постачальником ТОВ «Компанія Укрметфлюси», яке є контрагентом позивача, є ТОВ «Пром-Укр-Інвест», яке за юридичною адресою не знаходиться, про що ГВПМ СДПІ по роботі ВПП у м. Луганську складено довідку від 26.05.10 року.

На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.06.10 року №00002408013/0, згідно якого зменшено суму бюджетного відшкодування за квітень 2010 року на суму 924 205 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, мотивували рішення тим, що відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час формування спірного податкового кредиту та заявлення суми до бюджетного відшкодування) не ставив таке право платника податку в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання усіма постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань зі сплати ними сум податку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів, зважаючи на наступне.

Між позивачем та ТОВ «Компанія Укрметфлюси»укладено договір поставки № 015/233 від 5 березня 2010 року, згідно якого ТОВ «Компанія Укрметфлюси»зобов'язалося поставити позивачу товар згідно додатків до даного договору, які узгоджуються сторонами додатковою частиною цього договору. Згідно специфікації № 1 від 05.03.10 ТОВ «Компанія Укрметфлюси»поставляє позивачу вапно у кількості 7 тонн за ціною 725 грн. за 1 тонну.

Так, відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 1.7. Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Факт постачання вапна позивачу та сплати за нього підтверджується рахунками, податковими накладними, виданими ТОВ «Компанія Укрметфлюси»позивачу, випискою з банку щодо руху грошових коштів по рахунку Відкритого акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат»та квитанціями про приймання вантажу, які долучені до матеріалів справи.

Порушення контрагентом позивача вимог законодавства про оподаткування не може призводити до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої юридичної особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Тобто, доводи відповідача не є підставою для позбавлення покупця права на відшкодування ПДВ, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі «Булвес»АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Таким чином, суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст.220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську залишити без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович(пілписи)Т.М. Шипуліна М.О. Федоров

Суддя С.Е. Острович