Ухвала суду № 24126152, 19.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" квітня 2012 р. м. Київ К-57992/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, Державної податкової адміністрації у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2009

у справі № 8/283

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Київгума"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з

великими платниками податків

третя особа: Державна податкова адміністрація у м. Києві

про скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Київгума" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування рішень № 0000744030/0 від 11.10.2007, № 0001094030 від 24.12.2007.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2008 в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2009 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2008 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги позовні вимоги задоволено, скасовано рішення №0000744030/0 від 11.10.2007, №0001094030 від 24.12.2007.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків, Державна податкова адміністрація у м. Києві звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в яких просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційні скарги вмотивовані тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 по 30.06.2007 та складено акт № 835/40-30/00152253 від 02.10.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийнято рішення № 0000744030/0 від 11.10.2007, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції 5890 грн. по касовим операціям.

В порядку адміністративного оскарження Державною податковою адміністрацією у м. Києві прийнято рішення № 4663/10/25-214 від 17.12.2007, відповідно до якого додатково було збільшено суму штрафних (фінансових) санкцій на суму 5085 грн.

За результатами винесеного Державною податковою адміністрацією у м. Києві рішення про результати розгляду скарги від 17.12.2007 р. № 4663/10/25-214 СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001094030 від 24.12.2007 на суму 5085 грн.

Пунктом 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України N 637 від 15.12.2004, встановлено обов'язок підзвітної особи у встановлений строк подати звіт про використання коштів, наданих під звіт, разом з документами, що підтверджують витрати.

Підприємство, що відряджає працівника, зобов'язане забезпечити його грошовими коштами (авансом) у розмірах, установлених нормативно-правовими актами про службові відрядження.

Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.

Відповідно до п.1.2. „Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон" № 59 від 13.03.1998 затвердженої Міністерством Фінансів України, підприємства, що направляють працівників у відрядження за кордон, зобов'язані забезпечити їх коштами в національній валюті країни, куди відряджаються працівники, або у вільно конвертованій валюті як аванс на поточні витрати у розмірах згідно з установленими нормами та з урахуванням положень пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно з Указом Президента „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995р. № 436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу (у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум (абз. 4 ст. 1 вищезазначеного Указу).

Відповідно Інструкції „Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон" № 59 від 13.03.1998 затвердженої Міністерством Фінансів України працівникам, яких направляють у відрядження підприємства (крім державних службовців, а також: інших осіб, яких направляють у відрядження підприємства, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів), добові виплачують в іноземній валюті у сумі, що в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день видачі коштів із каси уповноваженого банку, не перевищує визначених граничних норм добових витрат.

Однак суди попередніх інстанцій вирішуючи позовні вимоги по-суті, не з'ясували чи була видача готівкових коштів працівникам на відрядження під звіт в іноземній валюті (руб. РФ).

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, Державної податкової адміністрації у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2009 слід задовольнити частково, постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляції інстанції скасувати, а справу № 8/283 направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, Державної податкової адміністрації у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2009 та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2008 у справі № 8/283 скасувати.

Справу № 8/283 направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко