Ухвала суду № 24126151, 19.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" квітня 2012 р. м. Київ К-29258/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову господарського суду Запорізької області від 22.07.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2009

у справі № 11/336/08-АП

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Завод малогабаритних

трансформаторів"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -

рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Завод малогабаритних трансформаторів" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0000242303/2 від 22.02.2008.

Постановою господарського суду Запорізької області від 22.07.2008 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2009 постанову господарського суду Запорізької області від 22.07.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період травень, червень 2007 року

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000242303/0/13675 від 08.10.2007, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 591464 грн.

В порядку адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення залишено без змін та було прийнято рішення про залишення без змін оскарженого податкового повідомлення - рішення № 0000242303/0/13675 від 08.10.2007.

За результатом розгляду скарги Державною податковою адміністрацією у Запорізькій області було прийнято рішення № 252/10/25-020 від 23.01.2008, про проведення позапланової перевірки, яким керівництву Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя доручено організувати проведення позапланової виїзної документальної перевірки, в ході якої обґрунтувати встановлене актом перевірки від 24.09.2007 порушення позивачем вимог пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, пп. 7.2.1 п. 7.2 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" з обов'язковим відображенням переліку покупців - нерезидентів та обсягів експортних операцій за травень 2007 року, в тому числі, які не включені до податкових зобов'язань; переліку неякісно оформлених податкових накладних, їх номеру, дати складання, назви постачальника та суми податку на додану вартість з зазначенням конкретної причини виключення сум податку на додану вартість із складу податкового кредиту за наслідками перевірки; переліку податкових накладних, включених платником податку до податкового кредиту за квітень і травень 2007 року, та фактично сплаченої суми податкового кредиту квітня, травня 2007 року постачальникам таких товарів (робіт, послуг).

01.02.2008 працівниками відповідача за дорученням Державної податкової адміністрації у Запорізькій області була проведена повторна виїзна позапланова перевірка позивача та складено акт № 171/2303/13604900 від 01.02.2008.

15.02.2008 на адресу позивача надійшло рішення про результати розгляду його скарг, яким Державна податкова адміністрація у Запорізькій області скасувала податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя № 0000242303/0/13675 від 08.10.2007, №17976/10/2303 від 13.12.2007, в частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2007 року на 24851 грн. та за червень 2007 року на 565825 грн., в іншій частині залишено без змін.

26.02.2008 позивачу надійшло нове податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя № 0000242303/2 від 22.02.2008, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 788 грн.

Відповідно до пп. 7.4.5, п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п. 1.8. ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

За змістом пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач в розрахунок суми бюджетного відшкодування включив, а Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя не врахувала у перелік, наведеному у додатку № 10 до акту перевірки від 24.09.07 №1756/2303/13604900 та додатку №7 до акту перевірки №171/2303/13604900 від 01.02.2008 суму сплаченого податку на додану вартість 788, 28 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність зменшення відповідачем позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 788, 28 грн. оспорюваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки перевіркою, на підставі якої було прийняте це податкове повідомлення-рішення, не було встановлено фактів, за якими позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування, а в ході розгляду справи доказів на підтвердження цього відповідач також не представив.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову господарського суду Запорізької області від 22.07.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2009 у справі № 11/336/08-АП залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 22.07.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2009 у справі № 11/336/08-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко

Суддя М.О. Федоров