Ухвала суду № 24125345, 29.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2012 року м. Київ К-36410/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М.О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього судового засідання касаційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Вірівське»до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство «Вірівське» звернулось до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року, позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції №000181520/0 від 11.05.2010, в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 20845,22 грн. за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Добропільська об'єднана державна податкова інспекція подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Вірівське»є суб'єктом підприємницької діяльності юридичною особою. Відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питання строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.03.2005 по 31.10.2009. За результатами проведеної перевірки складено акт № 477/15-2/00724784 від 05.05.2010, яким встановлено

порушення п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ», п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»в частині своєчасності сплати сум узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 48210,02 грн., у тому числі з затримкою більше ніж 90 календарних днів 48210,02 грн. На підставі акту відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №000181520/0, відповідно до якого, за затримку на 1649 календарних днів узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ, до позивача застосований штраф у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу, що складає 24105,01 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, мотивували рішення тим, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету є неправомірними.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на наступне.

До позивача застосовані штрафні санкції на підставі п. 17.1.7 ст. 17 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якої, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, та якщо така затримка складає більш 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, вказаний платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Погашення податкового боргу відповідно до ст. 7 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» може бути самостійним з боку платника податків або за рішенням органу стягнення.

Позивач платіжними дорученнями № 107 від 27.10.2009 на суму 188033,51 грн., №39 від 28.10.2008, на суму 15400,00грн., № 81 від 25.09.2009 на суму 30000,00 грн. перерахував податок на додану вартість, у реквізиті «Призначення платежу»яких ним вказано «згідно акту перевірки № 735/23/00724784 від 25.09.2008», «згідно до акту перевірки за період з 26.03.2004 по 01.10.2005», «згідно до постанови суду від 12.01.2009р. № 2а-4704/08/0570».

Відповідачем сплачені суми зараховані в рахунок погашення податкового боргу по податковим повідомленням рішення №0000352340 від 10.03.2005 та №0000752340 від 08.10.2008.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів, що помилка позивача у визначені призначення платежу не надає відповідачеві повноважень спрямувати сплачену ним суму на свій розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст.220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції відхилити, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров

Суддя С.Е. Острович