Ухвала суду № 24125330, 26.01.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" січня 2012 р. м. Київ К-39492/10

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е., Усенко Є.А. Федорова М.О.секретаря судового засідання Хомініч С.В.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 6 листопада 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МТ-Авто»до Державної податкової інспекції у місті Вінниці, Головного управління державного казначейства України у Вінницькій області про визнання нечинним та скасування акту, визнання протиправними дій, стягнення сум,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, вимоги якого уточнив в ході розгляду справи та просив визнати нечинним та скасувати акт від 1.06.2009 року №119/15-223 про анулювання реєстрації платника ПДВ; стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКУ у Вінницькій області на користь ТОВ «МТ-Авто»заборгованість по ПДВ в сумі 830455 грн., пеню в розмірі 268942 грн. та суму від'ємного значення бюджетної заборгованості в розмірі 305598 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 6.11.2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 9.11.2010 року, вказаний позов задоволений частково -стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача заборгованість по ПДВ в сумі 830455 грн. В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 6 листопада 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2010 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками відповідача була проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за період з 1.08.2006 року по 1.10.2006 року, за результатами проведення якої складено довідку від 13.02.2007 року №289/2330/33553226, згідно якої підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 431680 грн. за серпень 2006 року та в сумі 260442 грн. за вересень 2006 року.

За результатами виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника за період з 1.12.2006 року по 1.11.2007 року, складено акт від 17.05.2008 року №1020/2330/33553226, згідно із яким підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ за жовтень 2007 року у розмірі 138333 грн.

1.06.2009 року податковий орган, відповідно до пп. «г»п.9. 8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»прийняв рішення про анулювання реєстрації позивача, платника ПДВ, оскільки останній подавав податкові декларації з ПДВ протягом періоду з 1.05.2008 року по 30.04.2009 року з показниками які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Законом України «Про податок на додану вартість»передбачений обов'язок податкового органу анулювати реєстрацію платника податку, якщо протягом 12 послідовних місяців платник подає податкову звітність, що свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду та встановлено права платника на бюджетне відшкодування, якщо за наслідками останнього податкового періоду особа має право на отримання такого відшкодування.

Підтверджена податковим органом сума бюджетного відшкодування, на яку має право складає 830455 грн.

Вірним є висновок судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для стягнення вказаної суми на користь позивача, оскільки право останнього на таке бюджетне відшкодування підтверджується належними доказами та ґрунтується на вимогах Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Вінниці залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року -без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді С.Е. Острович Є.А. Усенко М.О. Федоров

Суддя С.Е. Острович